Карта ґрунтів
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0_1885.jpg/220px-%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0_1885.jpg)
Карта ґрунтів (план ґрунтів) — це топографічна основа з відображеними на ній ґрунтами. План ґрунтів складається на основі матеріалів ґрунтового обстеження. Ґрунтові обстеження проводяться з метою складання ґрунтових карт різного масштабу і призначення з подальшим їх використанням у виробничих, наукових, освітніх та інших цілях. У залежності від прийнятого масштабу ґрунтові обстеження (зйомки) розділяють на детальні (1:200-1:5000), велико- (1:10000 — 1:50000), середньо- (1:100000-1:300000) і дрібномасштабні (дрібніше 1:300000). Ґрунтовий план головний фундаментальний науковий документ на землю, основа обліку та раціонального використання земельних ресурсів. Розроблені ґрунтові плани з різним ступенем детальності відображають характер ґрунтового покриву. Для складання ґрунтового плану зазвичай використовують план внутрішньогосподарського землекористування з топоосновою, аерофотоплан, космічні знімки тощо. При достатній кваліфікації працюючого ґрунтознавця точність плану залежить від масштабу зйомки і масштабу картографічної основи. На ґрунтовий план наносять межі ґрунтових виділів, шифри ґрунтів, позначення гранулометричного складу, засолення, солонцюватість, оглеєння, ґрунтотвірні породи. Ґрунтові виділи, нанесені в польових умовах на топографічній основі, перетворюють її на ґрунтовий план, який для зручності читання фарбують відповідно до генетичної природи ґрунтів і прийнятих стандартів (шкали кольорів). Ґрунтові карти можуть бути паперовими і цифровими побудовані як вручну так і за допомогою геоінформаційних систем[1].
Ґрунтові карти та картограми потрібні для проведення агротехнічних і меліоративних робіт, розробки заходів з підвищення рівня родючості ґрунтів, захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії, охорони їх від засолення, заболочення, технічного забруднення та інших деградаційних процесів. Картографія ґрунтів є одним із головних розділів генетичного ґрунтознавства, вона сприяє вивченню ґрунту, як особливого природно — історичного тіла[2]. Головною метою картографування є дослідження і відображення просторової неоднорідності ґрунтового покриву, основи агровиробничої оцінки ґрунтів, розроблення відповідних заходів щодо підвищення родючості, охорони від ерозійних процесів та найбільш раціонального їх використанню[3].
- ↑ Картографія грунтів: навч. посібник для студ. аграр. спец. вищ. навч. аграр. закл. III—IV рівнів акредитації / Д. Г. Тихоненко [та ін.] ; ред. Д. Г. Тихоненко ; Харківський держ. аграрний ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Х. : [б.в.] , 2001. — 320 с. — Бібліогр.: с. 304—306. — ISBN 966-7392-36-8
- ↑ Атлас музею генезису та географії ґрунтів кафедри ґрунтознавства Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва: наук. вид. / В. В. Дегтярьов, Д. Г. Тихоненко, К. Б. Новосад та ін.; за ред. професорів, докторів с.-г. наук ґ. Г. Тихоненка, В. В. Дегтярьова. Харків, 2018. 144 с. ISBN 978-617-7555-69-7
- ↑ Агроґрунтознавство: навч. посіб. / М.І. Лактіонов; Харків. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. – Харків: Видавець Шуст А.І., 2001. – 156 с.