Каражанське нафтове родовище
| Каражанське нафтове родовище каз. Қаражанбас газ-мұнай кен орны | ||||
| 45°07′24″ пн. ш. 51°25′49″ сх. д. / 45.123333333333° пн. ш. 51.430277777778° сх. д. | ||||
| Тип | нафтогазове родовище | |||
|---|---|---|---|---|
| Спосіб розроблення | Законтурне заводнення | |||
| Континент | Азія | |||
| В межах геооб'єкту | Бузачі | |||
| Країна |
 Казахстан,  СРСР і  Російська імперія | |||
| Регіон | Мангістауська область | |||
| Відкрито | 1974 | |||
| Розробляється з | 1980[1] | |||
| Балансові запаси | 70 000 000 т[2] | |||
|
| ||||
Каражанське нафтове родовище (Каражан) — розташоване в Мангистауській області Казахстану, на півострові Бузачи. Налічує сім нафтових та один газонафтовий поклади. Відкрито 1974 року. Глибина залягання 216…420 м. Метод експлуатації — законтурне заводнення із застосуванням поліакриламіду. Початкові запаси нафти оцінюються в 70 млн тонн.
- ↑ Қазақстанның мұнай энциклопедиясы — Алмати: Мунайши, 2005. — Т. 2. — ISBN 9965-9765-1-1
- ↑ Білецький В. С., колектив авторів КАРАЖАНСЬКЕ РОДОВИЩЕ НАФТИ // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецький — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. — Т. 3. — С. 687. — ISBN 978-966-7804-14-5
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.