Кароль Дурський-Тшаска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кароль Дурський-Тшаска
Народився 6 вересня 1849(1849-09-06)[1]
Спас, Старосамбірський район, Львівська область, Україна
Помер 15 серпня 1935(1935-08-15)[1] (85 років)
Вадовиці, Ґміна Вадовиці, Вадовицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Країна  Республіка Польща
Діяльність офіцер
Знання мов польська
Учасник Перша світова війна
Військове звання генерал броні
Нагороди
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Військова медаль (Австро-Угорщина)
Військова медаль (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Хрест Заслуги (Польща)
Хрест Заслуги (Польща)

Кароль Дурський-Тшаска (Карл Ріттер Дурскі фон Тшаско) (пол. Karol Durski-Trzaska, нім. Carl Ritter Durski von Trzasko; 6 вересня 1849, Спас15 серпня 1935, Вадовиці)— австро-угорський і польський офіцер, фельдмаршал-лейтенант австро-угорської армії, генерал броні польської армії.

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1864/68 роках він був студентом Військової вищої реальної школи реалізму в Меріш-Вайсскірхені. З 1 жовтня 1868 року — на службі в австро-угорські армії. У 1893 році його перевели в польовий артилерійський полк №8 у Радгерсбурзі. В 1895 році переведений в польовий артилерійський полк №32 у Лемберзі, в 1899 року — № 28 у Перемишлі на посаду командира полку. З квітня 1904 року — командир полку корпусної артилерії №11 у Лемберзі. 9 листопада 1907 року призначений командиром 6-ї артилерійської бригади в Кошицях. 30 вересня 1908 року вийшов у відставку.

З початком Першої світової війни призваний на військову службу. З 23 вересня 1914 по грудень 1915 року був начальником польських легіонів в Австрії. 16 березня 1916 року знову відправлений у відставку.

З березня 1919 року служив у Війську Польському. До 20 вересня 1920 року командував генеральним округом «Варшава». Дурський також був членом Військової ради. З 1 жовтня 1920 року — інспектор офіцерських установ. 21 грудня 1920 року призначений головою Генеральної перевірочної комісії. 1 квітня 1921 року звільнений у відставку.

Мешкав у Гневі та Вадовицях. Помер в загальній лікарні у Вадовицях.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений з Анною Едльбахер, мав двох дочок і двох синів, офіцерів Війська Польського. Син Антоній був полковником Війська Польського.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1894. Wiedeń: Nadworna i Państwowa Drukarnia, styczeń 1894. 
  • Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1896. Wiedeń: Nadworna i Państwowa Drukarnia, grudzień 1895. 
  • Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1900. Wiedeń: Nadworna i Państwowa Drukarnia, grudzień 1899. 
  • Dziennik Rozkazów Ministerstwa Spraw Wojskowych. Śląska Biblioteka Cyfrowa.
  • Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych.
  • Tadeusz Kryska-Karski, Stanisław Żurakowski: Generałowie Polski niepodległej. Warszawa: Editions Spotkania, 1991. 
  • Jan Rydel: W służbie cesarza i króla: generałowie i admirałowie narodowości polskiej w siłach zbrojnych Austro-Węgier w latach 1868-1918. Kraków: Księgarnia Akademicka, 2001. ISBN 8371882351. 
  • Antonio Schmidt-Brentano: Die k. k. bzw. k. u. k. Generalität 1816-1918. Wiedeń: Austriackie Archiwum Państwowe, 2007. 
  • Piotr Stawecki: Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918-1939. Warszawa: Wydawnictwo Bellona, 1994. ISBN 8311082626. 
  • Otton Laskowski: Encyklopedia wojskowa. T. I. Warszawa: Wydawnictwo Towarzystwa Wiedzy Wojskowej i Wojskowego Instytutu Naukowo-Wydawniczego, 1931. 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в MAK