Перейти до вмісту

Карен Аллен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карен Аллен
англ. Karen Allen
Ім'я при народженніангл. Karen Jane Allen
Народилася5 жовтня 1951(1951-10-05)[2][3][4] (73 роки)
Карроллтон, Іллінойс, США
Громадянство США
Діяльністькіноакторка, акторка театру, телеакторка, кінорежисерка
Alma materІнститут театру і кіно Лі Страсберґаd, Інститут технології модиd, DuVal High Schoold, Мерілендський університет і Університет Джорджа Вашингтона
ЗакладБард-коледж
Роки діяльності1978 — тепер. час
У шлюбі зKale Browned
IMDbnm0000261
Нагороди та премії
CMNS: Карен Аллен у Вікісховищі

Карен Джейн Аллен (англ. Karen Allen; нар. 5 жовтня 1951(1951жовтня05), Керролтон, Іллінойс, США)[5] — американська акторка кіно, телебачення та театру. Дебютувала в кіно в комедійному фільмі «Звіринець» (1978), після чого отримала невелику роль у романтичній комедійній драмі Вуді Аллена «Мангеттен» (1979) і головну роль у фільмі Філіпа Кауфмана «Мандрівники» (1979), потім знялася з Аль Пачіно в кримінальному трилері Вільяма Фрідкіна «Шукач» (1980).

Критичний і комерційний успіх принесла роль Меріон Ревенвуд у фільмі «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега», у якому знімалася разом з Гаррісоном Фордом (1981). За цю роль стала лавреаткою премії «Сатурн» за найкращу жіночу роль. Пізніше знялася у фільмах «Підстрель Місяць» (1982), «Людина з зорі» (1984), за що була номінована на премію «Сатурн» за найкращу жіночу роль, і «Нова різдвяна казка» (1988).

Отримала визнання за свою роботу у фільмах «Скляний звіринець» (1987), «Рік біля моря» (2016) і «Коулвелл» (2019). Повторила роль Меріон Рейвенвуд у фільмах «Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа» (2008) і «Індіана Джонс і реліквія долі» (2023). Серед ролей у театрі виступи на Бродвеї, а також режисерська робота у театральних постановках і кіно.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилася 5 жовтня 1951 року в Керролтоні, штат Іллінойс,[6] у родині професора університету Рут Патриції (до шлюбу Гауелл; 1927—2020) та агента ФБР Керролла Томпсона Аллена (1925—2015)[7]. Має англійське, ірландське, шотландське та валлійське походження[8]. Через роботу батька сім'я часто переїжджала. «Я росла, переїжджаючи майже щороку, тому я завжди була новенькою в школі і не могла мати дійсно тривалої дружби», — сказала Аллен 1987 року[9]. Хоча, за її словами, батько був дуже залучений до сім'ї, вона відчувала, що разом з двома сестрами виросла поміж жінок[10].

Після закінчення школи у Ланемі, штат Меріленд, у 17 років переїхала до Нью-Йорка, щоб вивчати мистецтво та дизайн в Технологічному інституті моди протягом двох років[11]. Пізніше керувала бутиком у кампусі Університету Меріленду[12] і проводила час, подорожуючи Південною та Центральною Азією[8]. Навчалася в Університеті Джорджа Вашингтона та приєдналася до експериментальної компанії Washington Theatre Laboratory у Вашингтоні[11]. 1974 року приєдналася до Shakespeare&Company у Массачусетсі[13]. Через три роки повернулася до Нью-Йорка і навчалася в Театральному інституті Лі Страсберга[8].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Кінодебют відбувся 1978 року у фільмі «Звіринець»[14]. Наступні дві появи були у фільмах «Мандрівники» 1979 року[14] та «Маленькому колі друзів» 1980 року, у якому зіграла одну з трьох радикальних студенток коледжу 1960-х років. З'явилася як запрошена зірка в пілотному епізоді довготривалого серіалу CBS «Тиха пристань» 1979 року[14]. Отримала невелику роль телевізійної акторки у фільмі Вуді Аллена «Мангеттен» (1979), а потім зіграла коханку Аль Пачіно в суперечливому фільмі Вільяма Фрідкіна «Шукач» (1980).

Аллен на Dallas Comic Con, 2006 рік

Роль Меріон Рейвенвуд у пригодницькому кінофільмі «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега» (1981) режисера Стівена Спілберга стала переломною в кар'єрі Аллен. Вона зобразила кохану жінку Індіани Джонса (Гаррісон Форд). За виконання цією ролі стала лавреаткою премії «Сатурн»[15]. Після кількох другорядних фільмів, у тому числі головних ролей у драматичному трилері «Розділений образ» (1982)[14] режисера Теда Котчефа та романтичній драмі «До вересня» (1984) режисера Річарда Маркванда, події у якій відбуваються в Парижі, водночас виконувала театральні ролі, знялася з Джеффом Бріджесом у науково-фантастичному фільмі Джона Карпентера «Людина з зорі» (1984)[14]. Фільм мав успіх у критиків, а пізніше 1986 році на його основі зняли однойменний телесеріал короткочасного телесеріалу. За роль у фільмі її номінували на премію «Сатурн» за найкращу жіночу роль.

1982 року дебютувала на Бродвеї в постановці «Понеділок після дива»[16]. 1983 року зіграла головну роль в оф-бродвейській п'єсі «Кінцівки» — фізично важкій ролі про жінку, яка змінила хід справи проти потенційного ґвалтівника, який напав на неї[16]. Вона часто робила перерви у кінокар'єрі, щоб зосередитися на ролях у театрі. 1987 року з'явився в ролі Лаури в кіноверсії п'єси Теннессі Вільямса «Скляний звіринець» режисера Пола Ньюмана з Джоном Малковичем і Джоан Вудворд у головних ролях[17].

1988 року повернулася на великий екран у ролі Клер, давно втраченого кохання Білла Мюррея, у різдвяній комедії «Нова різдвяна казка»[14]. Хоча фільм отримав неоднозначну реакцію критиків після його виходу, він мав великий касовий успіх. Відтоді стрічка стала культовою і вважається різдвяною класикою[18]. 1990 року зіграла члена екіпажу Крісту Маколіфф у телефільмі «Челленджер»[14], основаному на катастрофі 1986 року шатла «Челленджер». Згодом з'явилася у фільмі Спайка Лі «Малкольм Ікс» (1992)[14], у невеликій ролі другого плану в «Ідеальному штормі» (2000) й «У спальні» (2001). Зіграла гостьові ролі в серіалах «Закон і порядок» (1996) і «Закон і порядок: Спеціальний корпус» (2001)[14]. Вона також знялася в короткотривалому серіалі «Дорога додому» (1994) і зіграла роль Клер Бертон у відеогрі «Ripper» (1996)[14]. 2014 року зіграла Бетті Лоу в «Незавершеній справі»[14], 13-му епізоді 4-го сезону поліційної драми CBS «Блакитна кров»[14].

Повторила свою найвідомішу роль Меріон Рейвенвуд у продовженні фільму «Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа» 2008 року[14], у якому вона відновлює стосунки з Індіаною Джонсом і розповідає, що у них є син Генрі Джонс III, який назвався Маттом Вільямсом (Шая Лабаф). Стрічка стала критично і комерційно успішною[19][20].

2012 року зіграла головну роль в американській прем'єрі вистави «Літній день» Юна Фосса в театрі Cherry Lane у Нью-Йорку[21].

З 1981 року співпрацює з Berkshire Theatre Group. Вперше з'явилася у їхній виставі «Two for the Seesaw» на Беркширському театральному фестивалі в Стокбриджі, штат Массачусетс. З'явилася у літній постановці на театральному фестивалі у Вільямстауні. У серпні 2015 року зіграла у «Frankie and Johnny in the Clair de Lune» Терренса Макнеллі[22]. 2016 року дебютувала як режисерка короткометражного фільму «Дерево. Скеля. Хмара.» за мотивами новели Карсона Маккаллерса[23]. Стрічка перемогла як найкращий міжнародний короткометражний фільм на Манчестерському кінофестивалі у березні 2017 року[24]. Зіграла головну роль у фільмі «Рік біля моря» (2017), основаному на мемуарах бестселера «Нью-Йорк таймс» Джоан Андерсон[25].

2023 року зіграла роль Меріон Рейвенвуд у фільмі «Індіана Джонс і реліквія долі»[26][14]. 2024 року з'явилася у фільмі "Непотоплюваний: Невимовний Титанік"у ролі Ненсі Сміт, дружини сенатора США Вільяма Олдена Сміта[27][28].

Особисте життя

[ред. | ред. код]
Аллен на Chiller Theatre Expo, 2013 рік

1988 року одружилася з актором Кейлом Брауном. 1990 року у них народився син Ніколас. Пара розлучилася 1998 року[29]. Після народження сина Аллен погоджувалась на невеличкі ролі на телебаченні та в кіно, щоб зосередитися на вихованні дитини[21]. Ніколас став особистим кухарем і 22 грудня 2016 року виграв на телешоу «Chopped» на Food Network[30][31][32].

2003 року заснувала власну текстильну компанію Karen Allen Fiber Arts у Грейт-Баррінгтоні, штат Массачусетс. У магазині компанії у Грейт-Баррінгтоні продаються речі, в'язані Аллен на в'язальній машині японського виробництва[22], а також вироби інших дизайнерів. За її роботу в текстильному мистецтві 2009 року нагороджена почесним ступенем магістра Технологічного інституту моди[33]. Аллен також викладає акторську майстерність у Бард-коледжі в Саймонс-Рок, розташованому в Грейт-Баррінгтоні[34].

Живе у Массачусетсі[22]. Також працює театральним режисером[21].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1978 ф Звіринець National Lampoon's Animal House Кейті
1978 тф Lovey: A Circle of Children, Part II Елізабет
1979 ф Мангеттен Manhattan акторка
1979 ф Мандрівники The Wanderers Ніна
1979 с Тиха пристань Knots Landing Енні
1980 ф Шукач Cruising Ненсі Гейтс
1980 ф Маленьке коло друзів A Small Circle of Friends Джессіка Блум
1981 ф Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега Raiders of the Lost Ark Меріон Ревенвуд
1981 с На схід від раю East of Eden Абра
1982 ф Прострель Місяць Shoot the Moon Сенді
1982 ф Роздвоєння особистості Split Image Ребека/Емі
1984 ф До вересня Until September Мо Александер
1984 ф Людина з зорі Starman Дженні Гайден
1986 с Альфред Гічкок представляє Alfred Hitchcock Presents Джекі Фостер
1987 ф Термінус Terminus Гас
1987 ф Скляний звіринець The Glass Menagerie Лора Вінгфілд
1988 ф Зустрічний вогонь Backfire Мара Макендрю
1988 ф Нова різдвяна казка Scrooged Клер Філліпс
1989 ф Поведінка тварин Animal Behavior Алекс Бристоу
1990 тф Челленджер Challenger Кріста Маколіфф
1990 тф Секретна зброя Secret Weapon Рут
1991 ф Закоханий гастролер Sweet Talker Джулі Магвайр
1992 ф Перевтілення The Turning Глорі Лоусон
1992 ф Малколм Ікс Malcolm X міс Данн
1993 ф Майданчик The Sandlot місис Смоллс
1993 ф Король гори King of the Hill міс Метью
1993 ф Привид у машині Ghost in the Machine Террі Манро
1993 тф Захват Rapture Джорджиана Каркоран
1993 тф Подорож Voyage Кетрін Норвелл
1994 с Дорога додому The Road Home Елісон Метсон
1996 вг Ripper Ripper Клер Бернтон
1996 тф Ворожі залицяння: Історія Керрі Еллісон Hostile Advances: The Kerry Ellison Story Маргарет
1996 с Закон і порядок Law & Order Джудіт Сендлер
1997 тф Всі минулі зими All the Winters That Have Been Гелен Рейвен
1997 ф Порський ідеал Til There Was You Бетті Доукан
1998 ф Коли падають небеса Falling Sky Рессі Ніколсон
2000 ф Кохання і баскетбол The Basket Бессі Емері
2000 ф Вітряна ріка Wind River Марта
2000 ф Ідеальний шторм The Perfect Storm Мелісса Браун
2001 ф Мандрівник World Traveler Делорес
2001 ф У спальні In the Bedroom Марла Кіз
2001 тф Мій найнеймовірніший рік My Horrible Year! Белінда Фолкнер
2001 тф Цитадель Shaka Zulu: The Citadel Кетрін Фаевелл
2001 с Закон і порядок: Спеціальний корпус Law & Order: Special Victims Unit Полі
2003 ф Вбити Едгара Briar Patch Лі
2004 ф Хлопець з обкладинки Poster Boy Юніс Крей
2004 ф Коли мене покохають When Will I Be Loved Александра Баррі
2008 ф Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа Indiana Jones and the Kingdom of the Crystal Skull Меріон Ревенвуд
2009 тф Рік собаки A Dog Year Пола
2010 тф Різдво у листопаді November Christmas Клер
2010 ф Білі ірландські пʼяниці White Irish Drinkers Маргарет
2012 тф Сталева зоря The Tin Star Еліза Флінн
2014 с Блакитна кров Blue Bloods Бетті Лоу
2015 ф Важке поранення Bad Hurt Елейн Кендалл
2016 ф Рік біля моря Year by the Sea Джоан Андерсон
2019 ф Коулвелл Colewell Нора Панковськи
2020 с 50 штатів страху 50 States of Fright шериф Столінгс
2021 ф Побачене та почуте Things Heard & Seen Мер Лотон
2022 ф Стадія сутінок A Stage of Twilight Кора
2022 с Останні кінозірки The Last Movie Stars Френсіс Вудворд
2023 ф Індіана Джонс і реліквія долі Indiana Jones and the Dial of Destiny Меріон Ревенвуд
2024 ф Непотоплюваний Unsinkable Ненсі Сміт

Визнання

[ред. | ред. код]
Рік Нагорода Категорія Робота Результат Прим.
1981 Сатурн Найкраща жіноча роль Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега Перемога [15][35]
1983 Театральний світ Видатний дебютний виступ на сцені Нью-Йорка Понеділок після дива Перемога [36][37]
1984 Сатурн Найкраща жіноча роль Людина з зорі Номінація [38][35]
1988 Незалежний дух Найкраща жіноча роль другого плану Скляний звіринець Номінація [39][35]
1990 Сан Жорді Найкраща іноземна акторка Номінація [37][35]
2009 AARP Movies for Grownups Awards Найкраща історія кохання дорослих (за 50) (разом з Гаррісоном Фордом) Indiana Jones and the Kingdom of the Crystal Skull Номінація [40][35]
2016 Гамільтонський міжнародний кінофестиваль Найкраща акторка Рік біляяя моря Перемога [41][35]
2020 Незалежний дух Найкраща жіноча роль Коулвелл Номінація [39][35]
Клотрудіс Найкраща жіноча роль Номінація [42][35]
2022 Вудголскій кінофестиваль Найкраща роль (дорослі): Стадія сутінок разом з Вільямом Седлером Перемога [43][35]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #128685794 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ Filmportal.de — 2005.
  5. ↑ Lukanic, Steven A (1993). Film Actors Guide. Lone Eagle Publ. с. 37. ISBN 9780943728384.
  6. ↑ City of Carrollton, Illinois. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  7. ↑ Coyle, Jake (8 липня 2023). Carrollton native back with Indiana Jones in 'Dial of Destiny'. Jacksonville Journal-Courier (англ.). Процитовано 2 січня 2025.
  8. ↑ а б в Wloszczyna, Susan (15 вересня 2010). Allen and Riegert tend to the 'White Irish Drinkers'. USA Today. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 15 вересня 2010.
  9. ↑ Herman, Arthur. «Karen Allen Balances Tame, Sexy Roles». United Press International. May 22, 1987.
  10. ↑ Dotdash Meredith - America's Largest Digital & Print Publisher. www.dotdashmeredith.com (англ.). Процитовано 2 січня 2025.
  11. ↑ а б About – Karen Allen. karenallen-actor-director.com. Karen Allen. Процитовано 27 травня 2018.
  12. ↑ Karen Allen: The Girl Next Door. The Telegraph. 22 липня 1981. Процитовано 27 травня 2018.
  13. ↑ Eaker, Sherry. The Back Stage Handbook for Performing Artists. New York: Back Stage Books, 1995, p. 78.
  14. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Karen Allen Credits. TV Guide. Процитовано 6 липня 2023.
  15. ↑ а б List of Best Actress Saturn Award winners. Архів оригіналу за 19 грудня 2008.
  16. ↑ а б Barton, Chris (21 серпня 2012). 'Indiana Jones' Star Karen Allen Heads for the Stage. Los Angeles Times. Los Angeles, California. Процитовано 6 листопада 2018.
  17. ↑ Hetrick, Adam; Jones, Kenneth (10 жовтня 2012). Karen Allen and Samantha Soule Share 'A Summer Day' Off-Broadway Beginning Oct. 10. Playbill. New York City: Playbill, Inc.
  18. ↑ Harvilla, Rob (23 листопада 2018). 'Scrooged' Is Still the Perfect Christmas Movie 30 Years Later. The Ringer. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 18 грудня 2019.
  19. ↑ Indiana Jones and the Kingdom of the Crystal Skull (2008). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 23 квітня 2016.
  20. ↑ Indiana Jones and the Kingdom of the Crystal Skull (2008). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 23 липня 2023.
  21. ↑ а б в Kozinn, Allan (22 жовтня 2012). Karen Allen Returns in 'Summer Day' at Cherry Lane Theater. The New York Times. Процитовано 22 жовтня 2012.
  22. ↑ а б в Shaw, Dan (31 липня 2015). Karen Allen at Home in the Berkshires. The New York Times. Процитовано 31 липня 2015.
  23. ↑ Shanahan, Mark (28 липня 2017). 'Raiders' actress Karen Allen brings directorial debut to Woods Hole Film Fest. The Boston Globe. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 5 жовтня 2017.
  24. ↑ Monsky, Ronni (31 травня 2017). The Berkshire International Film Festival opens this week: 80 films from 23 countries in 4 days. The Berkshire Edge. Процитовано 5 жовтня 2017.
  25. ↑ Burr, Ty (21 вересня 2017). Karen Allen is the one true thing in 'Year by the Sea'. The Boston Globe. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 5 жовтня 2017.
  26. ↑ Karen Allen Picture, Profile, Gossip, and News. CelebrityWonder.com. Архів оригіналу за 29 листопада 2009. Процитовано 2 серпня 2010.
  27. ↑ 🌟 Karen Allen: From Indiana Jones to UNSINKABLE! 🚢 And numerous roles in between. facebook.com.
  28. ↑ 'UNSINKABLE: TITANIC UNTOLD' STARRING KAREN ALLEN. colonialtheatre.com.
  29. ↑ Brownfield, Paul. «Hello, Karen? It's Steven…» Los Angeles Times. May 18, 2008.
  30. ↑ Nicholas Browne, Chef (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 1 жовтня 2019 — через Facebook.
  31. ↑ "Chopped" Winner Seeks Funding for Massachusetts Cidery. Cider Culture (амер.). 3 січня 2017. Процитовано 1 жовтня 2019.
  32. ↑ Can you afford a personal celebrity chef? You might be surprised. TownVibe (амер.). 30 квітня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  33. ↑ Annie Leibovitz to Give Keynote Address. Fashion Institute of Technology. 14 травня 2009. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 12 вересня 2012.
  34. ↑ Karen Allen — Bard College at Simon's Rock - The Early College. www.simons-rock.edu (англ.). Процитовано 2 січня 2025.
  35. ↑ а б в г д е ж и к Karen Allen Awards. imdb.com (Index source only). Процитовано 16 грудня 2021.
  36. ↑ Theatre World Award Past Recipients. theatreworldawards.org. 17 жовтня 2006.
  37. ↑ а б Karen Allen, "Marion Ravenwood". abc7chicago.com. 25 вересня 2009.
  38. ↑ Past Winners Database – 1984 12th Saturn Awards Awards. Los Angeles Times. 17 жовтня 2006. Архів оригіналу за 17 жовтня 2006.
  39. ↑ а б Film Independent Spirit Awards 36 Years of Nominees and Winners (PDF). filmindependent.org. 2021.
  40. ↑ Movies for Grownups Awards 2009. aarp.org. 2009.
  41. ↑ Hamilton International Film Festival Awards Archive. hamiltonfilmfestival.com. 2017. Архів оригіналу за 4 березня 2021.
  42. ↑ 2020, 26th Annual Chlotrudis Awards. chlotrudis.org. 2020.
  43. ↑ Woods Hole Film Festival 32 – 2022 Festival Audience and Director's Choice Awards. woodsholefilmfestival.org. 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карен_Аллен&oldid=44283483