Перейти до вмісту

Карабута Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Олександр Карабута
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Петрович
Карабута
Народження 3 березня 1974(1974-03-03) (50 років)
  Харків, УРСР
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1990—1991 СРСР «Металіст» (Х)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991—2000 СРСР/Україна «Металіст» (Х) 239 (46)
1992 → Україна «Маяк» (Х) 3 (0)
1999 → Україна «Нафтовик-Укрнафта» 17 (6)
1999 → Україна «Електрон» (Р) 1 (0)
2000—2001 Україна «Карпати» (Л) 3 (0)
2001 Україна «Прикарпаття» (І-Ф) 3 (1)
2001 → Україна «Енергетик» (Б) 1 (0)
2002—2003 Україна «Спартак» (С) 36 (12)
2003—2004 Україна «Геліос» 28 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992 Україна Україна U-21 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Петрович Карабута (нар. 3 березня 1974, Харків, УРСР) — радянський та український футболіст, нападник, який раніше виступав за «Металіст», «Карпати» (Львів) та інші українські клуби. Станом на 2017 рік виступав у ветеранських командах чемпіонату Харкова.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1991—1994

[ред. | ред. код]

Кар'єру гравця нападник розпочав у «Металісті». В останньому чемпіонаті СРСР Олександр провів декілька ігор за дублюючий склад команди. Дебют Карабути в основному складі відбувся 4 вересня 1991 року в першому матчі 1/16 кубка СРСР в Намангані. Нападник вийшов на поле замість захисника Андрія Шинкарьов, але для команди все закінчилося поразкою з рахунком 0:2 від місцевого «Навбахора» (в матчі-відповіді «Металіст» виграв з рахунком 3:0 і пройшов в наступну стадію розіграшу кубка, в якому відмовився від участі разом з іншими українськими командами на стадії 1/4 фіналу)[1].

Дебют нападника в основному складі в матчі чемпіонату країни відбувся в четвертому турі першого чемпіонату України. 23 березня 1992 року Карабута вийшов на заміну на 75-ій хвилині замість досвідченого Гурама Аджоєва (який перед цим не реалізував пенальті) в домашньому матчі з «Буковиною»[2]. Олександр нічим не відзначився і не допоміг партнерам здобути перемогу - 0:0[3]. До кінця чемпіонату Карабута взяв участь ще в 7-ми матчах, лише двічі провівши на полі всі 90 хвилин. Незважаючи на те, що шанси відзначитися у нападника були (зокрема, у виїзному матчі з «Нафтовиком» його удар відбила перекладина), він так і не зміг забити свій перший м'яч у професійній кар'єрі[3]. Та ж ситуація була в Олександра і в кубку України: 3 матчі, 0 голів (в домашньому матчі 1/4 фіналу з тим же «Нафтовиком» Карабута не влучив з двох метрів у порожні ворота, а в повторному не реалізував вихід один на один, після чого був замінений ще в першому таймі)[4].

У наступному чемпіонаті молодого нападника продовжували переслідувати невдачі: він взяв участь в 26 матчах (в основному виходячи на заміну в самій кінцівці матчу), проте жодної зі своїх нагод забити гол реалізувати не зміг[5]. 13 червня 1993 року в передостанньому 29-му турі в домашньому матчі з «Кременем», м'яч після удару Карабути влетів в сітку під поперечиною, проте суддя гол відмінив - офсайд[5]. Але Карабута свого домігся в Кубку. 7 жовтня 1993 року Олександра забивши п'ятий, останній гол у ворота «Поліграфтехніки» в домашньому матчі, все-таки забив свій перший гол за «Металіст», причому зробив це буквально першим торканням після виходу на заміну[6]. У вересні-жовтні 1992 року Карабута провів три матчі в складі фарм-клубу «Металіста» - харківському «Олімпіку». Однак і в перехідній лізі, забити м'яч Олександру не вдалося[7].

Перший свій м'яч у чемпіонаті країни Карабута забив в наступному сезоні. 14 листопада 1993 року в виїзному матчі з «Таврією» Олександр ефектно підставив п'яту після удару Андрія Шинкарьов зі штрафного[8]. Однак навряд чи, той гол приніс задоволення нападаючому, до того моменту рахунок був 6:0 не на користь гостей, а закінчилося все 7:1[9]. Уже в наступному турі Карабута забиває ще, причому відразу два голи, які дозволили «Металісту» здобути перемогу над «Кременем» з рахунком 3:2[8]. У весняній частині чемпіонату Олександр міг зробити ще один дубль, проте його другий гол у ворота вінницької «Ниви» в 25-му турі суддя скасував через сумнівний офсайд (в результаті «Металіст» програв, 1:2)[8]. Незважаючи на велику кількість втрачених можливостей Карабута в тому сезоні був одним з найкращих гравців «Металіста» і навіть з п'ятьма забитими м'ячами розділив «звання» найкращого бомбардира команди з Віталієм Пушкуцою. Однак команда зайняла останнє місце в чемпіонаті і вирушила в першу лігу[10].

1994—1998

[ред. | ред. код]

«Металісту» не вдалося відразу повернутися в елітний дивізіон, більш того - команда була середняком дивізіону і зайняла не високе десяте місце[11]. Карабута пропустив всього три матчі. Звично не реалізувавши безліч можливостей, Олександр забив всього 6 м'ячів[12]. Щоправда більше вдалося забити лише В'ячеславу Суворову, який став третім за результативністю бомбардиром ліги з 16-ма голами[11]. У наступному сезоні команда вже ледь не вирушила в другу лігу. «Металіст», який вів весь сезон боротьбу за виживання, зайняв 19-те місце з 22-ох учасників першості[13]. Однак, Олександр проводить прекрасний сезон і стає найкращим бомбардиром команди вдруге (тепер одноосібно). У проведених ним 40 матчах нападник вражав ворота суперників 13 разів (в тому числі 4 дублі)[14]. У другому колі Олександру було довірено капітанську пов'язку[15].

У наступному сезоні Карабута не знизив своєї результативності - 13 голів в 42 матчах (в тому числі два дублі) і він знову найкращий бомбардир команди[16]. Капітанську пов'язку Олександр віддав повернувся в команду з львівських «Карпат» ветерану Івану Панчишину[17]. «Металіст» під керівництвом нового тренера Михайла Фоменка виступив набагато краще: 12 місце при 24 учасниках першості. В останньому турі першості нападник, який вийшов на заміну на 80-ій хвилині отримав першу в своїй кар'єрі червону картку. На 85-й хвилині виїзного матчу з ФК «Черкасами», він був видалений з поля за фол останньої надії проти Сергія Гулого, і через дві хвилини господарі поля зрівняли рахунок (матч так і закінчився внічию 1:1)[17].

У наступній першості «Металіст» добився істотно прогресу і зміг нарешті повернутися у вищу лігу, посівши третє місце в першій лізі[18]. Олександр з 7 м'ячами був третім за результативністю бомбардиром команди й зробив вагомий внесок у досягнення мети.

1998—2000

[ред. | ред. код]

Після поверненню «Металіста» до вищої ліги, Карабута втратив місце в основному складі. У сезоні 1998/99 років він провів лише 17 матчів, в основному виходячи на заміну наприкінці матчу. Нападаючий запам'ятався купою втрачених моментів і двома забитими м'ячами[19]. Після завершення чемпіонату нападник був відправлений в оренду в охтирський «Нафтовик». У складі охтирців Олександр дебютував 25 липня 1999 року в домашньому матчі з ЦСКА-2. Саме Карабута зрівняв рахунок в матчі на 76-ій хвилині, реалізувавши пенальті (матч так і закінчився, 1:1)[20]. Карабута був штатним пенальтистом команди, і в першому колі забив вісім м'ячів (чотири з пенальті; два пенальті Олександр не реалізував) в 17-ти матчах[20]. Домашні матчі «Нафтовик» проводив у Ромнах, і за місцеву команду «Електрон», яка була фарм-клубом охтирчан, Олександр також провів один матч[21]. У другому колі чемпіонату нападаючий повертається в «Металіст».

Однак в основному складі «Металіста» Карабута провів лише два матчі: кубковий з «Нивою» (Вінниця) і домашній матч чемпіонату з «Шахтарем» (Донецьк). Догравав сезон Олександр у другій лізі в «Металісті-2»[21]. По його завершенні нападник був змушений шукати новий клуб.

Всього за «Металіст» Карабута провів 264 офіційних матчі, в яких забив 51 гол і станом на початок 2011 року мтав 7-им за результативністю бомбардиром команди за всю її історію.

2000—завершення кар'єри

[ред. | ред. код]

Після відходу з «Металіста» Карабута змінив ще 5 клубів і лише в Сумах затримався більше одного сезону. За основний склад «Карпат» Олександр зіграв 34 хвилини (в тому числі 5 хвилин проти «Металіста»)[22], у «Прикарпатті» - 106 хвилин (проте в першому ж матчі відзначився голом у ворота луцької «Волині». Матч завершився перемогою «Прикарпаття», 1:0)[23]. Знову розкритися нападнику вдалося в Сумах, куди він перейшов у другій половині сезону 2001/02 років.

У другій лізі Карабуті вдався перший в його кар'єрі хет-трик. 8 травня 2002 року в домашньому матчі з «Ворсклою-2» нападник приніс своїй команді перемогу забивши м'ячі на 72, 79 і 90 хвилинах (матч завершився перемогою ФК «Сум» з рахунком 4:1)[24]. В останньому матчі того сезону Олександр вдався ще один хет-трик - цього разу постраждав клуб «Торпедо» (Запоріжжя) (матч закінчився перемогою сумчан 4:2)[24]. У першій лізі Карабута вже не був беззастережним гравцем основи, проте взяв участь в 20 матчах (в яких вражав ворота суперників 4 рази)[25]. Після завершення сезону Олександр повертається до Харкова, в «Геліос», який щойно заявився для участі в другій лізі. У «Геліосі» Карабута разом зі Сергієм Канадуровим були найбільш досвідченими гравцями. Незважаючи на те, що нападник взяв участь в 28-ми поєдинках, він відзначився лише 4 рази[26]. Матч 20 червня 2004 року «Геліос» - «Дніпро-2» (4:1) став останнім для Олександра в професійній кар'єрі[26].

Після закінчення професійної кар'єри Олександр не залишив футбол і продовжив виступи на аматорському рівні у вищій і першій лігах чемпіонату Харківської області з футболу, де незмінно входив до списків найкращих бомбардирів. У 2010 році брав участь в чемпіонат Харкова серед ветеранів.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Статистика

[ред. | ред. код]
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Європа/Інше Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Металіст 1991[27] 0 0 1 0 0 0 1 0
1992 8 0 3 0 0 0 11 0
1992/93 26 0 7 1 0 0 33 1
1993/94 30 5 2 0 0 0 32 5
1994/95[28] 39 6 1 0 0 0 40 6
1995/96[28] 40 13 1 1 0 0 41 14
1996/97[28] 42 13 1 0 0 0 43 13
1997/98[28] 36 7 4 1 0 0 40 8
1998/99 17 2 4[29] 2 0 0 21 4
1999/00 1 0 1 0 0 0 2 0
За весь час 239 46 25 5 0 0 264 51
Олімпік (Харків) 1992/93[30] 3 0 0 0 0 0 3 0
Металіст-2 1997/98[31] 5 0 0 0 0 0 5 0
1998/99[31] 11 3 0 0 0 0 11 3
1999/00[31] 10 0 0 0 0 0 10 0
За весь час 26 3 0 0 0 0 26 3
Нафтовик (Охтирка) 1999/00[28] 17 8 0 0 0 0 17 8
Електрон (Ромни) 1999/00[31] 1 0 0 0 0 0 1 0
Карпати (Львів) 2000/01 3 0 0 0 0 0 3 0
Карпати-2 2000/01[31] 15 2 0 0 0 0 15 2
Прикарпаття (І.-Франківськ) 2001/02[28] 3 1 0 0 0 0 3 1
Енергетик (Бурштин) 2001/02[31] 1 0 0 0 0 0 1 0
Спартак (Суми)[32] 2001/02[31] 16 8 0 0 0 0 16 8
2002/03[28] 20 4 2 1 0 0 22 5
За весь час 36 12 2 1 0 0 38 13
Геліос 2003/04[31] 28 4 1 0 0 0 29 4
За весь час 372 76 28 6 0 0 400 82

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 51-ий Кубок СРСР 1991-92 рр. «Металіст» Харків. Євген Аргунов. Процитовано 8 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. ↑ Чемпіонат України 1992 - Вища ліга. Група Б. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 8 січня 2010.
  3. ↑ а б 1992 р Чемпіонат України. Вища ліга, звіти про матчі «Металіста» з газети «Вечірній Харків». Євген Аргунов. Процитовано 8 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. ↑ Звіти про матчі Металіста в Кубку України 1992 г. З газети «Вечірній Харків». Євген Аргунов. Процитовано 8 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. ↑ а б 1992-93 рр. Чемпіонат України. Вища ліга, звіти про матчі «Металіста» з газет: «Вечерний Харьков» і «Червоний Прапор». Євген Аргунов. Процитовано 8 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. ↑ Звіти про матчі «Металіста» в Кубку України 1992-93 рр. З газети «Вечірній Харків». Євген Аргунов. Процитовано 8 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. ↑ Перехідна ліга. Результати ігор. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 8 січня 2010.
  8. ↑ а б в 1993-94 рр. Чемпіонат України. Вища ліга, звіти про матчі «Металіста» з газети «Вечірній Харків». Євген Аргунов. Процитовано 9 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. ↑ Чемпіонат України 1993/94 - Вища ліга. Результати ігор. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 9 січня 2010.
  10. ↑ 1993-94 Чемпіонат України. Вища ліга. Євген Аргунов. Процитовано 9 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  11. ↑ а б Чемпіонат України 1994/95 - Перша ліга. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 9 січня 2010.
  12. ↑ 1994-95 рр. Чемпіонат України. Перша ліга, звіти про матчі «Металіста» з газети «Вечірній Харків». Євген Аргунов. Процитовано 9 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  13. ↑ Чемпіонат України 1995/96 - Перша ліга. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 9 січня 2010.
  14. ↑ 1995-96 Чемпіонат України. Перша ліга. Євген Аргунов. Процитовано 9 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  15. ↑ 5-й Чемпіонат України 1995/96 рр. Перша ліга. Статті-звіти про матчі Харківського "Металіста" з газет: "Подія", "Вечірній Харків", "Слобожанський Край" і "Спортивна газета". Євген Аргунов. Процитовано 9 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  16. ↑ 1996-97 Чемпіонат України. Перша ліга. Євген Аргунов. Процитовано 10 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  17. ↑ а б 6-й Чемпіонат України 1996/97 рр. Перша ліга. Статті-звіти про матчі Харківського "Металіста" з газет: "Вечірній Харків", "Слобожанський Край" і "Спортивна газета". Євген Аргунов. Процитовано 9 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  18. ↑ 1997-98 Чемпіонат України. Перша ліга. Євген Аргунов. Процитовано 10 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  19. ↑ 1998-99 рр. Чемпіонат України. Вища ліга, звіти про матчі «Металіста» з газети «Вечірній Харків». Євген Аргунов. Процитовано 10 січня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  20. ↑ а б Чемпіонат України 1999/2000 - Перша ліга. Перша ліга. Результати ігор. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2010.
  21. ↑ а б Чемпіонат України 1999/2000 - Друга ліга. Група В. Друга ліга. Група В. Результати ігор. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 10 січня 2010.
  22. ↑ Чемпіонат України 2000/01 - Вища ліга. Вища ліга. Результати ігор. ПЕРШЕ КОЛО. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 10 січня 2010.
  23. ↑ Чемпіонат України 2001/02 - Перша ліга. Перша ліга. Результати ігор. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 10 січня 2010.
  24. ↑ а б Чемпіонат України 2001/02 - Друга ліга. Група В. Друга ліга. Група В. Результати ігор. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 11 січня 2010.
  25. ↑ Чемпіонат України 2002/03 - Перша ліга. Перша ліга. Результати ігор. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 січня 2010.
  26. ↑ а б Чемпіонат України 2003/04 - Друга ліга. Група В. Друга ліга. Група В. Результати ігор. Кобизєв Олексій. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 11 січня 2010.
  27. ↑ Грав у дублюючоу складі
  28. ↑ а б в г д е ж Виступав у Першій лізі
  29. ↑ Карабута також брав участь в матчі ФК «Львів» - «Металіст» (2:1), результат якого був анульований
  30. ↑ Виступав у перехідній лізі
  31. ↑ а б в г д е ж и Виступав у другій лізі
  32. ↑ У сезоні 2001/02 років клуб мав назву ФК «Суми»

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карабута_Олександр_Петрович&oldid=34985087