Перейти до вмісту

Карликові блакитні компактні галактики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Карликові блакитні компактні галактики (dBC або BCD — Blue Compact dwarf) — карликові галактики високої поверхневої яскравості та блакитного кольору. Це системи, в яких спостерігається спалах зореутворення[1].

Характерний розмір 1 — 10 пк[джерело?]
Характерна поверхнева яскравість

(в одиницях яскравості нічного неба)

1 — 10
Вміст міжзоряного газу

(% від маси галактики)

10 — 50
Зореутворення Активне

dBC-галактики містять дуже мало важких елементів: їх металічність на один-два порядки менша, ніж Сонця[1]. У цих галактиках важкі елементи ще не встигли утворитися у великій кількості.

Найголовніша проблема, що стосується цих галактик, полягає в тому, що з одного боку, вони містять багато блакитних масивних зір, відбувається інтенсивне зореутворення. А з іншого, попри це, вони характеризуються колосальними запасами невикористаного газу (іноді — більше половини маси галактики) і малою кількістю важких елементів, які народжуються в процесі еволюції масивних зір, але ще не встигли накопичитися в міжзоряному газі галактики, попри велику кількість масивних зір, що продукують такі елементи. Блакитні галактики являють собою так би мовити, ізольовані осередки освіти зір з речовини, що ще не еволюціонували.[2][неавторитетне джерело]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б Карликові блакитні компактні галактики // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 206. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Fjodor, Ilin. Карликовые галактики. spacetravell.narod.ru. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 25 грудня 2016.