Очікує на перевірку

Каракалпакстан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Каракалпакія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Каракалпацька Республіка
Qaraqalpaqstan Respublikası

Прапор Герб
Розташування Каракалпацької Республіки
Розташування Каракалпацької Республіки
Столиця Нукус
Найбільше місто Нукус
Офіційні мови Каракалпацька, узбецька
Суверенна держава Узбекистан Узбекистан
Форма правління Автономна Республіка в складі Узбекистану
Президент Муса Єрніязов
1991 25 грудня 
Площа
 - Загалом 164 900 км²
Населення
 - перепис 2013  1 711 800
 - Густота 7,5/км²
Валюта Сум (UZS)
Часовий пояс +5
Домен
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Каракалпакстан

Каракалпакста́н (Каракалпацька Республіка, Каракалпакія, кар. Qaraqalpaqstan Respublikası, Каракалпакстан Республикаси, узб. Qoraqalpog`iston Respublikasi, Қорақалпоғистон Республикаси) — автономна республіка на північному заході Узбекистану. Площа республіки становить 166 тис. км². Столицею республіки є місто Нукус.

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність населення Каракалпакстану оцінюється в 1,2 млн осіб, 400 тисяч з яких — етнічні каракалпаки, 400 тисяч — узбеки, 300 тисяч — казахи.

У давнину каракалпаки були скотарями і рибалками, перша згадка про них датується 16 століттям.

Каракалпацька мова є ближчою до казахської мови, аніж до узбецької, що часто стає причиною етнічних суперечок[1]. Навіть побутує думка, що каракалпаки як народ взагалі були вигадані Радянською владою, аби роз'єднати єдиний казахський народ обабіч кордону.[джерело не вказане 864 дні]

За часів СРСР каракалпацька мова послуговувалася кирилицею, із 1996 року, як і в узбецькій, триває перехід на латиницю.

Великі міста, крім столиці, Нукуса: Ходжейлі, Чимбай, Кунград, Тахіаташ.

Історія

[ред. | ред. код]

Давня історія

[ред. | ред. код]

Під час розкопок поблизу каналу Амірабад, що проводились під керівництвом радянського археолога С. П. Толстова, була виділена, так звана, Амірабадська культура бронзової доби.

Сучасна історія

[ред. | ред. код]

Кара-Калпацька автономна область з центром у Турткулі (у 1929—1932 роках центром був Чимбай) була створена у 1924 році в складі Киргизької АРСР, а в 1930 році була перепідпорядкована безпосередньо РРФСР. У 1932 році перетворена на АРСР, а 5 грудня 1936 року ввійшла до складу Узбецької РСР. У 1933 році центром став Нукус. У 1964 році перейменована на Каракалпацьку АРСР. З 1992 року — Республіка Каракалпакстан.

Протести 2022 року

[ред. | ред. код]

На громадське обговорення було винесено проєкт нової редакції Конституції Узбекистану, в котрій із опису статуса Республіки Каракалпакстан видалено слово «суверенна», а також забрано згадку про право республіки на відокремлення від Узбекистану. 1 липня 2022 року в республіці почалися протести[2].

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Республіка поділена на 14 районів (tumani) і 2 міста (shahri) республіканського підпорядкування (станом на 1.01.2011 року).[3]

№ на
карті
Район, місто Центр Площа,
км² (2004)
Населення
(перепис
1989)[4]
К-сть
міст
К-сть
міських
селищ
К-сть
ССГ
Дата утворення[5]
1 Амудар'їнський місто Мангіт 1021 108675 1 4 15 18.12.1957
2 Бірунійський місто Біруні 3952 109698 1 1 13 31.12.1964[a 1]
3 Елліккалинський місто Бустан 5419 83207 1 0 13 23.03.1977
4 Канликульський міське селище Канликуль 744 29614 0 1 7 1970
5 Караузяцький міське селище Караузяк 6053 35376 0 1 8 1975[a 2]
6 Кеґейлійський міське селище Кеґейлі 924[6] 58584 1 2 9 бл.1926
7 Кунградський місто Кунград 74496 90238 1 6 11 22.02.1964[a 3]
8 Муйнацький місто Муйнак 37487 27417 1 0 6 бл.1926
9 Нукуський міське селище Акмангіт 953 41890 1 0 6 25.12.1968
10 Тахтакупирський міське селище Тахтакупир 21122 38710 0 1 8 1965[a 4]
11 Турткульський місто Турткуль 7483 115918 1 5 15 3.07.1927
12 Ходжейлійський місто Ходжейлі 2353[7] 118190[7] 1 2 8 бл.1926
13 Чимбайський місто Чимбай 1444[6] 76422 1 1 11 бл. 1926
14 Шуманайський місто Шуманай 636[8] 36330[8] 1 0 7 9.01.1967[a 5]
Бозатауський
(скасований у 2004)
селище Казанкеткен 2269
Нукуський хокіміят 212 202219 1 1 0 бл.1933
Тахіатаський хокіміят 23 42960 1 0 0 28.09.1971
Загалом Нукус 166591 1215448 14 26 137 16.02.1925

Бозатауський район скасований 11 лютого 2004 року. Його територія включена до Кеґейлійського та Чимбайського районів.[9]

18 листопада 2010 року сільський схід Беґжап Ходжейлійського району переданий у підпорядкування Шуманайському району.[10]

  1. Раніше існував у 1926—1963 роках, до 1957 — Шаббазький
  2. Раніше існував у 1926—1959 під назвою Кара-Узяцький
  3. Раніше існував у 1926—1963 роках.
  4. Раніше існував у 1928—1963 під назвою Тахта-Купирський.
  5. Раніше існував у 1926—1963 роках.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2011 року в республіці налічується 14 міст, 26 міських селищ і 137 сільських сходів громадян.

Міста

[ред. | ред. код]

Міські селища

[ред. | ред. код]

Незалежницький рух

[ред. | ред. код]

Серед національно налаштованої інтелігенції шириться рух за від'єднання Каракалпакстану від Узбекистану. Основними причинами є самобутність каракалпаків, відносна віддаленість республіки від Ташкента, а також неприділення центром уваги основним проблемам Каракалпакстану: екологічним проблемам, зокрема забрудненню довкілля, осушенню Аралу, поганим соціальним умовам тощо. Офіційний Ташкент всіляко заперечує існування в республіці серйозних сепаратистських настроїв.

Протести 2022 року

[ред. | ред. код]

2 липня в Каракалпакстані розпочалися протести після того, як президент Узбекистану запропонував скасувати автономію республіки.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ukr.net
  2. В узбецькому Каракалпакстані спалахнули масштабні протести через спробу скасувати автономію (фото, відео), ТСН, 2 липня 2022
  3. СОАТО (рос.)(узб.) [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
  4. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Якщо район був ліквідований, потім знову утворений, вказана дата останнбого утворення. Джерело: статті про райони.
  6. а б Без частини території Бозатауського району, приєднаної у 2004 році. Площа Бозатауського району подана окремо.
  7. а б Враховуючи територію сільського сходу громадян Беґжап, переданої Шуманайському району в 2010 році.
  8. а б Без території сільського сходу громадян Беґжап, включеної до Шуманайському району в 2010 році.
  9. Постановление Кенгаша Олий Мажлиса Республики Узбекистан от 11.02.2004 г. N 598-II «О предложении Жокаргы Кенеса Республики Каракалпакстан об упразднении Бозатауского районного административно-территориального образования Республики Каракалпакстан» [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  10. Госкомстатом проведена работа по внесению изменений в справочник Система обозначений административно-территориального образования (СОАТО) [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)