Перейти до вмісту

Кароль Страсбургер

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кароль Страсбурґер
Кароль Страсбурґер (2018)
Кароль Страсбурґер (2018)
Кароль Страсбурґер (2018)
Народився2 липня 1947(1947-07-02) (77 років)
Варшава, Польська Народна Республіка[1]
Громадянство Республіка Польща
Діяльністьактор, ведучий
Alma materТеатральна академія імені Александра Зельверовича
Роки діяльностівід 1970
Дружина

1. Барбара Бурська

2. Ірена Морчинчик (1981-2013); її смерть

3. Малґожата Веремчук (від 10 серпня 2019)
IMDbnm0833458
CMNS: Кароль Страсбурґер у Вікісховищі

Кароль Едвард Страсбурґер (пол. Karol Edward Strasburger ; нар. 2 липня 1947, Варшава, Польща) — польський актор театру і кіно, телеведучий. З 1994-го року веде ігрове шоу «Фаміліада» на TVP2.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Родина й освіта

[ред. | ред. код]

Є сином Едварда Кароля Страсбурґера (1920−2002), з родини німецьких євангелістів, які приїхали до Варшави наприкінці XVIII ст. з Фрайберга в Саксонії [2] та Ірени, уродженої Лижвінської (1920−1968) [3], онука професора Едварда Кароля Страсбурґера [4].

У 1965 році закінчив середню школу імені Болеслава Пруса у Варшаві. Спочатку був студентом Морського університету в Щецині, а потім закінчив Державну театральну школу в Варшаві. Там він навчався у 1967–1971 роках.

Молодий Кароль займався гімнастикою в клубі «Легія Варшава» (у 1964 році виграв командний чемпіонат Польщі з цієї дисципліни), виступав у цирку [5].

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Кароль Страсбурґер та Аркадіуш Базак у військовому серіалі «Польські дороги» (1976 рік)
Страсбурґер під час святкування Днів Ратибору (2009)

Його акторський дебют відбувся 1970 року в серіалі «Колумби». Після закінчення Державної театральної школи в Варшаві, працював у Варшавському Драматичному театрі до середини 1980-х років. Він грав, серед іншого: у фільмі «Король Лір», де режисером був Єжи Яроцький (1977), у фільмі «Смерть у соборі» (1983), також режисер Яроцький, «Листопадова ніч» (1978), режисура Мацей Прус та оперета Вітольда Ґомбровича. У 70-х зіграв багато ролей у східнонімецьких і чехословацьких фільмах. У 1976 знявся в серіалі «Польські дороги» (режисер Януш Моргенштерн). Також співпрацював з театром «Комедія» та театром «Байка», що у Варшаві.

На виборах 1991 року Кароль балотувався до Сейму від Польської партії любителів пива.

З 17 вересня 1994 року веде ігрове шоу «Фаміліада»[6]. У вересні 2008 року Страсбурґер видав кулінарну книжку під назвою «Потяг до життя» [7][8]. Влітку 2010 актор знімався в кліпі до пісні «Rock&Rollin' Love» групи Afromental. У 2012 брав участь у благодійному 71-му випуску ігрового шоу Один з десяти на TVP2. У 2018 взяв участь у першому випуску програми «Краще пізно, ніж ніколи» на "Полсат ". У 2020 році записав гумористичні інтермедії для альбому гурту Łydka Grubasa під назвою Соціальне визволення[9]. У 2021 році знімався у загальнонаціональній польській рекламній кампанії виробника кетчупів Kotlin[10].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Перший шлюб з актрисою Барбарою Бурською (нар. 1947) закінчився розлученням. У 1981 році актор одружився з [11] Іреною Морчинчик (нар. 6 червня 1946, пом. 9 грудня 2013) [12][13][14]. 10 серпня 2019 року він одружився з Малгожатою Веремчук (нар. 1984), від якої нині Кароль має доньку Лауру (нар. 2019)[15].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1970: Kolumbowie — «Siwy», bojownik AK
  • 1971: Agent nr 1 — Jerzy Iwanow-Szajnowicz, agent SOE
  • 1971: Kłopotliwy gość — milicjant
  • 1971: Jeszcze słychać śpiew. I rżenie koni… — Andrzej Królikiewicz, dziennikarz
  • 1973: Czarne chmury — Paweł Odrowąż
  • 1974: Karino — Andrzej Stolarek
  • 1974: Czterdziestolatek — pracownik w przyzakładowym klubie sportowym (odc. 5)
  • 1975: Noce i dnie — Józef Toliboski
  • 1976: Polskie drogi — Władysław Niwiński, podchorąży WP (później porucznik GL PPR)
  • 1976: Karino — Andrzej Stolarek
  • 1979: Niewidzialna kamera (DEFA)
  • 1980: Powstanie listopadowe 1830—1831 — Piotr Wysocki
  • 1982: Wielki Szu — Denel
  • 1984: Umarłem, aby żyć
  • 1984: 07 zgłoś się — cyrkowiec Adam Kunce (odc. 15)
  • 1987: Zabij mnie glino — członek bandy biorący udział w napadzie na pociąg
  • 1987: Wielki Wóz — porucznik Zygmunt Kaliński, jeniec Oflagu VII A Murnau
  • 1988—1991: W labiryncie — David Mayer
  • 1989: Modrzejewska — Dulemba
  • 1991: Panny i wdowy — redaktor naczelny pisma (odc. 5)
  • 1992: Wszystko co najważniejsze… — Stefan Karski
  • 1994: Bank nie z tej ziemi — agent nr 2 (odc. 12)
  • 1996: Ekstradycja — Sasza Piłatow
  • 1997—2005: Klan — Marek Wagner
  • 2000, 2020: Świat według Kiepskich:
    • дублер Ferdynanda Kiepskiego (odc. 43)
    • він сам (епізод 574)
  • 2001: Kameleon — Staszek
  • 2006: Sąsiedzi — on sam (odc. 92)
  • 2006: Magda M. — Hubert Wilecki (odc. 36)
  • 2007: Na Wspólnej — Szymon Lenbach
  • 2008: 39 i pół — Tadeusz Cichocki
  • від 2009: Pierwsza miłość — Karol Weksler
  • 2015: Komisarz Alex — Adam Sznajder
  • 2018: Pensjonat nad rozlewiskiem — on sam
  • 2019: Miłość na zakręcie — Wiktor
  • від 2020: M jak miłość — Jerzy Argasiński
  • 2021: Koniec świata, czyli kogel-mogel 4 — Kazimierz Janik

Нагороди

[ред. | ред. код]
Приз рік Категорія Результат
Телекамери 1999 рік Ігрові шоу та ігри 3. місце
2000 рік
2001 рік 4. місце
2003 рік Ігрове шоу 2. місце
2015 рік Телевізійна особа 4. місце
2019 рік

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  2. ↑ а б Edward Karol Strasburger (1920-2002) w Wielkiej Genealogii Minakowskiego
  3. ↑ а б Irena Łyżwińska w Wielkiej Genealogii Minakowskiego
  4. ↑ а б Karol Edward Strasburger w Wielkiej Genealogii Minakowskiego
  5. ↑ а б wg programu MC 2 Maszyna czasu Manna i Materny (8/10) z 6 sierpnia 2007
  6. ↑ Ryszard Krajewski – telewizja 3D to przyszłość. wirtualnemedia.pl.
  7. ↑ а б Karol Strasburger – apetyt na życie. ksiazki.wp.pl. Процитовано 2 вересня 2014.
  8. ↑ а б Grupa Wirtualna Polska. Karol Strasburger – apetyt na życie – książka. ksiazki.wp.pl. Процитовано 6 травня 2017.
  9. ↑ Spotkanie z zespołem Łydka Grubasa. karnet.krakow.pl.
  10. ↑ Karol Strasburger reklamuje ketchup Kotlin. medianews.com.pl. 22 квітня 2021.
  11. ↑ а б Tygodnik «Rewia» nr 32, 10 sierpnia 2016, s. 44–45
  12. ↑ а б Irena Strasburger
  13. ↑ а б Największy playboy PRL. historia.wp.pl. Процитовано 30 серпня 2014.
  14. ↑ а б Karol Strasburger. film.wp.pl. Процитовано 28 січня 2011.
  15. ↑ 72-letni Karol Strasburger został ojcem. „Laura jest piękna jak laleczka”. wprost.pl.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Karol Strasburger на сайті filmpolski.pl (пол.)
  • Karol Strasburger, [w:] Encyklopedia teatru polskiego (osoby). [dostęp 2021-04-09].
  • Karol Strasburger w bazie IMDb (ang.)
  • Karol Strasburger на сайті Filmweb.pl (пол.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кароль_Страсбургер&oldid=43335622