Перейти до вмісту

Карл Християн Брунс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брунс.
Карл Християн Брунс
нім. Karl Christian Bruhns
Народився22 листопада 1830(1830-11-22)
Плен, Шлезвіг-Гольштейн, Німецька імперія
Помер25 липня 1881(1881-07-25) (50 років)
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецька імперія
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Діяльністьастроном, викладач університету, біограф
Alma materБерлінський університет
Галузьастрономія, метеорологія, математика, геодезія, географія
ЗакладЛейпцизький університет
Посададиректор
Науковий ступіньдокторат
Науковий керівникЙоганн Франц Енке
Аспіранти, докторантиГуґо фон Зелігер
ЧленствоЛеопольдина
Саксонська академія наук
Нагородипремія імені Лаланда Паризької АН (1857)
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Карл Християн Брунс у Вікісховищі

Карл Християн Брунс (нім. Karl Christian Bruhns) — німецький астроном і метеоролог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Карл Християн Брунс народився 22 листопада 1830 року в місті Плені в землі Шлезвіг-Гольштейн, в сім'ї механіка. У ранньому віці Карл Брунс проявив здібності до математики і, за бажанням батька, став механіком, одночасно вивчаючи вищу математику, астрономію та іноземні мови.[1]

У 1851 році працював в механічному закладі в місті Берліні і рішенням різних астрономічних завдань звернув на себе увагу Йоганна Франца Енке, директора Берлінської обсерваторії, який і призначив його в 1852 році тимчасовим, а незабаром і ординарним другим асистентом при обсерваторії.

У липні 1854 році був призначений першим асистентом Берлінської обсерваторії.

У 1856 році отримав вчений ступінь, захистивши дисертацію на тему: «De planetis mino R ibus» (O малих планетах, Берлін, 1856); а в 1859 році став приват-доцентом Берлінського університету.[1]

У тому ж році Брунс отримав запрошення зайняти місце директора обсерваторії і кафедру астрономії в Лейпцигу. За його вказівками і планами обсерваторія була перебудована відповідно до новітніх вимог за мірками другої половини XIX століття; завдяки чому там були зроблені ряд важливих спостережень, вироблених частиною особисто їм, частиною під його керівництвом, що відносяться до визначення положення планет, комет, нерухомих зірок (спостереження зон); завдяки чому були відкриті безліч небесних тіл.

Не менш чудові його обчислення шляхів комет, які він публікував здебільшого в «Astron. Nachrichten».

Досить тривалий час начальником астрономічного відділення при прусському інституті геодезії і видав за цей час кілька томів «Astronom.-geod ä sischen Arbeiten etc.» (Лейпциг, 1865-74).

У 1863 році він влаштував мережу з двадцяти чотирьох метеорологічних станцій, якими сам і керував. Одинадцятирічні метеорологічні спостереження становлять результат його діяльності в цій галузі. Разом з Рюїс Балло, Скоттом та іншими вченими він сприяв установі міжнародного метеорологічного комітету.

Багато в чому завдяки зусиллям Карла Християна Брунса в 1878 році в Лейпцигу була відкрита станція для передбачення погоди, одна з перших в Німеччині.

Крім численних робіт з астрономії, геодезії та метеорології Брунс писав великі біографії, а також і популярні статті в журналах. Він склав біографію Енке (Лейпциг, 1869), написав: «Астрономи Плейсенбурга» (Лейпц., 1879), біографію Гумбольдта (3 т., Лейпциг, 1872); останню працю він склав в співтоваристві з десятьма іншими вченими.

Брунс був одним із засновників «астрономічного товариства»; він належав до числа небагатьох осіб, обраних комісією для спостереження за проходженням Венери в 1874 році; брав також діяльну участь в успіхах географічних наук і заходів.

Карл Християн Брунс помер 25 липня 1881 року в місті Лейпцигу.[1]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • «Die astron. Strahlenbrechung in ihr. Histor. Entwicklung» (Лейпц., 1861, відзначений премією),
  • «Geschichte und Beschreibung d. leipzig. Sternwarte» (Лейпциг, 1861),
  • «Нове керівництво до тригонометричних логарифмів з сімома десятковими знаками» (Лейпциг, 1870 г., 2-е вид.),
  • «Астрономический атлас» (Лейпциг, 1872 г.).
  • «Bestimmung der L ä ngendifferenz Zwischen Leipzig und Berlin» (Лейпциг, 1872),
  • «Biographie Enckes». Leipzig 1869,
  • «Zwischen Berlin und Lund» (Лунд, 1870) і тд.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Брунс Карл-Христиан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Християн_Брунс