Карл Шухардт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Шухардт
Народився6 серпня 1859(1859-08-06)[1][2]
Ганновер, Ганноверське королівство[1]
Помер7 грудня 1943(1943-12-07)[1][2] (84 роки)
Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина[1]
Країна Німецький Райх
Діяльністьантрополог, археолог, дослідник доісторичної епохи, мистецтвознавець
Alma materГеттінгенський університет[1]
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла[1]
Лейпцизький університет[1]
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
ЧленствоПрусська академія наук
Німецький археологічний інститут
Graecad
ДітиWalter-Herwig Schuchhardtd
Нагороди
CMNS: Карл Шухардт у Вікісховищі

Карл Шухардт (нім. Carl Schuchhardt; 6 серпня 1859 — 7 грудня 1943) — німецький археолог, директор музею, дослідник доісторичного періоду Європи.

Біографія

[ред. | ред. код]

Карл Шухардт вивчав класичну філологію, сучасні мови та археологію в університетах Лейпцига, Геттінгена та Гайдельберга. З 1882 працював викладачем. За рекомендацією Теодора Моммзена отримав грант на археологічну подорож, і разом із Моммзеном здійснив у 1886—1887 роках подорож археологічними пам'ятками Греції та Малої Азії, брав участь у розкопках Пергаму, виявив руїни античного Колофону.

У 1888 році був призначений директором Кестнерівського музею у своєму рідному місті Ганновері. На цій посаді опублікував низку археологічних досліджень. У 1908 році обійняв посаду директора археологічного департаменту Етнологічного музею в місті Берліні, і обіймав цю посаду до виходу на пенсію в 1925 році. Провів чимало розкопок доісторичної епохи на околицях Потсдама, а також на Арконі. У 1926 році опублікував наукову працю, присвячену трьом найзнаменитішим слов'янським фортецям Німеччини Арконе, Ретре та Вінета (Юлін, Волін, Йомсбург).[3]

В 1909 році Карл Шухардт заснував часопис Prähistorische Zeitschrift («Доісторичний журнал»). У наступні роки був залучений до довгої дискусії з іншим провідним німецьким археологом, Густавом Коссінною, з питання, чи можна інтерпретувати археологічні культури як етноси. Одним із предметів дискусії була інтерпретація знайденого у 1913 році Еберсвальдського скарбу. В археології періоду нацистської Німеччини погляди Шухардта набули значного поширення.

У післявоєнний період, у зв'язку зі зростанням критичного ставлення до спадщини його опонента Коссінни, погляди Шухардта вплинули на західнонімецьку археологію.

Його син Вальтер Гервіґ пішов шляхом свого батька і також присвятив життя археології.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Deutsche Nationalbibliothek Record #120459930 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Schuchhardt, Karl, Arkona, Rethra, Vineta — Ortsuntersuchungen und Ausgrabungen. Berlin, H. Schoetz & Co, 1926. Akademie der wissenschaften, Berlin.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Шухардт&oldid=39487990