Координати: 51°22′21″ пн. ш. 32°59′49″ сх. д. / 51.37250° пн. ш. 32.99694° сх. д. / 51.37250; 32.99694
Очікує на перевірку

Карацюбине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Карацюбине
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський район
Тер. громада Коропська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74060010160047092
Облікова картка Карацюбине 
Основні дані
Населення 102
Поштовий індекс 16262
Телефонний код +380 4656
Географічні дані
Географічні координати 51°22′21″ пн. ш. 32°59′49″ сх. д. / 51.37250° пн. ш. 32.99694° сх. д. / 51.37250; 32.99694
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Місцева влада
Адреса ради 16200, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, смт Короп, вул. Кибальчича, 1
Карта
Карацюбине. Карта розташування: Україна
Карацюбине
Карацюбине
Карацюбине. Карта розташування: Чернігівська область
Карацюбине
Карацюбине
Мапа
Мапа

Карацю́бине — село в Україні, у Коропській селищній громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Від 2016 орган місцевого самоврядування — Коропська селищна рада.

Населення 102 особи.

Назва

[ред. | ред. код]

Кабацюба (турецьк.) означає чорна голова.

Символіка

[ред. | ред. код]

Герб розділений на 2 поля. В першому червоному половина чорної голови бика, що вказує на назву населеного пункту. В другому синьому срібний пернач розміщений поверх золотого козацького хреста - що вказує що село було козацьке. Булава також вказує на шлях М02 поблизу села. Квіточки вказують на красу місцевої природи.

Історія

[ред. | ред. код]

1859 року у козацькому селі Карацюбина (Карацюбин, Карацюби) Кролевецького повіту Чернігівської губернії мешкало 61 особа (29 чоловічої статі та 32 — жіночої), налічувалось 12 дворових господарств[1].

За даними на 1893 рік на хуторі Карацюбин (Горохівський) Атюської волості мешкало 168 осіб (82 чоловічої статі та 86 — жіночої), налічувалось 24 дворових господарств[2].

З 1917 — у складі УНР. З 1921 — стабільний комуністичний режим. До початку 1960-тих років мешканці села не мали право на загальнодержавний паспорт і насильно утримувалися в селі. Перші пенсії уряд СССР почав виплачувати лише з 1964 року.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Коропської селищної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.[4]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 101 99.02%
російська 1 0.98%
Усього 102 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Клуня в музеї Пирогів
  • У Київському музеї архітектури Пирогів знаходиться клуня із села Карацюбине.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1485)
  2. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 113), (код 940)
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]