Карлобаг
| Карлобаг Karlobag | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
.JPG) | ||||
| Основні дані | ||||
| 44°31′37″ пн. ш. 15°04′12″ сх. д. / 44.52694° пн. ш. 15.07000° сх. д. | ||||
| Країна |
 Хорватія  | |||
| Регіон | Ліцько-Сенська жупанія | |||
| Район | муніципалітет | |||
| Статус міста | 1387 | |||
| Площа | 283 км² | |||
| Населення | 468 (2011) | |||
| · густота | 3,6 осіб/км² | |||
| Агломерація | 917 (2011) | |||
| Висота НРМ | 0 м | |||
| Телефонний код | (385) 053 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 (Хорватія) | |||
| GeoNames | 3198261 | |||
| OSM | r8778206 ·R | |||
| Поштові індекси | 53288 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Івіца Бачич (ХСС) | |||
| Вебсайт | www.karlobag.hr | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Карлобаг Карлобаг (Хорватія) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Карлобаг у Вікісховищі | ||||
Ка́рлобаг (хорв. Karlobag, італ. Carlopago) — курортне містечко на адріатичному узбережжі Хорватії в Ліцько-Сенській жупанії, а також муніципалітет.
Карлобаг розташований попід гірським хребтом Велебіт з видом на острів Паг, на захід від Госпича і на південь від міста Сень на перетині автотраси Рієка — Дубровник (Адріатична магістраль) та автодоріг, що ведуть у напрямку Госпича, Плитвицьких озер і Загреба. Має прибережну смугу пляжів завдовжки 42 км. По території муніципалітету також протікає багата на форель річка Ґацка (Gacka).
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 917 осіб[1]. Населення самого поселення становило 468 осіб.[1]
Динаміка чисельності населення громади[2]:
Динаміка чисельності населення центру громади[2]:
У Плінія і Птолемея населений пункт згадується як давньоримська Vegia. Під час навали готів Vegia спустіла, але в VII столітті хорвати побудували на захід від римського міста нове поселення, що звалося Skrisa (oppidum Scrissi).
В 1387 році вперше згадується під назвою Баг. Вважається, що нинішньою назвою місто завдячує своєму засновникові імператору Священної Римської імперії Карлу IV.
Після турецького вторгнення в Ліку місто в 1525 році було повністю зруйновано османами, які залишили тільки невелику фортецю з військовою присутністю. На прохання жителів міста Сень австрійським ерцгерцогом Карлом, засновником «Військової границі», в 1579 році було збудовано нове місто, яке з 1580 стало відоме як Карлобаг [3]. Проте, як тільки місто було відновлено, в 1592 р. венеційці захопили фортецю і знищили місто. Аж до 1683 Карлобаг було заселено лише військовими підрозділами.
Австрійський правитель Карл VI Габсбург звелів збудувати гавань і планував дорогу на Госпич. Його внук Йозеф II приєднав Карлобаг до Військової границі в 1776 році, а в 1786 році збудував ще одну дорогу через Велебіт. Під час владарювання Наполеона, Карлобаг також зазнав обстрілу з англійських військових кораблів у 1813 р.
Сьогодні головний рід занять у Карлобазі це рибальство і туризм. Основні види активного відпочинку включають катання на човнах і піший туризм, позаяк Карлобаг славиться своїми гірськими стежками відмінної якості . Гори Велебіт, що височать над Карлобагом, було оголошено світовим біосферним заповідником, єдиним в Хорватії. Місто Карлобаг також має порт для поромного сполучення з островом Паг.
Крім поселення Карлобаг, до громади також входять:
- Дарич-Драга
- Ваське Оштаріє
- Цесариця
- Црний Дабар
- Дошен Дабар
- Консько
- Кучища-Цесарицька
- Леденик-Цесарицький
- Луково-Сугар'є
- Равний Дабар
- Станища
- Сушань-Цесарицький
- Видоваць-Цесарицький
Середня річна температура становить 13,67°C, середня максимальна – 25,91°C, а середня мінімальна – 1,65°C. Середня річна кількість опадів – 1019,00 мм.[4][5]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 10,46 | 10,54 | 12,11 | 15,36 | 20,66 | 25,43 | 25,91 | 25,58 | 21,86 | 17,70 | 12,69 | 10,25 | |
| Середня температура, °C | 6,04 | 6,13 | 7,69 | 10,95 | 16,25 | 21,01 | 22,90 | 22,56 | 18,86 | 14,69 | 9,68 | 7,24 | |
| Середній мінімум, °C | 1,65 | 1,73 | 3,31 | 6,54 | 11,86 | 16,61 | 19,89 | 19,54 | 15,84 | 11,66 | 6,68 | 4,21 | |
| Норма опадів, мм | 81 | 71 | 74 | 78 | 76 | 69 | 41 | 60 | 114 | 126 | 125 | 104 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.98 | 3.08 | 3.23 | 3.04 | 2.70 | 2.53 | 2.53 | 2.48 | 2.64 | 2.84 | 3.34 | 3.24 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4698 | 7431 | 10896 | 15670 | 19912 | 21906 | 23676 | 20510 | 14934 | 9495 | 5111 | 3945 | |
| Джерело: [4][5] | |||||||||||||
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 2 липня 2017.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.
- ↑ Naklada Naprijed, The Croatian Adriatic Tourist Guide, pg. 144, Zagreb (1999), ISBN 953-178-097-8
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
