Карл Кюпфмюллер

Карл Кюпфмюллер
нім. Karl Küpfmüller
Народився	6 жовтня 1897(1897-10-06) Нюрнберг, Середня Франконія, Баварське королівство, Німецький Райх
Помер	26 грудня 1977(1977-12-26) (80 років) Дармштадт, Гессен, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	інженер, викладач університету
Галузь	електронна інженерія
Знання мов	німецька
Заклад	Дармштадтський технічний університет і Гданський політехнічний університет
Членство	СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу

Карл Крістіан Фрідріх Кюпфмюллер (нім. Karl Christian Friedrich Küpfmüller; 6 жовтня 1897, Нюрнберг — 26 грудня 1977, Дармштадт) — німецький інженер-електротехнік, один з піонерів інформаційних технологій. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія

Учасник Першої світової війни, після завершення якої працював у відділі телеграфних досліджень німецької пошти в Берліні як співробітник Карла Віллі Вагнера. З 1921 року — головний інженер центральної лабораторії компанії Siemens в Берліні. З 1928 року — професор загальної і теоретичної електротехніки Данцигського вищого технічного училища, потім — Берлінського університету. В 1928 році видав аналіз систем АРП. 1 вересня 1933 року вступив у НСКК, в травні 1934 року — в СА, член штабу 6-ї бригади СА (Берлін). 1 квітня 1937 року перейшов у СС, 1 травня вступив у НСДАП. З 1 квітня 1937 року — директор відділу досліджень і розробок технологій зв'язку, з 1941 року — центрального відділу досліджень і розробок Siemens. З 1 серпня 1939 року — член штабу оберабшніту СС Шпрее. В квітні 1945 року потрапив у американський полон. З 1952 року очолював кафедру комунікативної інженерії Дармшатдського вищого технічного училища. В 1963 році вийшов на пенсію.

Звання

• Віце-фельдфебель Імперської армії
• Роттенфюрер СА (травень 1934)
• Обершарфюрер СС (1 квітня 1937)
• Унтерштурмфюрер СС (1 серпня 1939)
• Оберштурмфюрер СС (9 листопада 1940)
• Гауптштурмфюрер СС (30 січня 1942)
• Штурмбаннфюрер СС (9 листопада 1943)
• Оберштурмбаннфюрер СС (20 квітня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Медаль Гаусса-Вебера (1932)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами і без мечів
  • 2-го класу без мечів (1943)
  • 1-го класу без мечів (12 травня 1943)
• Премія Фріца Тодта в золоті (4 лютого 1944)
• Почесний доктор інженерних наук Данцигського університету (1944)
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (30 квітня 1945)
• Плакета Філіппа Райса (1952)
• Повноправний член Академії наук Майнца (1954)
• Золота медаль Цедергрена (1959)
• Почесне кільце Асоціації німецьких електротехніків (1962)
• Культурна премія міста Нюрнберг (1963)
• Почесний член Асоціації німецьких електротехніків (1964)
• Почесний член Німецького товариства кібернетики (1969)
• Кільце Вернера фон Сіменса (1968) — за внесок в теорію телекомунікацій та інші електротехнології.
• Почесний доктор інженерних наук Ерлангенського університету (1976)
• Почесний знак DIN (1976)
• Відзнака Йоганна-Генріха Мерка міста Дармштадт (1977)
• Медаль Кармарша (1977)

Бібліографія

• Einführung in die theoretische Elektrotechnik. 18. Auflage, Springer, Berlin 2008, ISBN 978-3-540-78589-7.
• Die Systemtheorie der elektrischen Nachrichtenübertragung. Hirzel, Stuttgart.
• Schwachstromtechnik. In: Handbuch der Experimentalphysik. Akademische Verlagsgesellschaft, Leipzig 1931/1932.
• Technik und Mathematik. In: Technische Hochschule Darmstadt. Technische Hochschule Darmstadt, Rektoratsrede vom 29. November 1952.
• Nachricht und Energie. In: Technische Hochschule Darmstadt. Technische Hochschule Darmstadt, Rektoratsrede vom 2. Dezember 1955.
• Über die Dynamik der selbsttätigen Verstärkungsregler. In: Elektrische Nachrichtentechnik. Band 5, Nr. 11, S. 459–467, 1928. Frühes Werk mit Grundlagen zur Abtasttheorie (Nyquist-Shannon-Abtasttheorem). Unabhängig und zeitgleich zu Nyquist.

Література

• Ralph Erskine: Funkpeilung als alliierte Waffe gegen deutsche U-Boote 1939 – 1945. (auch online: Funkpeilung – PDF; 340 kB).
• Michael Grüttner: Biographisches Lexikon zur nationalsozialistischen Wissenschaftspolitik, Heidelberg, 2004, S. 102 f.
• Helmut Mielert: Küpfmüller, Karl. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 13, Duncker & Humblot, Berlin 1982, ISBN 3-428-00194-X, S. 230 (Digitalisat).
• Joachim Hagenauer/Martin Pabst: Anpassung, Unbotmäßigkeit und Widerstand. Karl Küpfmüller, Hans Piloty, Hans Ferdinand Mayer – Drei Wissenschaftler der Nachrichtentechnik im "Dritten Reich", München 2014, ISBN 978-3-7696-2565-3 (auch online – PDF; 2.025 kB).
• Karl-Heinz Ludwig: Technik und Ingenieure im Dritten Reich, Düsseldorf 1979, S. 259 ff.
• Hans Sckommodau: Nachrufe auf Erhard Lommatzsch, Walter Artelt, Herbert O'Daniel, Franz Beyerle, Franz Böhm, Karl Küpfmüller, Gerhard Kleiner, Ernst Langlotz, Paul Royen. (= Sitzungsberichte der Wissenschaftlichen Gesellschaft an der Johann Wolfgang Goethe-Universität Frankfurt am Main; 17,2) Steiner, Wiesbaden 1980, ISBN 3-515-03392-0.

Посилання

• Фотографії, звання і нагороди Кюпфмюллера. [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.]