Каргарка рудоголова
| Каргарка рудоголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Chloephaga rubidiceps P.L. Sclater, 1861 | ||||||||||||||||
 Ареал виду Зимування Гніздування Осіле проживання | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Карга́рка рудоголова[2] (Chloephaga rubidiceps) — вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
.jpg)
Довжина птаха становить 45-52,5 см, самці важать 1,65-2,02 кг, самиці 1,2-1,5 кг. Голова і шия рудувато-коричневі, спина, груди і боки сірувато-охристі, поцятковані коричневими смугами, живіт коричневий, хвіст чорний, Крила зверху чорні, знизу сіро-чорно-білі. Дзьоб чорний, лапи оперені з чорними плямаками. Молоді птахи мають подібне, однак більш тьмяне забарвлення.
Рудоголові каргарки гніздяться на Вогняній Землі та на крайньому півдні Чилі і Аргентини, а також на Фолклендських островах. Континентальні популяції взимку мігрують на північ вздовж узбережжя, досягаючи провінції Буенос-Айрес, фолкеклендські популяції є осілими. Рудоголові каргарки живуть на відкритих луках і на водно-болотних угіддях, зокрема на берегах озер.
Рудоголові каргарки живляться корінням, листям, стеблами і насінням трав і осоки, а також ягодами. Сезон розмноження на Фолклендах у них починається у вересні, на континенті в середині жовтня. Птахи гніздяться поодинці або невеликими розрідженими групами. Гніздо розміщується у високій траві або серед валунів, встелюється пухом. В кладці від 3 до 8 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 30 днів.
МСОП загалом класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Загальна популяція рудоголових каргарок становить від 43 до 86 тисяч птахів, однак більшість з них мешкає на Фолклендських островах, тоді як континентальні популяції перебувають під загрозою зникнення[4][5]. Їм загрожує знищення природного середовища та хижацтво з боку сірих зорро і річкових візонів.
- ↑ BirdLife International (2016). Chloephaga rubidiceps: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 04 січня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Screamers, ducks, geese, swans. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 січня 2023.
- ↑ Falkland Islands State of the Environment Report 2008 (PDF). gov.fk. May 2008. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 29 серпня 2011.
- ↑ Ruddy-headed Goose Memorandum of Understanding. Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals. November 2006. Процитовано 29 вересня 2022.
- Madge, Steve; Burn, Hilary (1988). Waterfowl: an Identification Guide to the Ducks, Geese, and Swans of the World. Boston: Houghton Mifflin. ISBN 0-395-46727-6.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |