Перейти до вмісту

Карл Мекель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карл Мекель
нім. Karl Möckel
Народився9 січня 1901(1901-01-09)
Клінгенталь, Саксонське королівство, Німецька імперія
Помер24 січня 1948(1948-01-24) (47 років)
Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка
·повішення
Країна Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Райх
Діяльністьнаглядач концентраційного табору
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна
ЧленствоСА і СС[1]
Військове звання Оберфюрер СС
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Нагороди
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Карл Ернст Мекель (нім. Karl Ernst Möckel 9 січня 1901 — 24 січня 1948) — німецький військовик, оберфюрер СС, начальник адміністративного відділу концтабору Освенцим і керівник управлінської групи W III в Головному адміністративно-господарському управлінні СС. Засуджений і страчений як військовий злочинець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Карл Мекель народився 9 січня 1901 року в родині митного секретаря. У 1919 закінчив школу. З весни 1919 по серпень 1921 року працював в сільському господарстві. Згодом до кінця 1925 року одержував освіту при податково-фінансовому управлінні в Лейпцигу. Потім працював бухгалтером-ревізором аудиторства в Хемніці [2] .

З 1924 року був членом Штурмових загонів (СА) [2]. З 26 листопада 1925 року належав до НСДАП (квиток № 22 293). 24 грудня 1926 року перейшов з СА в СС (№ 908) [3]. В рядах Загальних СС в квітні 1939 року дослужився до звання оберфюрер СС [4] . Мекель був нагороджений Золотим партійним знаком НСДАП [2].

1 жовтня 1933 року став керівним співробітником СС в головному адміністративному управлінні СС і з листопада 1935 року служив у штабі рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера. З листопада 1933 по квітень 1939 року Мекель займав різні посади в управлінні СС, зокрема був начальником екзаменаційного відділу військ СС спеціального призначення і при Головному управлінні СС [2].

З 20 квітня 1939 року Мекель був начальником одного з відомств в Головному адміністративному і господарському управлінні СС і був там протягом короткого часу заступником Освальда Поля. Після заснування Головного адміністративного управління СС з лютого 1942 року був керівником управління W III — харчова промисловість. В середині серпня 1942 року був переведений у Ваффен-СС і служив фінансовим радником економічного керуючого СС при Вищому керівнику СС і поліції в Райхкомісаріаті Остланд[5] . На початку січня 1943 року було відряджено в оберабшніте СС «Остзее» зі штаб-квартирою в Штеттині, де став начальником адміністрації [2] .

З 20 квітня 1943 року по січень 1945 року він був останнім керівником адміністративного відділу в концтаборі Освенцим, змінивши на цій посаді Вільгельма Бургера [6]. Він відповідав за придбання та розподіл продуктів харчування та одягу та управління майном в'язнів. Величезний обсяг вилучених у в'язнів грошей та цінностей (переважно ювелірних виробів та годинників, виготовлених з дорогоцінних металів) щокварталу відправлявся в Головне адміністративно-господарське управління СС.

Після евакуації концтабору Освенцим в січні 1945 року Мекель був переведений в штаб Вищого керівника СС і поліції Оділо Глобочнику в Трієсті в оперативну зону Адріатичного узбережжя і залишався на цій посаді до кінця війни [3].

Після свого арешту був інтернований і пізніше екстрадований в Польщу. На Першому освенцимському процесі в Кракові 22 грудня 1947 засуджений Верховним національним судом Польщі до страти через повішення [5]. 24 січня 1948 вирок виконаний у в'язниці Монтелюпіх в Кракові.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ernst Klee. Auschwitz. Täter, Gehilfen, Opfer und was aus ihnen wurde. Ein Personenlexikon. — Frankfurt am Main : S. Fischer, 2013. — ISBN 978-3-10-039333-3.
  • Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. — 2. Auflage. — Frankfurt am Main, 2007. — ISBN 978-3-596-16048-8.
  • Hermann Langbein. Menschen in Auschwitz. — Frankfurt am Main/Berlin/Wien : Ullstein-Verlag, 1980. — ISBN 3-54833014-2.
  • Jan Erik Schulte. Zwangsarbeit und Vernichtung: Das Wirtschaftsimperium der SS. Oswald Pohl und das SS-Wirtschafts-Verwaltungshauptamt 1933-1945. — Paderborn, 2001. — ISBN 3-506-78245-2.
  • Walter Naasner. SS-Wirtschaft und SS-Verwaltung – Das SS-Wirtschafts-Verwaltungshauptamt und die unter seiner Dienstaufsicht stehenden wirtschaftlichen Unternehmungen. — Düsseldorf : Droste Verlag, 1998. — ISBN 3-7700-1603-3.
  • Aleksander Lasik. Die Organisationsstruktur des KL Auschwitz // Auschwitz 1940-1945. Studien zur Geschichte des Konzentrations und Vernichtungslagers Auschwitz / Aleksander Lasik, Franciszek Piper, Piotr Setkiewicz, Irena Strzelecka. — Oświęcim : Verlag Staatliches Museum Auschwitz-Birkenau, 1999. — ISBN 83-85047-76-X.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  2. ↑ а б в г д Naasner, 1998, S. 348f.
  3. ↑ а б Lasik, 1999, S. 264.
  4. ↑ Klee, 2007, S. 413.
  5. ↑ а б Schulte, 2001, S. 472.
  6. ↑ Klee, 2013, S. 281.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Мекель&oldid=30763178