Каракалпацька мова
| Каракалпацька мова | |
|---|---|
| Qaraqalpaq tili, Қарақалпақ тили | |
 Карта показує поширення каракалпацької мови (червоний) | |
| Поширена в | Узбекистан, Казахстан, Афганістан, Росія |
| Регіон | Каракалпакстан |
| Носії | 412 000 (1993) |
| Місце | Каракалпакстан |
| Писемність | латинське письмо і кирилиця |
| Класифікація | Алтайські мови |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Узбекистан (Каракалпакстан є офіційною в області) |
| Регулює | Ніяких офіційних регулювань |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | kaa |
| ISO 639-3 | kaa |
Каракалпацька мова (Қарақалпақ тили, Qaraqalpaq tili) — мова каракалпаків, офіційна мова автономної республіки Каракалпакстан.
Каракалпацька мова входить у кипчакську підгрупу тюркських мов (татарська, башкирська, карачаєво-балкарська, караїмська, кримськотатарська, казахська, карагачська, ногайська). Разом з ногайською, казахською і карагачською мовами відноситься до кипчаксько-ногайської гілки. Лексично найближча до казахської мови, однак відрізняється від неї орфографічно. Багато дослідників вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови.
Як фінська, угорська і турецька, каракалпацька має сингармонізм, є аглютинативною і не має граматичного роду. Порядок слів, як правило, Підмет додаток дієслово.
Каракалпацькою мовою в основному розмовляють у Каракалпакстані, Автономній Республіці Узбекистану. Етнічні каракалпаки, які живуть у вілоятах Узбекистану, як правило, спілкуються місцевими діалектами узбецької[джерело?]. Приблизно 2 000 чоловік в Афганістані розмовляють каракалпацькою і менш чисельна діаспора в Росії, Казахстані, Туреччині, також каракалпацькою розмовляють і в інших частинах світу. Деякі люди вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови; це нібито сталося через сталінську політику змішування етнічних груп у Центральній Азії, щоб вони не могли об'єднатися і повстати проти росіян (ще одним прикладом є велика узбецька меншина в Худжандському регіоні Таджикистану).
Каракалпацька мова має офіційний статус в Автономній Республіці Каракалпакстан.
Онлайн-довідник Ethnologue виділяє два говори в каракалпацькій мові: північно-східний і південно-західний. Німецький науковець Карл Генріх Менґес, що досліджував тюркські мови, у своїх працях згадував третій можливий говір, яким розмовляють у Ферганській долині. Південно-західний говір має букву č, яка в північно-східному відповідає букві š.
Закон гармонії голосних в каракалпацькій виражений сильніше, ніж в інших тюркських мовах:
| Голосний | Може слідувати за: |
|---|---|
| a | a, ɯ |
| æ | e, i |
| e | e, i |
| i | e, i |
| o | a, o, u, ɯ |
| œ | e, i, œ, y |
| u | a, o, u |
| y | e, œ, y |
| ɯ | a, ɯ |
У запозиченнях з російської та інших мов сингармонізм дотримується не завжди.
У каракалпацькій виділяють 25 приголосних фонем, з яких 4 (відзначені дужками) зустрічаються тільки в запозиченнях.
| Лабіальний | Альвеолярний | Палатальний | Велярний | Увулярний | Глотальний | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вибухові | p | b | t | d | k | g | q | |||||
| Африкат | (ʦ) | (ʧ) | ||||||||||
| Спірант | (f) | (v) | s | z | ʃ | ʒ | x | ɣ | h | |||
| Носовий | m | n | ŋ | |||||||||
| Тремтячі | r | |||||||||||
| Бічні | l | |||||||||||
| Ковзаючі | w | j | ||||||||||
З 1924 по 1928 роки для запису каракалпацької мови використовувався арабський алфавіт. У період між 1928 і 1940 рр.. використовувалася латинська графіка, після чого було введено кирилицю. Після проголошення незалежності Узбекистану в 1991 р. було прийнято рішення про повернення до латиниці, і в наш час[коли?] в Каракалпакстані здійснюється поступовий перехід на цю графічну основу. Нижче наведено алфавіти з еквівалентними позначеннями МФА.
| Арабський алфавіт |
Латиниця 1928-1932 |
Латиниця 1932-1938 |
Латиниця 1938-1940 |
Кирилиця | Сучасна латиниця |
МФА |
|---|---|---|---|---|---|---|
| ا | Aa | Aa | Aa | Аа | Aa | a |
| ه | Әә | Әә | Әә | Әә[1] | Áá | æ |
| ب | Bb | Bb | Bb | Бб | Bb | b |
| Vv | Vv | Vv | Вв | Vv | v | |
| گ | Gg | Gg | Gg | Гг | Gg | g |
| غ | Ƣƣ | Ƣƣ | Ƣƣ | Ғғ | Ǵǵ | ɣ |
| د | Dd | Dd | Dd | Дд | Dd | d |
| ه | Ee | Ee | Ee | Ее | Ee | e |
| Ёё[1] | yo | jo | ||||
| ج | Çç | Çç | Çç | Жж | Jj | ʒ |
| ز | Zz | Zz | Zz | Зз | Zz | z |
| ى | Ii | Ii | Jj | Ии | Ii | i |
| ي | Jj | Jj | Ii | Йй | Yy | j |
| ک | Kk | Kk | Kk | Кк | Kk | k |
| ق | Ққ | q | ||||
| ل | Ll | Ll | Ll | Лл | Ll | l |
| م | Mm | Mm | Mm | Мм | Mm | m |
| ن | Nn | Nn | Nn | Нн | Nn | n |
| ڭ | N̡n̡ | N̡n̡ | N̡n̡ | Ңң[2] | Ńń | ŋ |
| و | OO | Oo | Oo | Оо | Oo | o |
| Өө | Өө | Өө | Өө[1] | Óó | œ | |
| پ | Pp | Pp | Pp | Пп | Pp | p |
| ر | Rr | Rr | Rr | Рр | Rr | r |
| س | Ss | Ss | Ss | Сс | Ss | s |
| ت | Tt | Tt | Tt | Тт | Tt | t |
| ۇ | Uu | Uu | Ŭŭ | Уу | Uu | u |
| Yy | Yy | Yy | Үү[1] | Úú | y | |
| ۋ | Vv | Vv | Uu | Ўў[1] | Ww | w |
| ف | Ff | Ff | Ff | Фф | Ff | f |
| خ | Xx | Xx | Xx | Хх | Xx | x |
| ھ | Hh | Hh | Hh | Ҳҳ | Hh | h |
| Ss | Ss | Tsts | Цц | Cc | ʦ | |
| چ | Cc | Şş | Şş | Чч | ch | ʧ |
| ش | Şş | Şş | Şş | Шш | SHsh | ʃ |
| Şş | Şş | Şş | Щщ | sh | ʃ | |
| j | j | i | Ъъ | |||
| ى | Ьь | Ьь | Ьь | Ыы | Íı | ɯ |
| Ьь | ||||||
| Ee | Ee | Ee | Ээ | Ee | e | |
| Юю | yu | ju | ||||
| Яя | ya | ja |
- Каракалпацька мова на сайті Ethnologue: Karakalpak. A language of Uzbekistan (англ.)
- Онлайн-транслітератор для каракалпацької мови
- Каракалпацька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Kara-Kalpak [Архівовано 3 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Каракалпацька мова на сайті WALS Online: Language Karakalpak [Архівовано 3 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)