Перейти до вмісту

Карпенко Юрій Олександрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Карпенко Юрій Олександрович
Юрій Олександрович Карпенко під час навчання в університеті
Юрій Олександрович Карпенко під час навчання в університеті
Юрій Олександрович Карпенко під час навчання в університеті
Народився29 вересня 1929(1929-09-29)
Малин, УРСР, СРСР
Помер10 грудня 2009(2009-12-10) (80 років)
Одеса, Україна
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьмовознавець, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьономастика, діалектологія
ЗакладОдеський національний університет імені І. І. Мечникова
Посадазавідувач кафедри
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філологічних наук
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих

Карпе́нко Ю́рій Олекса́ндрович (29 вересня 1929(19290929), Малин, УРСР, СРСР — 10 грудня 2009, Одеса, Україна) — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор , академік АН ВШ України, член-кореспондент НАН України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ю. О. Карпенко народився 29 вересня 1929 року на Житомирщині. У 1953 році з відзнакою закінчив філологічний факультет Львівського університету. В 1953—1956 роках навчався в аспірантурі в Чернівецькому університеті. Згодом працював викладачем кафедр української мови, загального мовознавства, а з 1958 року — завідувачем кафедри загального мовознавства, з 1965 року — деканом філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працював в Одеському університеті завідувачем кафедри загального і слов'янського мовознавства, з 1978 року  — завідувачем кафедри російської мови, з 1991 року — завідувачем кафедри української мови, з 2001 року — професором кафедри української мови.

Помер 10 грудня 2009 року в Одесі.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

В 1956 році захистив дисертацію «Історія форм кількісних численників в українській мові» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. В 1967 році захистив докторську дисертацію «Топонімія Буковини». В 1968 році присвоєно вчене звання професора.

Академік АН вищої школи України (1996 р.), член-кореспондент НАН України (2006 р.).

«Вступ до мовознавства». Перевидання 2009 року

Докладно вивчив топонімію Буковини та Одещини, розробив концепції топонімічної системи, взаємовідношення власних і загальних назв, принципів ономастичної етимології, функціонування власних назв у художньому тексті. Очолював укладання і є співавтором семи топонімічних словників (наприклад, «Топонімія південно-східної Одещини» (1975 р.), «Гідронімія Нижнього Подністров'я» (1981 р.))

Підготував 62 кандидати наук і 5 докторів наук.

Був членом редколегії республіканського журналу «Мовознавство», відповідальним редакотором періодичного видання «Записки з ономастики». Опублікував 485 наукових праць.

Деякі праці

[ред. | ред. код]
  • Топонімія Буковини. — К.: Наукова думка, 1973. — 238 с.
  • Названия звездного неба. — М.: Наука, 1981. — 184 с.
  • Вступ до мовознавства: Підручник…- К.: Вища школа, 1983. — 190 с.
  • Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови: Учб. посібник. — Одеса: Чорномор'я, 1996. — 148 с.
  • Українська гіпотеза// Мовознавство. — 1993. — № 5. — С. 3 — 8.
  • Літературна ономастика Ліни Костенко. О. 2008
  • Традиції та новаторство в розвитку українського іменника//Мовознавство. 2009.
  • Гуцульська й бойківська гідрономія і оронімія Східних Карпат: спільне і відмінне //Народознавчі зошити. Л..1998.Ч.3(21)

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Карпенко Муза Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент, працювала на кафедрі російської мови Одеського державного університету.

Дочка — Карпенко Олена Юріївна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри граматики англійської мови Одеського національного університету.

Син — Карпенко Олексій Юрійович, кандидат наук, працював в Одеському політехнічному інституті.

Література

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедія Сучасної України//Київ, 2012, том 12, стр 384. ISBN978-966-02-7305-4 (том 12)
  • Українська мова. Енциклопедія / Під ред. Русанівського В. М. та ін. — Вид 3. — К.: Українська енциклопедія, 2007.
  • Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 3: К — П. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 36 — 38.

Посилання

[ред. | ред. код]