Перейти до вмісту

Карач Ольга Євгенівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карач Ольга Євгенівна
Народилася5 січня 1979(1979-01-05) (46 років)
СРСР м. Вітебськ, БРСР
ГромадянствоСРСР СРСР
Білорусь
Діяльністьжурналістика, громадський рух
Alma materВітебський державний університет імені Петра Машерова (2002) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоNational Council of United Democratic Forcesd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаКерівник Міжнародного Центру громадських ініціатив «Наш Дом»
ПартіяОб'єднана громадянська партія Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяправослав'я Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зБорщевський Олег
Нагороди
Сайтnash-dom.info Редагувати інформацію у Вікіданих

Ольга Євгенівна Карач (нар.5 січня 1979, м. Вітебськ, БРСР) — білоруська журналістка, громадська діячка, політикиня, член Білоруської Асоціації журналістів, акціонер ЗАТ "Видавничий Дім «Вітебський кур'єр», керівниця Міжнародного Центру громадських ініціатив «Наш Дом», зареєстрованого в Чехії.

Активно виступає проти режиму Лукашенка, за що переслідується владою[1][2][3][4][5][6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась в сім'ї робітників. Закінчивши середню школу № 6 з золотою медаллю, у 1996 році вступила до Вітебського державного університету ім. П. М. Машерова, який закінчила 2002 року з червоним дипломом. Чотири роки працювала вчителькою російської мови й літератури, білоруської мови та літератури в одній з середніх шкіл Вітебська.

Отримує другу вищу освіту в Московському обласному інституті управління і права. Магістрантка програми «Публічна Політика» Європейського гуманітарного університету в Вільнюсі.

Стала засновницею газет «Вітебський кур'єр» та «Наш дом». Через об'єктивне і правдиве висвітлення подій, тиражі газет постійно конфісковуються владою[7][8], а сайт «Вітебського кур'єра», після спеціального указу президента, став першим відключеним сайтом у переліку незалежних інтернет-видань[9][10].

Суспільна і політична діяльність

[ред. | ред. код]

В 1996 році при університеті заснувала молодіжне суспільне об'єднання (ініціативу) «7 грань». Отримувала іменну стипендію імені О. С. Пушкіна, якої згодом була позбавлена через політичну активність — участь у незареєстрованому русі «Зубр».

У грудні 2002-го створила громадську організацію «Наш Дом» (Вітебськ), з якою за кілька років вийшла на національний рівень. В березні 2002 року «Свободные новости+» визнали Ольгу Карач найкрасивішою політикинею Білорусі[11]. У березні 2003 року була обрана депутаткою Вітебської міської Ради депутатів 24-го скликання.

У 2009 році реалізувала проєкт, який згодом став книгою спогадів «Діти війни» (спогади колишніх в'язнів фашистських концтаборів і дітей, насильно відправлених на роботи до Німеччини)[12][13].

Ініціаторка великої кількості різноманітних акцій, серед яких: кампанія «Обережно, міліція»[14][15][16], республіканська акція по облаштуванню кладовищ «Квіти замість бур'янів»[17][18], фестивалю «Ендорфін»[19][20], фестивалю «Жіноча рибалка»[21] та ін.

Ольга Карач була головою Вітебської обласної організації Об'єднаної Громадянської партії[22][23].

У серпні 2010 року отримала престижну Міжнародну Радебойльську премію «За мужність» (Radebeuler Courage Preis)[24].

У 2021 році КДБ включив Карач до «списку осіб, що пов'язані з терористичною діяльністю»[25], а 2022 року її YouTube- та Telegram-канали були визнані в Білорусі екстремістськими матеріалами[26]. Раніше у 2021 році екстремістськими матеріалами були визнані YouTube- та Telegram-канали «Нашого Дому»[27]; у травні 2022 року МВС включило саму організацію до списку екстремістських формувань[28].

Влітку 2024 року білоруська влада заочно засудила Ольгу Карач до 12 років позбавлення волі та штрафу[29].

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  1. Белорусская стратегия Европы после парламентских выборов-2008 [Текст] / О. Карач // Бюллетень «Новости НИСЭПИ». — 2008. — № 3 (49). — С. 55–58. — (Рубрика «Свободная трибуна»).
  2. Без права дышать… [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2008. — № 2 (1350). — 30 апр. — С. 2. — (Рубрика «Мысли вслух»).
  3. Таможенный комитет взялся за костыли [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2008. — № 5 (1353). — 20 мая. — С. 2.
  4. Дети войны [Текст]: воспоминания / Е. Борщевская, О. Карач, А. Погорельский, С. Таболо, О. Шпаковская. — Смоленск, 2009. — 128 с. — 1000 экз.
  5. Зеркало для кандидата или еще раз о праймериз [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2009. — № 1. — 18 сент. — С. 5.
  6. Silna rodzina — Silna Białoruś??? [Электронный ресурс] / O. Karach. — 2009. — 29.03. — Режим доступа: www.URL: https://web.archive.org/web/20140317165417/http://www.feminoteka.pl/readarticle.php?article_id=657.
  7. А крысы бегут с корабля… [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 28 (40). — 22 июля. — С. 1, 4.
  8. Вчера котов душили, душили… [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 27 (39). — 15 июля. — С. 4.
  9. Выборы без выбора [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 15 (27). — 22 апреля. — С. 1.
  10. Запретить нельзя разрешить [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 14 (26). — 15 апреля. — С. 1, 3.
  11. Молчание ягнят [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 31 (43). — 9 сент. — С. 4.
  12. Хай клевешчуць… [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 32 (44). — 16 сент. — С. 7.
  13. Четвертый листик клевера на удачу [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 41 (53). — 18 нояб. — С. 8.
  14. 2:0 в нашу пользу [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 13 (25). — 8 апреля. — С. 1, 3.
  15. Литвой управляют женщины [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 29 (41). — 29 июля. — С. 1, 8.
  16. Alice nel Paese della Russia Bianca: tagliatele la testa, subito! [Электронный ресурс] / О. Karatch. — 2010. — 25 May. — Режим доступа: www.URL: http://www.cafebabel.it/article/33811/alice-nel-paese-della-russia-bianca.html [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.].
  17. My Quest To the City Council: Beginning [Электронный ресурс] / О. Karach. — 2010. — 21 Apr. — Режим доступа: www.URL: http://viewpoint-east.org/2010/04/21/my-quest-to-the-city-council-beginning/ [Архівовано 24 травня 2010 у Wayback Machine.].
  18. В чем Эдвард Лукас ошибается насчет Беларуси [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 20 (79). — 30 июня. — С. 4.
  19. Гавел & Лукашенко [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 45 (104). — 22 декаб. — С. 3.
  20. Дочерям Беларуси посвящается… [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 12 (71). — 5 мая. — С. 4.
  21. Осторожно, милиция! [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 44 (103). — 15 дек. — С. 3.
  22. Переходный возраст белорусского народа [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 9 (68). — 10 марта. — С. 4. — (Рубрика «Взгляд»).
  23. Площадь 19-го декабря: что это было? [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 13 (72). — 12 мая. — С. 4.
  24. Женщины Беларуси требуют извинений! [Текст] / О. Карач // Наш дом инфо. — 2012. — 30 марта. — С. 1.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Очередное задержание кандидата в депутаты. Правозахисний центр «Вясна» (рос.).
  2. ↑ Вольгу Карач зьнялі з выбараў. Радіо Свобода (be-tarask) .
  3. ↑ Лукашенко приступил к обещанным посадкам. Радыё Свабодная Еўропа/Радыё Свабода (рос.).
  4. ↑ Кандидата лишили регистрации из-за воздушных шариков. Хартія 97 (рос.).
  5. ↑ Ольгу Карач разыскивает милиция. Білоруський партизан (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2014.
  6. ↑ Ольгу Карач били по лицу [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Затрыманы наклад газэты «Віцебскі кур’ер». Радіо Свобода (be-tarask) . Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 2 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  8. ↑ Затрыманыя наклады дзвюх газет. Правозахисний центр «Вясна» (біл.). Архів оригіналу за 5 липня 2023. Процитовано 15 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  9. ↑ В Беларуси началось закрытие независимых интернет-изданий. Дзеркало тижня (рос.).
  10. ↑ Витебский Курьер: Жертва цензуры или панских разборок? (рос.)
  11. ↑ Карач Ольга Евгеньевна [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Книга «Дети войны» [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Дети войны [Архівовано 18 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ Осторожно, милиционер! [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ Осторожно, милиция [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ Защитникам граждан и отечества посвящается [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ В Слуцке субботник разогнали трактором [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. ↑ Гражданская кампания «Наш дом» проводит республиканскую акцию по наведению порядка на кладбищах. Naviny.by (рос.). Архів оригіналу за 23 червня 2018.
  19. ↑ Эндорфин 2010 заглянул в реальность [Архівовано 29 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. ↑ Ночь перформанса на фестивале Endorphine. Naviny.by (рос.). Архів оригіналу за 19 листопада 2018.
  21. ↑ В Коханово прошли соревнования по женской рыбалке [Архівовано 3 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. ↑ Ольга Карач возглавила Витебскую областную организацию ОГП[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  23. ↑ Витебские демократы избрали Ольгу Карач [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. ↑ Вольга Карач — лаўрэатка міжнароднай прэміі за мужнасць. Наша Ніва (біл.). Архів оригіналу за 17 березня 2014.
  25. ↑ Вольга Карач — у спісе датычных да «тэрарыстычнай дзейнасці». Новы Час (біл.). 3 вересня 2021.
  26. ↑ Спіс экстрэмісцкіх рэсурсаў расце і шырыцца. Новы Час (біл.). 10 червня 2022.
  27. ↑ Экстрэмісцкімі прызнаныя каналы Вольгі Карач і Ігара Макара. Новы Час (біл.). 20 травня 2021.
  28. ↑ Кампанія «Наш Дом» прызнаная «экстрэмісцкім фарміраваннем». Новы Час (біл.). 5 травня 2022.
  29. ↑ Правозащитницу Ольгу Карач в Беларуси заочно приговорили к 12 годам тюрьмы. Литовське національне радіо і телебачення (рос.). 9 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карач_Ольга_Євгенівна&oldid=43391484