Капітель (літера)

Великі, капітельні та малі літери

Капіте́ль — літера, що має накреслення великої, але за розміром дорівнює малій. Щоб підкреслити різницю між капітеллю та малими літерами, її роблять трохи вищою від малих, а напівапроші капітельних знаків збільшують.

Нерідко капітелі імітують, зменшуючи великі букви, але цього слід уникати, оскільки вони помітно відрізняються за насиченістю, контрастом і шириною.

У справжній капітелі товщина штрихів і міжсимвольні інтервали збігаються з такими в інших букв. Крім того, капітельні букви трохи вищі від малих і мають, як правило, трохи розширені пропорції.

Застосування

Капітель застосовується в латинському наборі з часів рукописних книг.

Рекомендується використовувати капітель в таких випадках:

• в абревіатурах (замість великих букв),
• при наборі римських цифр,
• для виділення імен (у сполученні з великими буквами),
• перше слово, а іноді й весь перший рядок нової глави, щоб «ясно позначити початок глави» (Я. Чіхольд), а також, у разі застосування буквиці (ініціал), щоб «пом'якшити перехід від ініціала до малих літер» (А. Королькова),
• у п'єсах імена героїв; традиційно у вітчизняній типографіці при наборі імен застосовується розрядка малих літер, чого фахівці настійно радять не робити.

Небажано набирати капітеллю довгі (більше двох-трьох слів) фрази і речення: це погіршує читаність тексту.

З капітеллю застосовуються, як правило, мінускульні цифри ^{[джерело не вказане 4211 днів]}. Новим явищем у типографіці можна назвати капітельні цифри. Наприклад, вони є в шрифті Constantia (розробник — Джон Хадсон), що входить в операційну систему Windows.

Посилання

• Капітель // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 462.
• Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. ДСТУ 3018–95