Каратау (хребет, Південний Урал)
Каратау (башк. Ҡаратау, "чорна гора") — гірський хребет, західний відріг Південного Уралу, розташований на кордоні Башкортостану і Челябінської області Росії.
Довжина хребта становить близько 75 кілометрів, висота — до 691 м. Ширина на заході дорівнює 10-13 км, в центральній частині 5-6 км і на сході 8-10 км[1].
По всій протяжності розділяє два суб'єкта Російської Федерації — Башкортостан і Челябінську область. Середня висота хребта Каратау — 600 метрів над рівнем моря. Найвища точка Каратау — гора Ак-Тюбе (691 м), розташована в західній його частині. Слово «актюбе» з башкирського мови перекладається як «біла височина, вершина».
Складений переважно вапняками, пісковиками, глинистими сланцями. Є родовище бурого вугілля.
Хребет Каратау витягнутий кількома паралельними пасмами. Схили хребта покриті змішаними лісами (ялина, ялиця, липа), є поодинокі модрини. На схід від хребта проходить межа суцільного поширення східноєвропейських липових, дубових, кленових та ільмових лісів.
- ↑ Стаття в Башкортостан:Краткая энциклопедия. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 12 червня 2016.
- Каратау (горн. хребет на Урале) Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А.М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.