Карел Баллінґ
Карел Баллінґ | |
---|---|
Народився | 21 квітня 1805[3][1] Gabrielina Huťd, Kalekd[1][2] або Kalekd[1] |
Помер | 17 березня 1868[1][2] (62 роки) Прага, Богемське королівство, Цислейтанія, Австро-Угорщина[4][1] |
Поховання | Ольшанський цвинтар |
Країна | Австрійська імперія |
Місце проживання | Praha Id[2] |
Діяльність | хімік, педагог, професор |
Галузь | хімія[1] |
Знання мов | німецька[1] |
Заклад | Чеський технічний університет |
Батько | Michael Ballingd |
Діти | Carl Albert Max Ballingd[5] |
Нагороди | |
Карел Йозеф Наполеон Баллінґ (чеськ. Karel Joseph Napoleon Balling; 21 квітня 1805, Габріельсгют, Богемія — 17 березня 1868, Прага) — чеський науковець, педагог, професор хімії. Ректор Празького політехнічного інституту (1865—1866).
Син службовця чавунного заводу графа Роттенгана.
З 1813 року навчався в Пльзені і Празі, в 1820 в п'ятнадцятирічному віці вступив до політехнічної школи Праги (згодом — інститут). Вивчав фізику і математику під керівництвом Франтішека Йозефа Герстнера, хімію — Йозефа Йоганна Штайнманна. Деякий час працював стажером. У 1823 році зайнявся практичною гірничою справою, працював на заводських майстернях, але вже у листопаді 1824 року спочатку тимчасово, а з квітня 1826 постійно займав місце помічника професора хімії Штайнманна в празькому технічному навчальному закладі, в 1835 році після смерті вчителя був призначений професором і очолив кафедру хімії.
Вже з 1834 Баллінг переважно присвятив себе аналітичній хімії та вивченню хімічних процесів бродіння, результати чого були викладені ним в його капітальному творі: «Die Gährungschemie wissenschaftlich begründet und in ihres Anwendung auf Weinbereitung, Bierbrauerei, Branntweinbrennerei und Hefenerzeugung praktisch dargestellt» (4 т., Прага , 1845-47; 3 вид., 1865).
Сільськогосподарська хімія і технологія дуже багато чим завдячує саме цим дослідженням Баллінґа. Йому ж належить заслуга винаходу в 1839 році вимірювача цукрової кислоти, який став широко застосовуватися на пивоварних і лікеро-горілчаних заводах.
У 1841 році ним був вдосконалений ареометр. Серед його досягнень також створення методології визначення якості цукрових розчинів і впровадження нової наукової термінології (наприклад, поляризація, цукруванням або фактор чистоти).
Крім багатьох посібників для користування ізобретëнним вимірником, з інших творів учëного варті уваги:
- «Ueber einige der wichtigsten Gegenstände der Eisenhüttenwesens» (Лейпц., 1829)
- «Die Eisenerzeugung in Bohmen» (Прага, 1849).
Похований на Ольшанському цвинтарі.
На його честь названо конференц-залу в приміщенні Чеської національної технічної бібліотеки.
- ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г Digitalizované pobytové přihlášky pražského policejního ředitelství (konskripce) 1850-1914
- ↑ http://www.deutsche-biographie.de/sfz1962.html
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117561843 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 1, 1896. — S. 411.