Карл Ернст Генріх Шмідт

Карл Ернст Генріх Шмідт
нім. Carl Ernst Heinrich Schmidt
Народився	13 червня 1822 Мітава
Помер	27 лютого 1894(1894-02-27) (71 рік) Тарту,Ліфляндська губернія
Поховання	цвинтар Рааді
Країна	Латвія
Діяльність	хімік, фармаколог, фармацевт, професор, фізіолог
Alma mater	Геттінгенський університет Гіссенський університет
Заклад	Дерптський Університет
Науковий керівник	Юстус фон Лібіх, Фрідріх Велер, Рудольф Вагнер і Julius Vogeld
Вчителі	Julius Rudolph Theodor Vogeld
Аспіранти, докторанти	Arthur von Oettingend Gustav von Bunged Вільгельм Оствальд
Членство	Петербурзька академія наук
Батько	Christoph Heinrich Schmidtd
Мати	Karoline Dorothea Adelheid Schmidtd
Карл Ернст Генріх Шмідт у Вікісховищі

Карл Ернст Генріх Шмідт (нім. Carl Ernst Heinrich Schmidt) (13 червня 1822(18220613), Митава — 27 лютого 1894, Дерпт) — естонсько-німецький хімік у Російській імперії німецько-балтійського походження, професор Дептського університету, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1873), автор понад 130 наукових статей з аналітичної, органічної та неорганічної хімії. Був керівником роботи на здобуття ступеня доктора філософії нобелівського лауреата в галузі хімії Вільгельма Оствальда.

Біографія

Карл Шмідт народився в Мітаві, (нині Єлгава, Латвія), в той час територія окупована Російською імперією у сім'ї аптекаря. Батько всіляко наполягав та забаганки сина тому, в 1838 році, в Берліні, почав вивчати фармацевтику та кристалографію, а потім аналітичну хімію та медицину. Його викладачі — видатні німецькі анатоми Йоганн Мюллер та хімік Генріх Розе. У 1844 році навчається в Гіссені, де під керівництвом Юстуса Лібіха захистив роботу на здобуття ступеня доктора філософії (PhD). Потім працював і навчався в Геттінгені, в лабораторії Фрідріха Велера, де в 1845 здобув ступінь доктора медицини (MD).

Після навчання у блискучої плеяди німецьких вчених, Карл Шмідт їде до Російської імперії. Де в Санкт-Петербурзі здобув кваліфікацію лікаря вищої категорії, він почав працювати в Дерптському університеті, де в 1846 додатково здобув ступінь доктора медицини. З 1850 — екстраординарний професор по кафедрі фармації та директор Фармацевтичного інституту при Дерптському університеті, з 1852 — ординарний професор по кафедрі хімії та завідувач хімічної лабораторії.

Попри широке наукове визнання, Шмідт не зрадив свого стилю роботи. Завжди, якщо в нього не було лекцій, приходив до лабораторії до 8-ї ранку, ніколи не користувався послугами асистентів і працював до 8-ї вечора з двома годинами перерви на обід та обговорення дослідження. Говорив, що його будинок завжди відкритий для студентів, яким він часто допомагав у їхніх дослідженнях.

Помер Карл Шмідт у Дерпті, (Тарту, Естонія) у 1894 році.

Внесок в науку

Карл Шмідт встановив кристалічні структури багатьох важливих біохімічних речовин: сечової кислоти, щавлевої кислоти та її солей, молочної кислоти, холестерину, стеарину та інших. Досліджував тканини м'язів та хітин. Показав, що клітини тварин та рослин хімічно подібні. Вперше виявив, що сечовина та виноградний цукор є компонентами крові тварин. Вивчив процес спиртового бродіння і виявив бурштинову кислоту, як продукт спиртового бродіння. Визначив хімічні зміни в крові, пов'язані з холерою, дизентерією, діабетом та отруєннями миш'яком.

Дослідження шлункового соку та метаболізму

Книга «Травні соки та обмін речовин» містить підсумки багаторічної, спільної з фізіологом, професором Дерптського університету Фрідріхом Біддером, роботи. На титульному аркуші книги написано німецькою мовою: «Die Verdauungssaefte und der Stoffwechsel. Eine physiologisch-chemische Untersuchung von Dr. F. Bidder та Dr. C. Schmidt Proffesoren in Dorpat. Mit fünf Tafeln graphischer Darstellungen. Mitau und Leipzig, GA Reyher`s Verlagsbuchhandlungen. 1852».

Джерела

• Bing FC Friedrich Bidder (1810-1894) і Carl Schmidt (1822-1894). A Biografical sketch. Архівовано жовтень 4, 2008 на сайті Wayback Machine. The Journal of Nutrition.
• Зеленін К. Н., Ноздрачов А. Д., Поляков Є. Л. Будинок, який побудував Бертолле Архівовано березень 5, 2016 на сайті Wayback Machine. . Вісник РАН, тому 73, № 3, с. 250-260 (2003).
• Арбузов А. Е. Короткий нарис розвитку органічної хімії в Росії / Вид-во АН СРСР, М., Л., 1947, с. 108.
• Лінар Є. Ю. Кислотоутворювальна функція шлунка в нормі та патології. - Рига: Зінанте, 1968, 438 с.
• Офіційний сайт Російської академії наук. Шмідт Карл Генріхович (Карл Ернст Генріх) Архівовано лютий 26, 2022 на сайті Wayback Machine.
• Клейстер М. Солодке паливо, міцні конструкції та інші вуглеводи. Хімія та життя. 2004, вип. 4.
• Залеський С. І. Над могилою Карла Шмідта Архівовано грудень 20, 2016 на сайті Wayback Machine.