Карл-Отто Гут'яр

Карл-Отто Гут'яр
нім. Karl-Otto Gutjahr
Народився	29 червня 1895(1895-06-29) Ферде, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	21 червня 1975(1975-06-21) (79 років) Білефельд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Діяльність	офіцер, підводник
Військове звання	Контр-адмірал
Нагороди	Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Балтійський хрест

Карл-Отто Гут'яр (нім. Karl-Otto Gutjahr; 29 червня 1895, Ферде — ​​21 червня 1975, Білефельд) — німецький офіцер, керівний співробітник ОКМ, контрадмірал крігсмаріне (1 квітня 1943). Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія

1 квітня 1914 року вступив на флот. Учасник Першої світової війни, служив на важкому крейсері «Вікторія Луїза», лінійних кораблях «Кайзер Вільгельм II» і «Ольденбург». У 1918 році пройшов підготовку офіцера підводного флоту. З 12 травня 1918 року — вахтовий офіцер на підводному човні U-76, потім на підводному крейсері U-139. Після демобілізації армії залишений на флоті. Обіймав різні ад'ютантською посади, з 3 травня 1922 року — командир роти 6-го полку берегової охорони. З 1 жовтня 1923 року — вахтовий офіцер на міноносці V-5, з 16 березня 1925 року — Т-151, з 29 вересня 1925 року — V-1. З 28 вересня 1927 року — командир роти корабельної кадрованій дивізії «Нордзе». 1 жовтня 1929 року переведений торпедним офіцером на лінійний корабель «Шлезвіг-Гольштейн», 25 лютого 1930 року — на лінійний корабель «Ганновер». З 19 березня 1932 року — начальник торпедного училища. 27 вересня 1934 року — призначений командиром 1-ї торпедної півфлотилії, а 1 жовтня 1935 року — 1-ї торпедної флотилії. З 12 серпня 1936 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу штабу командувача міноносцями. 2 жовтня 1937 року зарахований в розпорядження командувача-адмірала військово-морської станції «Остзе». З 1 жовтня 1938 року — радник Управління особового складу ОКМ. 7 листопада 1939 року очолив військовий відділ торпедного управління Головного управління озброєнь і одночасно — торпедну випробувальну комісію ВМФ і люфтваффе в складі Імперського міністерства озброєнь і боєприпасів. 9 березня 1943 року очолив Торпедне управління. Брав безпосередню участь в розробці і впровадженні у виробництво торпедного озброєння; вважався одним з провідних фахівців Німеччини з торпед. 31 травня 1945 року заарештований союзниками. 9 березня 1946 року звільнений.

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (10 жовтня 1915)
  • 1-го класу (22 травня 1919)
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу (12 лютого 1916)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (2 травня 1919)
• Балтійський хрест (11 серпня 1919)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936)
  • 1-го класу (25 років; 1 квітня 1939)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі (16 квітня 1945)

Література

• Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

• Фотографія і нагороди Гут'яра.