Перейти до вмісту

Карл Мекленбург-Штреліцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карл Мекленбург-Штреліцький
нім. Karl zu Mecklenburg Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнінім. Karl Ludwig Friedrich zu Mecklenburg Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився23 лютого 1708(1708-02-23)[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нойштреліц, Мекленбург-Передня Померанія, НДР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 червня 1752(1752-06-04)[1] (44 роки) або 5 червня 1752(1752-06-05)[2] (44 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Міров, Мекленбургіше-Зеенплатте, Мекленбург-Передня Померанія, НДР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняChurch in Mirowd Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНімеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
РідМекленбурги Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоАдольф Фрідріх II Мекленбург-Штреліцький Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиКрістіана Емілія Шварцбург-Зондерсгаузенська Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриAdolphus Frederick III, Duke of Mecklenburg-Strelitzd і Ґустава Кароліна Мекленбург-Штреліцька Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЄлизавета Альбертіна Саксен-Гільдбурггаузенська Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAdolf Friedrich IV, Duke of Mecklenburg-Strelitzd, Karl II, Grand Duke of Mecklenburg-Strelitzd, Duke Ernest Gottlob of Mecklenburgd, Софія Шарлотта Мекленбург-Штреліцька, Duke George Augustus of Mecklenburgd і Duchess Christiane of Mecklenburg-Strelitzd Редагувати інформацію у Вікіданих

Карл Мекленбург-Штреліцький (23 лютого 1708, Штреліц — 4 червня 1752, Міров, «Принц Міровський») — член Мекленбург-Штреліцького дому. Двоє з його синів, Адольф Фрідріх IV та Карл II, пізніше стали правителями Мекленбург-Штреліцького герцогства, а дочка стала королевою Великої Британії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Карл був молодшим сином правячого з 1701 р. в Мекленбург-Штреліці герцога Адольфа Фрідріха II и його третьої дружини Крістіани Емілії, уродженої принцеси Шварцбург-Зондерхаузенської. Його батько помер, коли йому було лише 3 місяці, і його кровний старший брат став спадкоємцем їхнього батька як герцог Адольф Фрідріх III. А Карл отримав від свого батька уділи Міров та Немеров. Після його смерті Карл оселився в Мірові разом із своєю матір'ю, де він жив із своєю сім'єю в замку на острові, пізніше названим «нижнім» або «новим» замком.

Пізніше він вступив до університету Грайфсвальд в Померанії.

Карл любив грати на поперечній флейті, у зв'язку з цим в 1726 році він відправився в подорож Європою, щоб більше дізнатися про музику. Після відвідин Женеви, Італії та Франції, він подався до Відня, де на деякий час поступив на службу до імператора Карла VI в званні підполковника, перед повернення в Міров.

Карл одружився 5 лютого 1735 року в Айсфельді із принцесою Єлизаветою Альбертіною, донькою герцога Ернста Фрідріха I Саксен-Гільдбургхаузенського та Софії Альбертіни, графині фон Ербах-Ербах. З веління імператора вона стала опікункою своїх дітей і регентшею герцогства, зігравши важливу роль у боротьбі за престол, а саме під час суперечки про опіку 1752—1753 рр., коли герцог Крістіан Людвіг II Мекленбург-Шверинський заявив, що він як найближчий чоловічий родич має більше прав на опіку над старшим хлопчиком. У цьому шлюбі народилося 10 дітей, шестеро з яких дожили до повноліття.

Після служби в армії Карл продовжив жити в замку Міров разом з родиною, приділяючи більшу частину свого часу управлінню маєтками й освіті своїх дітей.

Коли стало зрозуміло, що шлюб його старшого брата герцога Адольфа Фрідріха III не принесе спадкоємця чоловічої статі, відповідно до принципів секундогенітурного успадкування зросло політичне значення Міровської лінії, як можливих наступників герцогства Штреліцкого. Вже в 1738 сина Карла, Адольфа Фрідріха, вважали можливим спадкоємцем, що в принципі не доведено. Слід зазначити, що п'ять із дев'яти можновладних князів Мекленбург-Штреліц носили ім'я Адольф Фрідріх, що стало в деякому сенсі сімейною традицією іменування. У політичному протистоянні в Мекленбурзі між правлячим герцогом і лицарями, останні ставали на бік Карла, що до і під час внутрішньодержавних переговорів з питання правового врегулювання спадщини в 1755 (?) Році посилило напругу у відносини між двома рідними братами.

Карл проживав у Мірові до самої своєї смерті у 44-річному віці у червні 1752. Через 6 місяців помер його старший брат Адольф Фрідріх III, так і не залишивши законного спадкоємця чоловічої статі. Щоб уникнути значних політичних потрясінь, син Карла Адольф Фрідріх був проголошений герцогом Мекленбург-Штреліц як Адольф Фрідріх IV.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Єлизавета Альбертіна Саксен-Гільдбурггаузенська

Діти:

  • Готхельф (29 жовтня 1745 — 31 жовтня 1745)
  • Георг Август (16 серпня 1748 — 14 листопада 1785), імператорський генерал-майор в Угорщині.

Генеалогія

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
  2. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  3. ↑ Lundy D. R. The Peerage
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Мекленбург-Штреліцький&oldid=44577693