Кароль Стояновський

Кароль Стояновський
Кароль Стояновський
пол. Karol Stojanowski
Псевдоніми	Karol, Błażej, Stary Żubr, L. Podolski, J. Kaliski
Народився	3 травня 1895; Кобиловолоки, нині Теребовлянський район
Помер	9 червня 1947 (52 роки); Вроцлав
Поховання	Вроцлав
Країна	Австро-Угорщина → Польща
Діяльність	політик, викладач університету, антрополог, scout, історик
Alma mater	Віденський університет
Галузь	археологія
Заклад	Вроцлавський університет; Університет імені Адама Міцкевича у Познані; ЛНУ ім. І. Франка
Вчене звання	професор
Членство	Polish Copernicus Society of Naturalistsd; Polskie Towarzystwo Antropologiczned; Познанське товариство приятелів наук; Wrocław Scientific Societyd
Партія	National Partyd
Військове звання	сержант
Нагороди
Хрест Незалежності	Медаль Незалежності
	Кароль Стояновський у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стояновський.

Кароль Стояновський (пол. Karol Stojanowski; 3 травня 1895, Кобиловолоки, нині Теребовлянський район — 9 червня 1947 р., Вроцлав) — польський антрополог, археолог, громадський діяч, професор. Автор численних праць з історії та антропології політичної, соціальної та історичної; був прихильником євгеніки.

Життєпис

Народився у родині малоземельного селянина Казімежа Стояновського (помер у 1965 р., прожив 96^[1]) та його дружини Гонорати (померла у 1951 р., прожила 74), з дому Шкварек.

Навчатись розпочав у Кобиловолоцькій етатовій школі, 3 класи якої закінчив у 1907 р.. Продовжив у Теребовлянській «паньствовій» гімназії. У 1909 році переїхав до Львова, де продовжив навчання у 6-й міській гімназії ім. Станіслава Сташица (вул. Личаківська, 37), закінчивши 7-й та 8-й класи.

27 серпня 1914 р. добровольцем записався до східного легіону І бригади, потім служив у 1 батальйоні та батальйоні … 1 полку піхоти 1 бригади. 30 вересня 1915 р. організував «комірку» Польської Організації Військової у Буданові. Був арештований владою ЗУНР, потрапив до табору^[2], де захворів тифом.

Восени 1919 року розпочав вчителювати у приватній гімназії ім. Юліуша Словацького у Чорткові.

Брав участь у польсько-радянській війні 1920 р. (бої біля сіл Стрептів, Задвір'я (так звані польські Термопіли), Желехів, Ляшки-Королівські, Зухоричі (поранений в стопу). Після війни відновив працю вчителем у Чортківській гімназії. Після цього його запросили працювати у кураторії (1921—1922 рр.), несподівано — асистентом у Леона Козловського.

На Федір-горі у Бучачі під час археологічних розкопок у 1922 році Леон Козловський та Кароль Стояновський^[3] року знайшли кам'яні долота, тесла зі старанно зашліфованою поверхнею — інвентар, типовий для племен культури лінійно-стрічкової кераміки (6-3 тис. до н. е.).

У Вроцлаві мешкав за адресою Пляц Університетський, 7. Восени 1946 вчетверте захворів «рожею».

Помер 9 червня 1947 р., був похований 12 числа на парафіяльному цвинтарі на Семпольні (св. Вавжинця) біля вул. Сментної у Вроцлаві.

Нагороди

Медаль Незалежності у 1932 р.
Хрест Незалежності у 1937 р.

Праці

Мав 150 відомих робіт:

(пол.) O reslawizację Wschodnich Niemiec (1946)
(пол.) Państwo Zachodnio-Słowiańskie (1942)
(пол.) Typy kraniologiczne Polski (1924) — rozprawa doktorska
(пол.) Szkice do prehistorycznej antropologii Europy Północnej (1926) — habilitacja
(пол.) Typy kraniologiczne Wielkopolski (1934)
(пол.) Antropologia prehistoryczna Polski (1948)
(пол.) Przyczyna zmian niektórych cech fizycznych u potomstwa migrantów do miast (1947)
(пол.) Dobory społeczne ludności miasta Poznania (1930)
(пол.) Teorie nordyczne jako parawan imperializmu niemieckiego (1932)
(пол.) Rasizm, przeciw słowiańszczyźnie (1934)
(пол.) Rasowe podstawy eugeniki (1927)
(пол.) Polsko-niemieckie zagadnienia rasy (1939)
(пол.) Przyczynki do zróżnicowania rasowego młodzieży polskiej (1929)
(пол.) Chłop a państwo narodowe (1937)
(пол.) Szkice do prehistorycznej antropologii Europy Północnej (1926)
(пол.) Skład rasowy przypuszczalnych Celtów okresu lateńskiego (1937)
(пол.) Zarys metodyki prawa harcerskiego (1928)
(пол.) Z badań nad antropologią Śląska. Skład rasowy katowickiej młodzieży poborowej (1937)
(пол.) Źródła tak zwanej Kroniki Ura Linda" (1935)
(пол.) Przyszła Polska — państwem narodowym (1940)

Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки

↑ Joanna Patalas. Społeczno-medyczne aspekty… — S. 30. (пол.)
↑ у джерелі — концтабору
↑ Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 13.

Джерела

Joanna Patalas. Społeczno-medyczne aspekty działalności Karola Stojanowskiego (1895—1947) — antropologa, eugenika oraz działacza społeczno-politycznego. Praca doktorska. [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Poznań, 2010. (пол.)

Посилання

Antropologia prehistoryczna Polski / Karol Stojanowski. (пол.)

[1] Joanna Patalas. Społeczno-medyczne aspekty… — S. 30. (пол.)

[2] у джерелі — концтабору

[3] Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 13.

[1]

[2]

[3]

Генеалогія та некрополістика	Sejm-Wielki.pl
Довідкові видання	Deutsche Biographie
Нормативний контроль	BIBSYS: 90653423 · GND: 143974823 · GKG: /g/122tzznq · ISNI: 0000000119187272 · LCCN: no2015017507 · LIH: LNB:CX4G;=BC · MAK: 9810591452105606 · NKC: js2016898292 · NUKAT: n01011282 · RERO: 02-A018659017 · VIAF: 101664518