Перейти до вмісту

Капустяк Олег Володимирович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Капустяк Олег Володимирович
Народився23 липня 1962(1962-07-23) (62 роки)
Львів
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьреставратор, скульптор
Галузьскульптура[1]
Відомий завдякискульптор
Знання мовукраїнська[1]
ЧленствоНаціональна спілка художників України

Оле́г Волод́имирович Капустя́к (нар. 23 липня 1962, м. Львів) — український скульптор, реставратор, учасник багатьох мистецьких виставок. Працює в царині малої пластики і станкової скульптури. Основні матеріали — бронза, сталь, камінь. Член Національної спілки художників України

Освіта і творчість

[ред. | ред. код]

1985 року закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва за фахом «кераміка». Викладачами мав Дмитра Крвавича та Миколу Посікіру. З дитинства захоплювався живописом, але Крвавич побачив в ньому талант скульптора і порадив ліпити. В 1989 р. за протекцією скульптора Любомира Яремчука був прийнятий у творчу групу художників у Седневі, де два місяці працював у одній майстерні разом з Петром Антипом. Отримавши натхнення від його темпераменту, бачення форми, створив для серії у сталі «Бій зі щуром», «Вальпургієва Ніч», «Портрет колеги»[2]. Кілька років разом з польськими колегами займався реставрацію гробівців і пам'ятників на Личаківському цвинтарі, зокрема реставрував надгробок Шашкевичів. До того Олег Капустяк відновлював скульптури Пінзеля на Соборі Юра, богиню Діану на Ринку та навіть Оперний театр в Одесі[3]. У 2015 році брав участь в реставрації памятника на могилі Івана Франка за проектом Міністерства національної культури і спадщини Польщі[4].

Участь у симпозіумах

[ред. | ред. код]

Персональні та групові виставки

[ред. | ред. код]
  • 2022 — Warsaw, Poland.⁠ "Maps" Kordegarda gallery
  • 2015 — Київ. Великий скульптурний салон.
  • 2014 — Київ. Трієнале скульптури.
  • 2012 — Київ. Великий скульптурний салон.
  • 2011 — Київ. Трієнале скульптури.
  • 2010 — Київ. Великий скульптурний салон.
  • 2007 — Київ. І салон скульптури, Український Дім.
  • 2005 — Київ. Трієнале скульптури, Б. Х. м. — ІІ премія.
  • 2000 — Львів. De Novo, Міжнародний симпозіум мистецтва.

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Вальпургієва ніч», «Бій зі щуром», «… і найгарніший, лиш як замкнеш очі» (усі — 1989),
  • «Пейзаж колеги», «Портрет на кожен день», «Чорне небо» (усі — 1992),
  • «Велика спокуса» (1996),
  • «Укргорби (Відбитки)» (1998),
  • «Небесне світило» (1999),
  • «Музейні деталі» (2000),
  • «Коктебель», «Нове відображення» (обидва — 2002),
  • «Курос» (2006),
  • «Танок дівчат» (2009);
  • серія «Архаїчний танок» (2009)[5].
  • пам'ятна таблиця Іванові Раковському на вул. Коновальця, 31 на вул. Коновальця у Львові(2005).

Вибрані роботи

[ред. | ред. код]

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Лауреат «Осіннього салону» (Львів, 1998).
  • 2-а премія Трієнале скульптури (Київ, 2005).

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений. Дружина — Ірина. Мають двох дочок — Марію і Ольгу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. Олег Капустяк. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  3. Польська комісія перевірила реставрацію надгробків на Личакові у Львові. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  4. Українці і поляки відновили пам'ятник на могилі Івана Франка. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  5. Г. Г. Стельмащук Капустяк Олег Володимирович [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.