Караганда
| Місто Караганда каз. Қарағанды | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Казахстан
| ||
| Область | Карагандинська | ||
| Адміністрація | Карагандинська | ||
| Час заснування | 1931 | ||
| Населення | 508824 особи (2021[1]) | ||
| Площа | 543,28 км² | ||
| Координати | 49°51′29″ пн. ш. 73°07′19″ сх. д. / 49.85806° пн. ш. 73.12194° сх. д. | ||
| Карта | |||
  Караганда  Караганда | |||
| |||
 Караганда у Вікісховищі 
| |||
Караганда́[2] (Караганди[3][4], Караґанда[5]; каз. Қарағанды, трансліт. Qarağandı (Caraqandi), латиніз. قاراغاندى) — місто в Казахстані, центр Карагандинської області, адміністративний центр Карагандинської міської адміністрації. Великий індустріально-промисловий, науковий і культурний центр.
10 лютого 1934 року Караганда отримала статус міста.
Сьогодні Караганда — найбільше місто області за населенням — 451,8 тис. осіб. (за станом на кінець 2006) і четверте за чисельністю населення в Казахстані (після — Алмати, Астани і Шимкенту).
Адміністративно місто поділене на два райони: імені Казибек-бі та Аліхана Бокейханова. Місцевими органами управління є міський акимат і міський масліхат.
У Караганді працюють великі підприємства з видобутку вугілля, а також підприємства машинобудування, металообробки і харчової промисловості. У місті працює велика кількість підприємств транспорту і зв'язку. Сьогодні[коли?] Караганда є найбільшим[джерело?] промисловим, економічним і культурним центром Казахстану.
Населення — 508824 особи (2021; 459778 у 2009[6], 436864 у 1999, 613797 у 1989).
Вважається, що свою назву місто отримало від поширеного в цих місцях чагарника карагани (жовта акація).
каз. Қарағанды — караганне.
Ще в XIX столітті на місці міста не було нічого. Існує легенда, що в 1833 році хлопчик-пастух Аппак Байжанов знайшов вугілля. В кінці XIX століття почався видобуток вугілля спочатку російськими купцями, потім французькими і англійськими підприємцями. На копальнях працювали жителі селищ Велика Михайлівка, Тихонівка, Зелена Балка і Новоузенка.
У 1930 році був відновлений активний видобуток вугілля і почалося будівництво тимчасових жител типу глинобитних напівземлянок для приїджих робітників і їх сімей. Потім були побудовані селища Майкудук, Нова Тихонівка і Пришахтинський, у яких оселилася основна маса новоприбулих робітників і фахівців. Значно зросло населення і в старих селищах.
20 березня 1931 року КАЗЦИК постановив утворити Карагандинську робочу Раду з самостійним бюджетом з безпосереднім підпорядкуванням КАЗЦИКу. Його центр знаходився в селі Велика Михайлівка, що увійшло пізніше до складу міста. У 1931 році шахтарське поселення Караганда перетворено в робітниче селище, а в 1934 році в місто.
Упродовж усієї своєї історії Караганда забудовувалася планомірно і впорядковано, відповідно до генерального плану і проєктів «Карагандагіпрошахт» та інших інститутів. Над розробкою проєктів працювали добре підготовлені архітектори і конструктори.
Московськими архітекторами був розроблений перший генеральний план міста (1934—1938 рр.) під керівництвом Олександра Івановича Кузнецова, відомого архітектора і містобудівника, за проєктами якого було побудовано не одне місто на території всього Радянського Союзу. Нове місто було розраховане на 300 тисяч жителів. Вдало була вирішена система громадських центрів у поєднанні з прямокутною організацією транспортних магістралей і взаєморозташуванням функціональних зон. Місто повинне було стати затишним і «співмасштабним до людини».
До кінця 1960-х років населення Караганди вже становило понад 300 тисяч. Архітекторам і містобудівникам стало зрозумілим, що необхідний новий генеральний план, розрахований як мінімум на 600 тисяч осіб. Головна ідея нового генплану полягала у створенні єдиного міста, що об'єднувало Старе і Нове місто. Південно-східний район Караганди, де почалося інтенсивне будівництво, став місцем формування сучасного центру міста.
1960—1970-ті роки — час, позначений радянським містобудуванням як «будівництво панельок». Одна з переваг Караганди перед іншими містами на радянському просторі — це те, що талановиті архітектори, у їх числі Станіслав Ілліч Мордвінцев (заслужений архітектор і лауреат державної премії Республіки Казахстан)[7], змусили панельні будинки «звиватися», грати кольором. У 1980-ті роки населення Караганди становило вже понад 600 тисяч мешканців. Нестримно зростало і саме місто. З'являлися нові мікрорайони, які стали «полігоном» для випробування нових містобудівних ідей. Архітекторам і містобудівникам удалося створити яскравий ансамбль різних за конфігурацією і поверховістю житлових будинків. У цей час ішло активне будівництво культурних пам'ятників, зводилися монументальні скульптури. У 1983 році в Караганді був побудований цирк. Проєкт викликав нарікання своєю дорожнечею і помпезністю. Проте міська влада наполягла і побудувала одну з найгарніших і найсучасніших споруд у республіці.
Наступне десятиліття стало для Караганди, так само як і для інших міст Казахстану, кризовим у всіх галузях економіки, у тому числі й містобудуванні.
З початком нового століття в місті знов закипіло будівництво: відновлюються головні вулиці, які були передбачені ще в першому плані будівництва міста, реконструюються житлові будинки, культурні й адміністративні будівлі, будуються нові помпезні торговельні центри, закладаються нові парки. До 10-річчя незалежності Казахстану побудований Етнопарк, аналогів цьому парку немає в республіці: на невеликій території відтворений ландшафт Карагандинської області.
Розміщення довкола шахт і новобудов військово-промислового комплексу радянських концтаборів (Пєсчанлаг, Карлаг) привели до появи в цій місцевості українців, які складали до половини в'язнів. Нова хвиля ув'язнених українців наповнила концтабори повстанцями УПА і підпільниками ОУН, також члени їх родин і національно свідомі українці вивозилися на «спецпоселення»[8]. Також на заслання та в табори потрапляли священники забороненої комуністами Української греко-католицької церкви. Після звільнення з ув'язнення радянський режим забороняв повертатися українцям додому, і вони осідали в Караганді та околицях. Також сюди потрапляли випускники українських навчальних закладів і якась їх частина тут залишилась.
В Караганді існує парафія Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ, при якій діє недільна школа для дітей та українська бібліотека.[9]
Також в місті діють об'єднання українців - "Рідне слово" та "Українки в Казахстані".[10]
Основні види міського транспорту: автобуси, тролейбуси і маршрутні таксі. В день міський транспорт перевозить 470 тисяч осіб. Основну частину пасажирообігу беруть на себе автобуси — 74 % всіх пасажирів, маршрутні таксі — 24 %, тролейбуси — 2 % пасажирів.(данні 2005 року)[11]
Аеропорт «Сари-Арка» пов'язує Караганду з багатьма містами світу. Він забезпечує прийом і випуск всіх типів літаків.
Залізничний вокзал Караганди, знаходиться в центрі міста. Поруч розташований автовокзал, утворюючи дуже зручний транспортний вузол. З Карагандинського автовокзалу[12] вирушають автобуси не лише по Казахстану, але і по Росії (міста Томськ, Омськ, Новосибірськ, Барнаул, Кемерово, Єкатеринбург, Тюмень, Казань), до Монголії (місто Улгій) і Киргизії (місто Бішкек).
У Караганді працюють великі підприємства вугільної промисловості. Машинобудування, металообробка, харчова промисловість. Обсяг виробництва промислової продукції міста в 2005 році склав 64,1 млрд.тенге.
Найбільші підприємства:
- Хлібозавод — ВАТ «Караганди-нан»
- ВАТ «Карагандинський маргариновий завод»
- ВАТ «Цукерки Караганди»[13].
- ЗАТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод»
- ТОО «Акнар» — птахофабрика.
Провідними підприємствами машинобудівної галузі є: ЗАТ «Карагандинський завод електротехнічного устаткування», «Карагандинський машинобудівний завод ім. Пархоменко», АОЗТ «КАРГОРМАШ-ІТЕКС»(Завод, вже не діє), ТОО фірма «Механомонтаж», ВАТ «Карагандинський літейно-машинобудівній завод», ВАТ «Автоматика», ТОО «Булат», «Езанол», ТОО «Темко».
В місті знаходиться Карагандинський державний технічний університет.
У місті базується хокейний клуб «Сариарка», який виступає в Казахстанській хокейній лізі і в чемпіонаті Росії серед команд вищої ліги.
Клімат у Караганді різко-континентальний з суворими зимами, спекотним літом і замалою річною кількістю опадів.[14]. Влітку рослинність вигоряє.
| Показник | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | Рік |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Абсолютний максимум °С | 9 | 6 | 22 | 31 | 36 | 39 | 40 | 40 | 37 | 28 | 19 | 12 | 40 |
| Середній максимум °С | -9 | -9 | -3 | 11 | 20 | 25 | 27 | 25 | 19 | 9 | -2 | -8 | 9 |
| Середня температура °С | -14 | -14 | -6 | 5 | 13 | 19 | 21 | 18 | 12 | 3 | -5 | -11 | 3 |
| Середній мінімум °С | -19 | -19 | -12 | -1 | 6 | 12 | 14 | 11 | 6 | -1 | -10 | -16 | -2 |
| Абсоютний мінімум | -42 | -41 | -35 | -24 | -10 | -2 | 3 | -1 | -7 | -19 | -38 | -43 | -43 |
| Норма опадів | 21 | 19 | 18 | 22 | 36 | 36 | 41 | 33 | 22 | 35 | 27 | 22 | 332 |
- Барулін Костянтин Олександрович (нар. 1984) — російський хокеїст.
- Йосип Верт (нар. 1952) — ординарій Преображенської єпархії в Новосибірську, католицький єпископ, єзуїт.
- Воробйов Павло Сергійович (нар. 1982) — російський хокеїст.
- Гаврилін Андрій Юрійович (нар. 1978) — казахстанський хокеїст.
- Головкін Геннадій Геннадійович (нар. 1982) — казахстанський професійний боксер.
- Кадиров Ахмат Абдулхамидович (1951—2004) — чеченський релігійний і державний діяч. Перший Президент Чеченської Республіки.
- Кайша Атаханова (нар. 1957) — казахська біолог, громадська діячка.
- Кручинін Андрій Анатолійович (нар. 1978) — російський хокеїст.
- Младецький Ігор Костянтинович (нар. 1946) — український науковець.
- Муравйов Володимир Павлович (нар. 1959) — радянський легкоатлет, олімпійський чемпіон.
- Нефедьєв Євген Іванович (1970—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Панін Григорій Валерійович (нар. 1985) — російський хокеїст.
- Подгайська Ольга Сергіївна (нар. 1981) — композитор, органіст, викладач музичних дисциплін.
- Радовський Марат Давидович (нар. 1946) — український кінооператор.
- Микола (Сімкайло) (1952—2013) — єпископ Української греко-католицької церкви.
- Сон Едуард Васильович (нар. 1964) — радянський та казахський футболіст.
- Стеклов Володимир Олександрович (1948) — радянський і російський актор театру і кіно.
- Фінонченко Андрій Юрійович (нар. 1982) — казахстанський футболіст.
- Франскевич Денис Валерійович (нар. 1981) — російський хокеїст.
- Гарник Тетяна Петрівна – український лікар-терапевт, доктор медичних наук, професор.
- ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- ↑ Казахська РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — С. 500-506.
- ↑ Атлас світу, 2015.
- ↑ Барладін О. В., 2020.
- ↑ Караґанда // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
- ↑ Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 4 червня 2013.
- ↑ Судьба градостроителя — статья в журнале Элитный дом. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 11 жовтня 2008.
- ↑ У Караганді відкрили і освятили пам'ятник депортованим українцям. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
- ↑ Караганда | Апостольская Администратура. Администратура (рос.). Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ Украинские объединения Казахстана. Посольство України в РК (рос) . 31 января 2017. Процитовано 11.04.24.
- ↑ Статья: «Учёные исследовали пассажирский транспорт Караганды». Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 11 жовтня 2008.
- ↑ Автовокзал Караганди. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 13 жовтня 2008.
- ↑ Сайт Карагандинской кондитерской фабрики. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- ↑ Архів погоди в Караганди за 1936—1995 роки. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 13 жовтня 2008.
- Аркуш карти M-43-75 Караганда. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1985 р. Видання 1990 р. (рос.)
- Аркуш карти M-39-31 Уральск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1985 р. (рос.)
- Великий атлас світу / голов. ред. Скляр С. С. — К. : ДНВП «Картографія», 2015. — 192 с. — 10 тис. прим. — ISBN 9789661493482.
- Барладін О. В. Регіони та країни. Географія. Атлас для 10 класу / за ред. Чумак В. Б. — К. : ПрАТ «Інститут передових технологій», 2020. — 52 с. — ISBN 978-966-455-203-2.
- KrgDays.kz — форум міста, вся Караганда на Krgdays.kz
- Караганда на MyCity.kz — навігаційно-довідкова система
- Портал міста
- Карагандинські новини
- Акимат Карагандинської області [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Масліхат м. Караганди
- Електронний атлас Караганди
- Форум міста Караганди [Архівовано 14 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Форум Караганди [Архівовано 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Сайт присвячений місту [Архівовано 2 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Історія Караганди і Карагандинської області [Архівовано 26 червня 2007 у Wayback Machine.]
- Почесні громадяни Караганди
- Караганда на WikiMapia [Архівовано 23 червня 2007 у Wayback Machine.] — анотовані супутникові знімки
- Свіжі новини Караганди — додайте свої [Архівовано 26 вересня 2008 у Wayback Machine.] на сайті соціальних новин
- Сайт Торговельно-промислової Палати Карагандинської області [Архівовано 24 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Сайт Митного Управління по Карагандинської Області
- Сайт Управління статистики Карагандинської області
- Сайт Департаменту підприємництва і промисловості Карагандинської області [Архівовано 11 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Сайт Автовокзала міста Караганди [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Маршрути міського транспорту [Архівовано 21 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Область | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Алмати |
1 | Алмати | Алмати | 1 703 481 |  Шимкент .jpg) Караганди | ||||
| 2 | Астана | Астана | 860 368 | ||||||
| 3 | Шимкент | Шимкент | 683 273 | ||||||
| 4 | Караганди | Карагандинська | 496 173 | ||||||
| 5 | Актобе | Актюбінська | 427 719 | ||||||
| 6 | Тараз | Жамбильська | 351 476 | ||||||
| 7 | Павлодар | Павлодарська | 350 998 | ||||||
| 8 | Усть-Каменогорськ | Східноказахстанська | 344 421 | ||||||
| 9 | Семей | Абайська | 312 136 | ||||||
| 10 | Уральськ | Західноказахстанська | 278 096 | ||||||
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
)/M43-075%20%20%20КАРАГАНДА%20%2085-90.jpg){kind=link}
,%20Казахстан)/M39-031%20%20%20УРАЛЬСК%20%2080-85.jpg){kind=link}