Карл Раддац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Раддац
нім. Carl Raddatz
Дата народження13 березня 1912(1912-03-13)
Місце народженняМангайм, Німецька імперія
Дата смерті19 травня 2004(2004-05-19) (92 роки)
Місце смерті
Берлін, Німеччина
ПохованняДалемський цвинтар[1]
ГромадянствоНімеччина Німеччина
Професіяактор
IMDbID 0705384
Нагороди та премії
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Карл Раддац у Вікісховищі

Ка́рл Ра́ддац (нім. Carl Raddatz; нар. 13 березня 1912, Мангайм, Німецька імперія — пом. 19 травня 2004, Берлін, Німеччина) — німецький театральний та кіноактор, актор озвучування[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Карл Раддац народився 13 березня 1912 року в Мангаймі в сім'ї страхового службовця. У своєму рідному місті Раддац брав уроки акторської майстерності. Завдяки Віллі Біргелю він потрапив до Мангаймського національного театру, потім грав у театрах Аахена, Дармштадту і Бремена.

У 1937 році Раддац отримав роль у фільмі «Відпустка під чесне слово» виробництва кіностудії UFA та знявся потім на студії у фільмах «Дванадцять хвилин після дванадцяти» (1939), «Сутінки» (1940), «Іммензеє» (1943) та «Під мостами» (1945). Він також знявся в пропагандистських фільмах Третього Рейху «Концерт по заявках» (1940), «Повернення додому» (1941) і «Штукас» (1941).

Після Другої світової війни фільми «Рози восени» (1955) та «Ніч рішення» режисера Фалька Харнака (1956) і «Зроблено в Німеччині» (1957) зробили Раддаца кінозіркою. У 1975 році Раддац зняв свій останній кінофільм «Кожен помирає самостійно». У театрі актор працював у берлінському театрі імені Шиллера.

У 1950-х роках Раддац працював над озвучуванням німецькою мовою фільмів іноземного виробництва. Озвучив понад 60 ролей, зіграних, зокрема, такими акторами, як Лоуренс Олів'є (у фільмі «Леді Гамільтон», 1941), Генрі Фонда («Моя дорога Клементина», 1946), Кірк Дуглас («Злі й гарні», 1952), Рекс Гаррісон («Дебютантка мимоволі», 1958), Жорж Маршаль («Колос Родоський», 1961), Ентоні Квінн («Прогулянка у весняну зливу» та «Останній боєць», 1970) та ін.[2].

Карл Раддац був одружений тричі. Першою його дружиною була акторка Ганнелора Шрот.

Помер Карл Раддац 19 травня 2004 року в Берліні. Похований на Далемському кладовищі[3] .

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1938 ф Відпустка під чесне слово Urlaub auf Ehrenwort гренадер доктор Єнс Кірхгоф
1938 ф Мелодія, що відлунала Verklungene Melodie Вернер Ґронт
1938 ф Флірт і кохання Liebelei und Liebe Гюнтер Віндгасен
1939 ф Ніч Сильвестра на Александерплац Silvesternacht am Alexanderplatz Рейнгардт
1939 ф Дванадцять хвилин після дванадцяти Zwölf Minuten nach zwölf ювелірний маклер Гріффін
1939 ф Звільнені руки Befreite Hände граф Йоахім фон Еркен
1939 ф Ми танцюємо навколо світу Wir tanzen um die Welt Гарві Свінгтон
1940 ф Головін йде через місто Golowin geht durch die Stadt доктор Роберт Канненбург
1940 ф Концерт по заявках Wunschkonzert Герберт Кох
1941 ф Сутінок Zwielicht Роберт Тіле
1941 ф Над усім світом Über alles in der Welt Карл Вієганд
1941 ф Штуки Stukas гауптман Гайнц Борк
1941 ф Повернення додому Heimkehr доктор Фріц Мутіус
1942 ф 5 червня Der 5. Juni фельдфебель Ріхард Шульц
1943 ф Імензеє Immensee — Ein deutsches Volkslied Рейнгарт Торстен
1944 ф Жінка на три дні Eine Frau für drei Tage Ганнс Єнненберг
1944 ф Жертовний шлях Opfergang Альбрехт Фробен
1944 ф Те було моїм життям Das war mein Leben доктор Офовен
1945 ф Під мостами Unter den Brücken Гендрік Фелдкамп
1947 ф Перелітні птахи Zugvögel Георг
1947 ф У ті дні In jenen Tagen Йозеф
1950 ф Габріела Gabriela Чарлі Браац
1950 ф Епілог. Таємниця Орпліда Epilog: Das Geheimnis der Orplid піаніст Альдо Сіано
1950 ф Кітті-таксі Taxi-Kitty Чарлі
1952 ф Отрута в зоопарку Gift im Zoo доктор Мартін Реттберг
1954 ф Визнання віч-на-віч Geständnis unter vier Augen доктор Фрігге
1955 ф Оазис Oasis Антуан
1955 ф Осінні троянди Rosen im Herbst майор фон Крампас
1956 ф Ніч рішення Nacht der Entscheidung Рене Доберсен
1956 ф Friederike von Barring Арчибальд 'Арчі' фон Баррінг
1956 ф Дівчина Маріон Das Mädchen Marion доктор Мейнінг, ветеринарний лікар
1957 ф Зроблено в Німеччині: Життя для Цейсс Made in Germany — Ein Leben für Zeiss професор Ернст Аббе
1958 ф Дівиця Розмарі Das Mädchen Rosemarie Гартог
1959 ф Йонс і Ердме Jons und Erdme Йонс Більтрушовскі
1962 ф Фальшивий зрадник The Counterfeit Traitor Отто Гольтц
1974—1998 с Деррік Derrick Йозеф Стекель
1974 тф Прусське заміжжя Die preußische Heirat король Фрідріх Вільгельм I
1976 ф Кожен помирає самостійно Jeder stirbt für sich allein Отто Квангель
1976 тф В очікуванні Годо Warten auf Godot Поццо
1979 с Будденброки Die Buddenbrooks Йоганн старший

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Карла Раддаца[4]
Німецька кінопремія
1979 Спеціальна премія за видатний внесок у німецький кінематограф Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf
  2. ↑ а б Карл Раддац на сайті Deutsche Synchronkartei
  3. ↑ knerger.de: Das Grab von Carl Raddatz [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Нагороди та номінації Карла Раддаца на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл Раддац
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Раддац&oldid=38081171