Карл-Гайнц Меле

Карл-Гайнц Меле
нім. Karl-Heinz Moehle
Народився	31 липня 1910(1910-07-31) Норден
Помер	17 листопада 1996(1996-11-17) (86 років) Аренсбург, Штормарн, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець, підводник, офіцер ВМФ Німеччини
Alma mater	Військово-морська академія Мюрвікаd (27 березня 1933)
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	корветтен-капітан
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Кавалер ордена Заслуг (Угорщина) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Хрест «За військову доблесть» (Італія) Нагрудний знак підводника

Карл-Гайнц Меле (нім. Karl-Heinz Moehle; 31 липня 1910 — 17 листопада 1996) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

1 квітня 1930 року вступив на флот. Служив на лінійному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн». У березні 1936 року переведений в підводний флот. З 1 жовтня 1937 по 17 січня 1940 року командував підводним човном U-20, на якому зробив 6 походів у Північне море (провівши в морі загалом 71 день) і потопив 8 суден. 30 травня 1940 року призначений командиром підводного човна U-123. Керував його діями в 4 походах (всього 126 днів в море). Під час свого 2-го походу в Північну Атлантику 23 листопада 1940 року атакував конвой ОВ 244 і протягом 5 годин потопив 4 судна загальною водотоннажністю 20 885 брт. Всього за час військових дій потопив 21 судно загальною водотоннажністю 92 086 брт. 19 травня 1941 року передав командування U-123 капітану Райнгарду Гардегену. З червня 1941 року командував 5-ю флотилією і базою підводних човнів в Кілі. Після закінчення війни в червні 1945 року заарештований, в 1946 році в якості обвинуваченого постав перед судом. Меле був звинувачений у причетності до потоплення «Лаконії» підводним човном Вернера Гартенштайна і засуджений до 5 років в'язниці. У листопаді 1949 року звільнений.

Звання

• Кандидат в офіцери (1 квітня 1930)
• Кадет (10 жовтня 1930)
• Фенріх-цур-зее (1 січня 1932)
• Обер-фенріх-цур-зее (1 квітня 1934)
• Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1934)
• Оберлейтенант-цур-зее (1 червня 1936)
• Капітан-лейтенант (1 квітня 1939)
• Корветтен-капітан (1 квітня 1943)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (2 жовтня 1936)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (23 вересня 1939)
  • 1-го класу (24 жовтня 1940)
• Нагрудний знак підводника (17 жовтня 1939)
• Орден Заслуг (Угорщина), лицарський хрест (19 грудня 1939)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (20 грудня 1939)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (19 жовтня 1940 і 24 лютого 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста (26 лютого 1941)
• Хрест «За військову доблесть» (Італія) з мечами (1 листопада 1941)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами (1 вересня 1944)
  • 1-го класу з мечами (30 січня 1945)
• Німецький хрест у сріблі (1 травня 1945)

Література

• Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.