Перейти до вмісту

Карел Гашлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карел Гашлер
чеськ. Karel Hašler
Народився31 жовтня 1879(1879-10-31)
Zlíchovd, Прага 5d, Prague 5d, Prague 5d, Прага, Богемське королівство, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1][2]
Помер22 грудня 1941(1941-12-22) (62 роки)
Маутгаузен, Mauthausend, Перг, Верхня Австрія, Австрія[3][4]
·тортури
Країна Австро-Угорщина
 Чехословаччина
Національністьєврей
Місце проживанняПрага[1]
Діяльністьавтор пісень, кінорежисер, письменник, драматург, сценарист, композитор, співак, актор театру, кіноактор, актор, режисер, кіносценарист, артист кабаре, operetta actor, перекладач
Знання мовчеська
Жанрпопулярна музика
ДітиЗденек Джина Гашлерd
IMDbID 0368227

Карел Гашлер (чеськ. Karel Hašler; нар. 31 жовтня 1879 — пом. 22 грудня 1941) — чеський поет, письменник, композитор, співак, сценарист, актор та режисер.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Карелу Гашлеру
Меморіальна дошка на будинку у якому мешкав Карел Гашлер

Карел Гашлер народився 31 жовтня 1879 року в місцевості Злихов[5], частині Глубочепів, нині це міський район Прага 5, на заході Праги, у сім'ї скляра. З 1897 року він почав грати в театрах Праги (театр Павла Шванда у Сміхові), Табора, Брна (Національний театр), Любляни. У 1903 році його прийняли в Празький національний театр, звідки у 1916 році звільнили за порушення дисципліни. Але вже до цього Карел став заробляти своїми піснями. Перший виступ відбувся у 1908 році в ресторані «У слона» та пройшло з великому успіхом. Пісню «Вечір за Страгівською вежею» народ співає донині.

У роки Першої світової війни Гашлер виступав в кабаре «Рококо», де був директором. Він став писати куплети на актуальні політичні теми, моментально відгукуючись на події. Йому геніально вдавалося передавати в музиці народні інтонації, тому його пісні швидко ставали популярними.

Поява звукового кіно стало для Карела Гашлера переломним в його кар'єрі. У кінематограф він прийшов як композитор, сценарист, режисер та актор. У 1932 році в фільмі «Пісняр» він зіграв головну роль[6]. Там вперше прозвучала у його виконанні пісня Ta naš e pí snič ka č eská. Завдяки кінематографу Карел Гашлер здобув велику популярність у Чехії в 1920-х роках, його ім'ям були названі м'ятні цукерки від кашлю – гашлерки.

Під час Другої світової війни Карел Гашлер виконував патріотичні пісні. На початку 1941 року його заарештували та через три дні відпустили. Але він продовжував співати свої пісні. У вересні 1941 року його забрали знову. Зрештою, він був заарештований та ув'язений у концтаборі Маутгаузен. У констаборі його жорстоко побив п'яний есесівець, в результаті чого на нозі з'явилася відкрита рана. Незабаром з'явилися перші ознаки гангрени. 21 грудня 1941 року Карела Гашлера перевели у блок для штрафників, де роздягли догола та поставили під крижаний душ. На наступний день Карел Гашлер помер.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1908 році Карел Гашлер одружився зі Зденою Фрімловою, сестрою піаніста та композитора Рудольфа Фрімла, їхній син Зденек Мілош Гашлер (1909–1972) був кіноактором та режисером[7].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

31 жовтня 2009 року, з нагоди 130-річчя від дня народження, у Празі Карелу Гашлеру було відкрито пам'ятник[8].

На його честь названо астероїд головного поясу 37939 Гашлер, відкритий 16 квітня 1998 року[9][10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Database of the Terezín Memorial
  2. Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  3. Чеська національна авторитетна база даних
  4. Room of Names
  5. Matriční záznam o narození a křtu [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.](чес.)
  6. Písničkář [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.] «Česká televize»(чес.)
  7. Gina Hašler [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.](чес.)
  8. Пам’ятник співаку та актору Карелу Гашлеру, м. Прага [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.] «Шукач»
  9. Lenka Šarounov. (37939) Hašler (чес.). Planetky z našich luhů a hájů. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 5.06.2019.
  10. Hašlerka (чес.). Martina Dimmerová. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 5.06.2019.

Посилання

[ред. | ред. код]