Карбан Дмитро Сергійович

Карбан Дмитро Сергійович
Карбан Дмитро Сергійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	29 грудня 1991; Юкталі, Тиндинський район, Амурська область, РФ
Смерть	29 серпня 2014 (22 роки); Червоносільське, Донецька область, Україна
Поховання	Запоріжжя
Псевдо	Бейн
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За доблесну службу»
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За доблесну службу»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карбан.

Дмитро́ Сергі́йович Карба́н (нар. 29 грудня 1991(19911229) — 29 серпня 2014) — солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1991 року в смт Юктали (Тиндинський район, Амурська область РРФСР). Проживав у місті Часів Яр (Бахмутський район Донецької області).

В січні 2014 року приїхав на Київський Євромайдан, потім разом з Вишгородською самообороною чергував на блокпосту біля ГАЕС. Участь в Революції Гідності обірвала Дмитру стосунки із своєю родиною — навіть рідна мати не подарувала йому «зв'язків з київською хунтою». 12-річний брат Дмитра телефонував йому потайки та казав: «Дімка, я тобою пишаюсь». Як тільки оголосили набір до батальйону «Донбас», Дмитро одним із перших пішов добровольцем, солдат резерву, далекомірник — номер обслуги 1 взводу роти охорони резервного батальйону оперативного призначення «Донбас», псевдо «Бейн».

Обставини загибелі

Загинув у бою під Іловайськом під час виходу з оточення. Їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського. Коли КАМАЗ вже в'їджав до Червоносільського, по ньому вистрілив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинули Стаф, ВДВ, Контра, Руха, Кавказ, Рус, СВД та Лисий. Дмитро встиг вискочити з кузова, вже на землі автоматною чергою були перебиті артерії на ногах, удар великокаліберної кулі у бронежилет зламав грудну клітину. Дмитро помер від втрати крові.

Залишились батьки та брат 2002 р.н.

Похований у місті Дніпро, на Краснопільському цвинтарі як неідентифікований захисник Батьківщини. 6 вересня 2017 року Павло Нетьосов, керівник організації «Цитадель», повідомив про ідентифікацію решток Дмитра. 12 вересня 2017 відбулося прощання на Краснопільському цвинтарі, 13 вересня — перепоховання у місті Часів Яр на Центральному цвинтарі.^[1]^[2]^[3]^[4]

Нагороди та відзнаки

Нагрудний знак «За доблесну службу» (3 березня 2021, посмертно)^[5]
Орден «За мужність» III ступеня (22 січня 2018, посмертно)^[6]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 8, місце 16
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[7]
Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки

↑ Павел Нетесов. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 вересня 2017.
↑ На Дніпропетровщині попрощалися з бійцями, імена яких нещодавно встановила ДНК-експертиза. Дніпропетровська ОДА. 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
↑ У Дніпрі проведено ідентифікацію та передано родинам для поховання останки трьох невідомих військовослужбовців. Цивільно-військове співробітництво ЗСУ. 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
↑ У Часовому Яру відбулося перепоховання бійця Нацгвардії Дмитра Корбана, який загинув під Іловайськом. Національна гвардія України. 15 вересня 2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
↑ Хаустова, Лідія (30 березня 2021). У Слов’янську нагородили сім’ї загиблих бійців батальйону "Донбас". 6262.com.ua. Процитовано 6 травня 2022.
↑ Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

Карбан Дмитро Сергійович [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Пам'ятаємо героїв: Дмитро Карбан народився в Артемівську, загинув під Іловайськом [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Павел Нетесов. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 вересня 2017.

[2] На Дніпропетровщині попрощалися з бійцями, імена яких нещодавно встановила ДНК-експертиза. Дніпропетровська ОДА. 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)

[3] У Дніпрі проведено ідентифікацію та передано родинам для поховання останки трьох невідомих військовослужбовців. Цивільно-військове співробітництво ЗСУ. 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)

[4] У Часовому Яру відбулося перепоховання бійця Нацгвардії Дмитра Корбана, який загинув під Іловайськом. Національна гвардія України. 15 вересня 2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)

[5] Хаустова, Лідія (30 березня 2021). У Слов’янську нагородили сім’ї загиблих бійців батальйону "Донбас". 6262.com.ua. Процитовано 6 травня 2022.

[6] Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

[7] Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]