Кароліс Пожела

Кароліс Пожела лит. Karolis Požėla
Перший секретар ЦК КП Литви
1923 — 17 грудня 1926
Народження:	29 лютого 1896(1896-02-29) Bardiškiaid, Žeimelis Eldershipd, Пакруоїський район, Литва
Смерть:	27 грудня 1926(1926-12-27) (30 років) Каунас, Литва
Поховання:	Cemetery in Aukštieji Šančiaid
Країна:	Литва  Російська імперія
Освіта:	Дерптський імператорський університетd
Партія:	КПРС і Комуністична партія Литви
Діти:	Juras Poželad
Медіафайли у Вікісховищі

Кароліс Пожела (лит. Karolis Požėla; 29 лютого 1896, с. Бардішкяй, Паневежиський повіт, Російська імперія — 27 грудня 1926, Каунас, Литва) — один з організаторів Комуністичної партії Литви.

Життєпис

Народився 1896 року в селянській родині.

Будучи студентом Дерптського університету, 1916 року вступив до лав РСДРП, вів партійну роботу в Естонії. Учасник Лютневої та Жовтневої революцій. Навесні 1918 року організував один з перших осередків КП Литви на окупованій німецькими військами території; делегат установчого підпільного з'їзду партії (жовтень 1918).

Після падіння Радянської влади в Литві (серпень 1919) перебував на підпільній партійній роботі у Расейняї та Каунасі, де 1920 створив нелегальну партійну друкарню «Спартакас», був редактором газети «Тесу», органу ЦК КП Литви, та низки інших партійних видань.

Від 1921 року член, а від 1923 — перший секретар ЦК Комуністичної партії Литви. Делегат 5-о конгресу Комінтерну (1924).

Військовий переворот у Литві (1926)

Заарештований 17 грудня 1926 після державного перевороту під керівництвом Антанаса Смятони. Разом з іншими керівними працівниками КП Литви постав перед військовим трибуналом за звинуваченням у підготовці до комуністичного повстання та разом з Юозасом Грейфенбергерісом, Раполасом Чарнасом та Казісом Гедрісом засуджений до смертної кари. Засуджені розстріляні 27 грудня 1926 року в VI форті Каунаса.

Сім'я

• Дружина — Еугенія Тауткайте (1899—1960), революціонерка, письменниця, бранка сталінських таборів.
• Син — Юрас Пожела, фізик, колишній президент АН Литви, лавреат Ленінської премії 1978 року.

Пам'ять

• За радянської влади у Вільнюсі його ім'ям було названо вулицю.
• 1973 року в Каунасі встановили пам'ятник «Четверо комуністів» (інакше «Четверо комунарів»; скульптори Бронюс Вішняускас та Наполеонас Пятруліс), нині перебуває в експозиції радянських скульптур у парку Грутас.

Література

• Bitauskas, Algis; Tamošaitis, Mindaugas (2016). Požela Vladas. У Tamošaitis, Mindaugas; Bitautas, Algis; Svarauskas, Artūras (ред.). Lietuvos Respublikos 1918–1940 m. vyriausybių ministrų biografinis žodynas (лит.). Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. ISBN 978-5-420-01778-4.
• Jauniškienė, Gintarė (15 травня 2008). Pažyma apie Poželų šeimos fondą nr. R-938 (лит.). Lietuvos centrinis valstybės archyvas. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 22 червня 2017.
• Kulikauskas, Gediminas (2002). 1926 m. valstybės perversmas. Gimtoji istorija. Nuo 7 iki 12 klasės (лит.). Vilnius: Elektroninės leidybos namai. ISBN 9986-9216-9-4. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 23 June 2017.
• Lėka, Aušra (9 березня 2016). Didžiausias, bet mažiausiai tvarus Juro Poželos privalumas. Veidas (лит.). 9. ISSN 1392-5156. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
• Lesčius, Vytautas (2004). Lietuvos kariuomenė nepriklausomybės kovose 1918–1920 (PDF). Lietuvos kariuomenės istorija (лит.). Vilnius: General Jonas Žemaitis Military Academy of Lithuania. ISBN 9955-423-23-4. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2015. Процитовано 23 березня 2019.
• Lukšas, Aras (5 червня 2015). Išdavęs šeimą ir Tėvynę (лит.). Lietuvos žinios. Процитовано 22 червня 2017.^{[недоступне посилання з вересня 2019]}
• Mockienė, Jurgita (6 грудня 2010). Póžela. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 22 червня 2017.
• Šarmaitis, Romas (1988). Lietuvos revoliucionieriai (PDF) (лит.). Mintis. ISBN 5-417-00071-X. Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
• Stanišauskas, Gediminas (28 грудня 2004). Buvę komunistai pagerbė keturis komunarus. Kauno diena (лит.). Delfi.lt. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 22 червня 2017.
• Vitkus, Aleksandras; Freidmanas, Peisachas (10 січня 2010). Ar nuteisti mirties bausme keturi komunistai buvo tik keturi? (лит.). Voruta. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 22 червня 2017.