Кармазин
Карма́зин і кармази́н — старовинне дороге темно-червоне (малинове) сукно[1][2], в старовину в українських землях використовувалося для пошиття кунтушів. Також так називали й одяг з цього сукна[1].
Слово кармазин походить через пол. karmazyn (і, можливо, нім. Karmezin) від італ. carmesino («червона фарба»)[3]. Італійське слово сходить до араб. قرمزي, кірмізі («багряний, кармінний»), قِرْمِز, кірміз («багрець», «кермес»), яке, в свою чергу, запозичене через перське посередництво з індійських мов.
Кармазиновий одяг вважався ознакою заможності, зокрема, був вбранням багатих запорожців:
|
Іще ж із того були вони знаті, що не важились ходити у кармазинах: ходили тоді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено або в горохвяний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками, а міщане дражнили козаків кармазинами. | 
|
- П. О. Куліш, «Чорна рада»
- ↑ а б Кармазин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кармазин // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Манія, кармазин [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 911. — 1000 екз.
- Кармазин [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 606. — 1000 екз.