Перейти до вмісту

Капуанське князівство

Координати: 41°10′00″ пн. ш. 14°17′00″ сх. д. / 41.1667° пн. ш. 14.2833° сх. д. / 41.1667; 14.2833
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Капуя (князівство))
Капуанське князівство
Дата створення / заснування 900
Офіційна мова латина
Керівник виконавчої влади Атенульф I
На заміну County of Aversad
Мова комунікації Italo-Romanced
Час/дата припинення існування 1156
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Капуанське князівство у Вікісховищі

41°10′00″ пн. ш. 14°17′00″ сх. д. / 41.1667° пн. ш. 14.2833° сх. д. / 41.1667; 14.2833

Карта Італії, на якій показано князівство Капуанське у 1000.

Князівство Капуанське (лат. Principatus Capuae; італ. Principato di Capua) — лангобардська держава на півдні Італії, de facto незалежна, проте формально перебувала під різного роду сюзеренітетом Священної Римської імперії або Візантійської імперії.

Походження

[ред. | ред. код]

Стара антична Капуя була найбільшим римським містом на півдні. У період лангобардського панування в Південній Італії, Капуя була центром адміністративної одиниці Беневентського герцогства, яким управляли гастальди. Історичні джерела свідчать, що перша згадка про державність Капуї відноситься до часів правління гастальда Ландульфа I, який після убивства в 841 князя Беневентського Сікарда узурпатором Радельхізом I вирішив підтримата брата покійного — Сіконульфа. У 841 Капуя була повністю знищена сарацинами, яких найняв Радельхіз I. Ландульф I та його старший син Ландо I побудували неподалік нове укріплене місто, де і сьогодні розташована сучасна Капуя.

У 862 Пандо Жадібний офіційно проголосив незалежність Капуанського князівства.

Союз з Беневенто

[ред. | ред. код]

У 899 Атенульф I переміг Радельхіза II та завоював Беневенто. Він проголосив неподільність об'єднаного князівства Капуї та Беневенто, впровадив інститут співправителів. Він почав планувати відвоювання італійських територій, завойованих раніше сарацинами, проте помер раніше ніж відбулась переможна битва біля Гарільяно в 915 році. Його син Ландульф III продовжив політику батька та витратив багато зусиль для ослаблення візантійського впливу в Апулії та Кампанії. Його син Ландульф IV напав на Салернське князівство, проте був подоланий Гізульфом I.

XI століття

[ред. | ред. код]

Норманське правління

[ред. | ред. код]

Правителі

[ред. | ред. код]

Гастальди і графи

[ред. | ред. код]

Гастальди або графи були васалами князів Беневентських до 840 років, коли гастальд Ландульф почав боротися за незалежність, що викликало громадянську війну яка закінчилась здобуттям у кінці IX століття Капуєю незалежного статусу.

Князі

[ред. | ред. код]

У 910 князівства Беневентське та Капуанське були об'єднані внаслідок завоювання Атенульфа та проголошені неподільними.

Норманські князі Капуї

[ред. | ред. код]

Князівство відійшло до королівства Сицилії та стало апанажем молодших синів короля:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Chalandon, Ferdinand. Histoire de la domination normande en Italie et en Sicilie. Paris, 1907.
  • Dizionario Biografico degli Italiani. Rome, 1960—Present (time)|Present.
  • Oman, Charles. The Dark Ages 476—918. Rivingtons: London, 1914.
  • Gwatkin, H.M., Whitney, J.P. (ed) et al. The Cambridge Medieval History: Volume III. Cambridge University Press, 1926.
  • Norwich, John Julius. The Normans in the South 1016—1130. Longmans: London, 1967.