Координати: 40°32′49.999992100007″ пн. ш. 26°44′26.999988100003″ сх. д. / 40.54722° пн. ш. 26.74083° сх. д. / 40.54722; 26.74083

Кардія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кардія
Країна  Туреччина
Адміністративна одиниця Чанаккале
У межах природно-географічного об'єкта Галліполі
Мапа

40°32′49.999992100007″ пн. ш. 26°44′26.999988100003″ сх. д. / 40.54722° пн. ш. 26.74083° сх. д. / 40.54722; 26.74083

Кардія (дав.-гр. Καρδία, лат. Cardia) — античне місто, засноване мілетянами та клазоменцями на північно-західному березі Херсонеса Фракійського при Саросській затоці, яке було зруйноване в III столітті до н. е. Лісімахом. З цього міста походили: історик Єронім і один з діадохів — Евмен[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Немає відомостей про приблизну дату заснування цієї давньогрецької колонії, оскільки не збереглися письмові джерела, які б повідомляли про це.

У працях давньогрецьких географів в описах даного регіону завжди згадується Кардія. Так, Скілак Каріандський у своїй праці «Періпл населеного моря» згадує цю колонію. А Страбон називає Кардію найбільшим містом на Херсонесі Фракійському[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Спочатку територію Кардії стали колонізувати Мілет та Клазомени. Однак заселення стало активнішим при Мільтіаді, оскільки він зміг залучити до цього регіону переселенців з Афін. Геродот згадує, що військо перського царя Ксеркса проходило через Кардію на своєму шляху до Греції[3].

Кардія була зруйнована Лісімахом, про що повідомляє Павсаній. Він пише, що саме за це Лісімаха так не любить історик Єронім із Кардії[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cardia // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
  2. Страбон. Географія. VII, фр. 51; с. 331
  3. Геродот. Історія. VII, 58
  4. Павсаній. Опис Еллади. I. 9. 8

Література

[ред. | ред. код]
  • Шелова-Коведяева Ф. В. Древнегреческие Периплы // Вестник древней истории. — М., 1988. — № 1 (6 листопада). — С. 253—266.