Карл Фердинанд Австрійський
Карл Фердинанд Австрійський | |
---|---|
нім. Karl Ferdinand von Österreich | |
Ім'я при народженні | Карл Фердинанд |
Народився | 29 липня 1818 Відень, Австрійська імперія |
Помер | 20 листопада 1874 (56 років) Гросс Зеєловіц, Австро-Угорщина |
Поховання | Імператорський склеп Капуцинеркірхе |
Підданство | Австро-Угорщина |
Діяльність | примас, політик |
Титул | ерцгерцог Австрійський |
Посада | член Палати панів Імперської Ради[d] |
Військове звання | генерал від кавалерії |
Конфесія | католицтво |
Рід | Габсбурги |
Батько | Карл Тешенський |
Мати | Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька |
Брати, сестри | Марія Тереза Австрійська, Марія Кароліна Австрійська, Фрідріх Австрійський, Вільгельм Австрійський і Альбрехт Австрійський |
У шлюбі з | Єлизавета Франциска Австрійська |
Діти | Франц Йозеф, Фрідріх, Марія Крістіна, Карл Стефан, Ойген, Марія Елеонора |
Нагороди | |
Карл Фердинанд Австрійський (нім. Karl Ferdinand von Österreich), ( 29 липня 1818 — 20 листопада 1874) — ерцгерцог Австрійський з династії Габсбургів, син ерцгерцога Карла Австрійського, герцога Тешенського, та принцеси Нассау-Вайльбурзької Генрієтти Александріни. Генерал від кавалерії австрійської армії[1] (1860). Кавалер кількох орденів. Почесний член Австрійського географічного товариства.[2]
Народився 29 липня 1818 року у Відні. Був третьою дитиною та другим сином у родині ерцгерцога Карла Австрійського та його дружини Генрієтти Александріни Нассау-Вайльбурзької. Мав старшу сестру Марію Терезу та брата Альбрехта.
Батько був ветераном наполеонівських воєн і прославився у битві під Асперном 1809 року. У 1822 році він успадкував від свого дядька Тешинське герцогство, а під час Бельгійської революції розглядався як ймовірний кандидат на престол новоствореної країни. Сім'я до того часу поповнилася чотирма дітьми, з яких вижили Фрідріх, Марія Кароліна та Вільгельм. Мешкала родина у віденських апартаментах і замку Вайльбург поблизу Бадена. Серед нерухомості тешинського спадку були також Палац Ерцгерцога Альбрехта із великою художньою колекцією у Відні, Цешинський замок і замок Гросс Зеєловіц у Моравії.[3] Сімейне життя протікало у в тихому усамітненні й було щасливим і гармонійним.[4] Втім, у віці 11 років Карл Фердинанд втратив матір, яка померла від скарлатини зовсім молодою. Батько більше не одружувався. З дітьми та почтом він часто навідував Гросс Зеєловіц. Один із таких візитів відбувся 1835 року.[3]
Карл Фердинанд розпочав службу у 57-му піхотному полку в Брно, пізніше став командиром бригади імператорської армії в Італії. З 28 червня 1842 року був шефом Білгородського 12-го уланського полку Російської імперії.[2] Боровся проти чеських повстанців у Празі в ході революції 1848 року. Після поразки демократичних сил брав участь у примирливих діях австрійського імператорського дому. Пізніше став шефом 51-го піхотного полку, розквартированого у Венеції, який складався в основному з трансильванських солдат-уніатів.
31 серпня 1856 року, разом з імператором Францем Йозефом та іншими членами родини Габсбургів, був присутнім на церемонії освячення Естергомського собору.[5]
У 1860 році був знову відряджений до Брно. 7 листопада того року отримав чин генерала від кавалерії.
У віці 35 років узяв шлюб із 23-річною Єлизаветою Францискою Австрійською, яка походила з угорської гілки династії Габсбургів і доводилася йому кузиною. Наречена була удовою та мала від першого шлюбу малолітню доньку. Весілля відбулося 18 квітня 1854 у Відні. Подружній союз виявився щасливим. Оселилися молодята у замку Гросс Зеєловіца, який передав їм ерцгерцог Альбрехт. Замок за кілька років перед цим був реконструйований. Навколо був розбитий ландшафтний парк, існував також фазанарій. У Гросс Зеєловіцу народилися всі шестеро дітей пари.
Карл Фердинанд організував у своїх володіннях видовищні полювання, які відвідували відомі аристократи. Під час одного з них здоров'я ерцгерцога, який страждав на хронічне захворювання печінки, значно погіршилося,[3] і він помер 20 листопада 1874 у замку Гросс Зеєловіца. Був похований у Новій крипті Імператорського склепу Капуцинеркірхе у Відні.[6]
Дружина пережила його майже на тридцять років. Синів всиновив його брат Альбрехт, який не мав нащадків чоловічої статі, і передав їм усі свої великі статки. Донька у 1879 році стала королевою-консортом, а згодом — і регентом Іспанії.
Дружина — Єлизавета Франциска Австрійська
Діти:
- Франц Йозеф (5 — 13 березня 1855) — прожив 8 днів;
- Фрідріх (1856 — 1936) — генерал-фельдмаршал німецької армії, був одруженим з Ізабеллою фон Крой, мав дев'ятеро дітей;
- Марія Крістіна (1858 — 1929) — дружина короля Іспанії Альфонса XII, мала трьох дітей;
- Карл Стефан (1860 — 1933) — був одруженим з ерцгерцогинею Марією Терезією Австрійською, мав шестеро дітей;
- Ойген (1863 — 1954) — великий магістр Тевтонського ордену у 1894-1923 роках, одруженим не був, дітей не мав;
- Марія Елеонора (19 листопада — 9 грудня 1864) — прожила 3 тижні.
- Орден Золотого руна (Австрійська імперія) (1836);
- Орден Андрія Первозванного (Російська імперія);
- Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія);
- Орден Білого Орла (Російська імперія);
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія);
- Орден Чорного орла (Прусське королівство);
- Орден Червоного орла 1-го класу (Прусське королівство);
- Орден Святого Губерта (Баварське королівство);
- Великий хрест ордену Святого Фердинанда за заслуги (Дім Неаполітанських Бурбонів);
- Великий хрест ордену Святого Йосипа (Велике герцогство Тосканське);
- Великий хрест ордену Людвіга (Велике герцогство Гессенське).[2]
Франц I | Марія Терезія | Карл III | Марія Амалія Саксонська | Карл Крістіан Нассау-Вайльбург | Кароліна Оранж-Нассауська | Вільгельм Георг фон Кірхберг | Єлизавета Августа Ройсс цу Ґряйц | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Леопольд II | Марія Луїза Іспанська | Фрідріх Вільгельм Нассау-Вайльбург | Луїза Ізабелла Кірхберг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Тешенський | Генрієтта Нассау-Вайльбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Фердинанд | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Відомості про Карла Фердинанда [1] [Архівовано 6 травня 2007 у Wayback Machine.] (угор.)
- ↑ а б в Wurzbach D. C. v. Habsburg, Karl Ferdinand// Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. — Wien: 1860. — Том 6. — стор. 388. [2] [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ а б в Kristýna Mahovská. Zámek Židlochovice v 2. polovině 19. století. Brno 2020. [3] [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] (чеськ.)
- ↑ Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Habsburg, Henriette Alexandrina Friederike Wilhelmine [4] [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Урочисте осячення собору [5] [Архівовано 23 березня 2021 у Wayback Machine.] (угор.)
- ↑ Капуцинеркірхе [6] [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Hamannová, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha:Brána; Knižní klub, 1996. 408 стор. ISBN 80-85946-19-X. — стор. 211–212.
- Династія Габсбургів [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Карла Фердинанда Австрійського [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Єлизавети Франциски Австрійської [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 29 липня
- Народились 1818
- Померли 20 листопада
- Померли 1874
- Поховані в Імператорському склепі
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Уродженці Відня
- Померли в Чехії
- Габсбурги-Лотаринзькі
- Ерцгерцоги Австрійські
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери ордена Червоного орла 1-го ступеня
- Кавалери ордена Святого Губерта
- Лицарі ордена Святого Йосипа
- Відзначені Орденом Людвіга (Гессен-Дармштадт)