Перейти до вмісту

Карл Фауленбах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карл Фауленбах
нім. Karl Faulenbach
Народився3 жовтня 1893(1893-10-03)
Ганау
Помер22 листопада 1971(1971-11-22) (78 років)
Штутгарт
Країна Німецька імперія
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Карл Фауленбах (нім. Karl Faulenbach; 3 жовтня 1893, Ганау22 листопада 1971, Штутгарт) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

[ред. | ред. код]

21 березня 1912 року поступив на службу в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 червня 1939 року — командир 14-го, з 5 жовтня 1940 року — 419-го піхотного полку. 10 березня 1942 року відправлений у резерв ОКГ. З 1 травня 1942 року — командир 296-ї піхотної дивізії. 1 січня 1943 року знову відправлений у резерв ОКГ. 31 січня 1943 року відряджений у штаб групи армій «B». 1 березня 1943 року знову відправлений у резерв ОКГ. З 1 травня 1943 року — командир 356-ї піхотної дивізії. 10 грудня 1944 року знову відправлений у резерв ОКГ. З 27 грудня — командир дивізії №401. 9 лютого 1945 року знову відправлений у резерв ОКГ. 20 лютого відряджений у 5-й військовий округ як командир дивізії №405. 8 травня взятий в полон. В жовтні 1947 року звільнений.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]