Перейти до вмісту

Тувинська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тувинська мова
тыва дыл, tyva dyl
Поширена вРосія, півн. захід Монголії
РегіонРеспубілка Тува
Носіїпонад 200 тис. чол.
ПисемністьКирилиця
КласифікаціяАлтайська сім'я
тюркські мови
саянська підгрупа
Офіційний статус
ОфіційнаРеспубліка Тува
Коди мови
ISO 639-1немає
ISO 639-2tyv
ISO 639-3tyv
SILtyv

Туви́нська мо́ва (самоназва тув. тыва дыл, «тива дил») — мова тувинців, основного населення Республіки Туви (суб'єкт РФ), тюркського народу південно-східного Сибіру (Центральна Азія).

Майже всі тувинці (99 %) володіють рідною мовою. Це найвищий показник серед національних меншин Російської Федерації.

Розповсюдження і кількість мовців

[ред. | ред. код]

Тувинською мовою розмовляють тувинці Туви (Росія), а також алтайські тувинці північно-західних районів Монголії та Китаю.

Чисельність носіїв тувинської мови — понад 200 тис. осіб.

Класифікація і діалекти тувинської мови

[ред. | ред. код]

Тувинська мова класифікується лінгвістами як північно-східна тюркська мова алтайської мовної сім'ї, і разом з сойотською і тофаларською мовами творить саянську мовну підгрупу; часто також об'єднують ці мови з близько спорідненими алтайськими і хакаською в одну мовну підгрупу.

У тувинській мові виділяють 4 основні групи діалектів:

  • центральний — діалект ліг в основу літературної мови; включає ряд говірок. Поширений у Сут-Хольському, Дзун-Хемчикському, Овюрському, Чаа-Хольському, Улуг-Хемському, Чеді-Хольському та Пій-Хемському кожуунах.
  • західний — діалект тувинського населення верхів'їв річки Хемчік, це гірські Бай-Тайгинський, Барун-Хемчикський та Монгун-Тайгинський кожууни. Активно взаємодіє з алтайськими мовами.
  • тоджинський — поширений у тувинців-тоджинців, великого субетносу тувинців, який проживає на північному сході Тиви в районах, що прилягають до верхів'я Бій-Хему (Тоджинський та схід Пій-Хемського кожууну); характеризується значною кількістю «мисливської і тваринної» лексики; притаманна назалізація. Інколи розглядається як окрема мова, що разом із тофаларською, сойотською та цаатанською утворюють окремий тайговий підрозділ саянських мов.
  • південно-східний — використовується в Тандинському, Тес-Хемськомому, Ерзинському, Каа-Хемському та Тере-Хольському кожуунах, на півдні Тандинського хребта, займаючи головним чином простір від верхів'я річки Ерзін до місцевості Устуу-Шинаа в Тес-Хемському кожууні. Всередині цього діалекту виділяють каа-хемську, тере-хольську, тес-хемську та інші говірки. Хубсугульська (хубсугул-уйгурська, Khöwsögöl Uigur) говірка розповсюджений у тувинців-ценгельців Монголії, що живуть на сході Хубсугульського аймаку. Характерною особливістю діалекта є те, що він зазнав значного впливу з боку монгольської мови.

Характерні риси тувинської мови

[ред. | ред. код]

Прикметними особливостями тувинської мови є:

У фонетиці:
У морфології:
У лексиці:

Писемність і абетка

[ред. | ред. код]

Першою абеткою, що нею користувалися тувинці, справедливо можна вважати монгольське письмо. Писемність власне тувинської мови створено у 1930 році відразу після перемоги народної революції в Туві (1929 рік) на основі латинки (ця абетка має обмежений вжиток і зараз). З 1941 року здійснюється переведення тувинської писемності на кириличну основу (ця абетка є чинною в теперішній час).

Кирилична абетка тувинської мови:

А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж
З з И и Й й К к Л л М м Н н Ң ң
О о Ө ө П п Р р С с Т т У у Ү ү
Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы
Ь ь Э э Ю ю Я я
Деякі особливості використання літер тувинської абетки:
  • літера Ңң = «ng», [ŋ]; з неї не починаються слова.
  • літера Өө = «ö», [ø].
  • літера Үү = «ü», [y].
  • літера Ьь вживається лише в словах російського походження.
  • літера Ъъ використовується як знак ларингалізації, тобто для позначення гортанності звука.

Використання тувинської мови

[ред. | ред. код]

Оскільки тувинська є рідною мовою для переважної більшості населення Туви (рідкісний випадок для російських автономій), то вона знаходить широке використання як у побуті, так і громадському житті республіки. Тувинська — мова ЗМІ, в тому числі і телебачення, навчання, як шкільного так і вищого, книг, побутового спілкування тощо.

В Інтернеті тувинська мова представлена відносно слабко — діє єдиний, але значний за обсягом, тувинськомовний форум[1]; Тувинська Вікіпедія тривалий час перебувала у стані розробки (тестовому режимі)[2].

Під час збройної агресії Росії проти України тувинських радистів подекуди використовують для комунікації, щоб їх не могли зрозуміти у разі, якщо ЗСУ перехоплять цю комунікацію[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сайт тувинського народу (тувин.). Архів оригіналу за 13 травня 2005. Процитовано 21 травня 2008.
  2. ↑ Тувинська Вікіпедія. Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 21 травня 2008.
  3. ↑ Нацреспублики — колониальные придатки России | писательница из Тывы Данхаяа Ховалыг. YouTube. TV2media. 9 серпня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела, посилання і література

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
тувинською мовою
Кол арын

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тувинська_мова&oldid=40668109