Карін Фоссум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карін Фоссум
норв. Karin Fossum
Ім'я при народженніKarin Mathisen
Народилася6 листопада 1954(1954-11-06) (70 років)
Саннефіорд, Норвегія
ГромадянствоНорвегія Норвегія
Діяльністьписьменниця, поетеса
Сфера роботипоезія, кримінальна літератураd і психологія
Мова творівнорвезька
Роки активності1974 — дотепер
Жанрдетектив
Magnum opusсерія романів про Конрада Сейєра
НагородиПремія Рівертона 1996 • 2014
Скляний ключ 1997
Премія Брагі 2000
Премія Мартіна Бека 2002
Премія Гамші 2007
Премія Амалії Скрам 2013
CMNS: Карін Фоссум у Вікісховищі

Карін Фоссум (норв. Karin Fossum, нар. 6 листопада 1954, ім'я при народженні Карін Матісен) — норвезька письменниця, автор детективних романів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Карін Матісен народилася 6 листопада 1954 року в Саннефіорді, Норвегія.[1] У 16 років Карін кинула школу і пішла працювати. Змінила багато місць роботи, доглядала за людьми з розумовими вадами, тими, хто проходив наркологічну реабілітацію, старими, продавала взуття та була водієм таксі.[2]

1974 року опублікувала збірку віршів «Kanskje i morgen» (укр. «Можливо, завтра»). Книга мала успіх у читачів і критиків, отримала премію Тар'єя Весоса за найкращий дебют.[1] Друга збірка віршів Карін Матісен, «Med ansiktet i skyggen» (укр. «З його лицем у тіні»), вийшла друком 1978 року. На деякий час Карін припинила літературну діяльність, вийшла заміж, народила дві дочки, але шлюб тривав недовго.

На початку 90-х років було надруковано дві збірки її оповідань: «I et annet lys» (1992; укр. «В іншому світлі») і «Søylen» (1994; укр. «Шпальта»), а 1995 року — кримінальний роман «Evas øye» (укр. «Око Еви»), де вперше з'являється інспектор Конрад Сейєр.[2] Прізвище інспектора в перекладі значить «перемога», що неодноразово обігрується в діалогах персонажів.[3]

Головний герой романів Фоссум, інспектор поліції Конрад Сейєр, є винятковим персонажем для скандинавських детективів. Він тихий, старомодний і ввічливий удівець, що ніколи не втрачає самоконтролю і не дратує свого боса. Він виховує онука — сироту із Сомалі, всиновленого його донькою й зятем, дуже сумлінно ставиться до роботи, і головною зброєю в його прагненні до істини є не пістолет, а віра в справедливість, глибока емпатія і необхідність розуміння поведінки злочинця.[4] Сама Фоссум вважає фігуру детектива не дуже важливою, допоміжною. Вона каже, що «він присутній у книзі, тому що в нього є робота для мене, але я ніколи не маю наміру робити його головним персонажем».[3]

Серія романів про інспектора Конрада Сейєра принесла Карін Фоссум популярність. Книги з цієї серії було відзначено норвезькими та скандинавськими літературними преміями й набули популярності у всьому світі. Книги Фоссум перекладено багатьма мовами, за ними знімають художні фільми та телесеріали. Це, зокрема, італійський фільм «Дівчина біля озера» (Ragazza del lago, 2007, режисер Андреа Молайолі) за романом «Не озирайся!» («Se deg ikke tilbake!»), норвезькі «Будинок Гейлса» (De Gales hus, 2008, режисер Ева Ісаксен), «Плач у лісі» (De Den som frykter ulven, 2004, режисер Еріх Гертнагль) тощо.

Премії

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Збірки віршів

[ред. | ред. код]
  • 1974 — Kanskje i morgen (укр. «Можливо, завтра»)
  • 1978 — Med ansiktet i skyggen («З його лицем у тіні»)
  • 2012 — Natten er et annet land «Ніч в іншій країні»)
  • 2015 — Vi som er døde («Ми, ті, що померли»)

Збірки оповідань

[ред. | ред. код]
  • 1992 — I et annet lys (укр. «В іншому світлі»)
  • 1994 — Søylen («Шпальта»)
  • 2014 — En mørk fløytetone: festskrift til Karin Fossum («Темний тон флейти: святковий лист Карін Фоссум»), есе

Серія книг про Конрада Сейєра та Якоба Скарре

[ред. | ред. код]
  • 1995 — Evas øye (укр. «Око Еви»)
  • 1996 — Se deg ikke tilbake! («Не озирайся!»)
  • 1997 — Den som frykter ulven («Той, хто боїться вовка»)
  • 1998 — Djevelen holder lyset («Диявол береже світло»)
  • 2000 — Elskede Poona («Кохана Пуна»)
  • 2002 — Svarte sekunder («Чорні секунди»)
  • 2004 — Drapet på Harriet Krohn («Убивство Гаррієт Крон»)
  • 2007 — Den som elsker noe annet («Той, хто любить щось інше»)
  • 2008 — Den onde vilje («Зла воля»)
  • 2009 — Varsleren («Інформатор»)
  • 2013 — Carmen Zita og døden («Кармен Зіта і смерть»}})
  • 2014 — Helvetesilden («Оперізувальний лишай»)
  • 2016 — Hviskeren («Пліткарі»)
  • 2018 — Formørkelsen («Затемнення»)

Інші романи

[ред. | ред. код]
  • 1999 — De Gales hus (укр. Будинок Ґейла)
  • 2002 — Jonas Eckel (Йонас Еккель)
  • 2003 — Natt til fjerde november (Ніч проти четвертого листопада)
  • 2006 — Brudd (Перерва)
  • 2011 — Jeg kan se i mørket (Я можу бачити в темряві)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Skei, Hans H. (19 жовтня 2016). Karin Fossum. Store norske leksikon (норв.). Архів оригіналу за 11 серпня 2017.
  2. ↑ а б Bokförlaget Forum. Karin Fossum. Bonnierförlagen (швед.). Архів оригіналу за 12 липня 2019.
  3. ↑ а б House, Christian (12 липня 2009). Karin Fossum: 'I knew a murderer; I knew the victim too'. The Independent (англ.). Архів оригіналу за 3 серпня 2017.
  4. ↑ Megraw, Jeremy (12 вересня 2018). A guide to Karin Fossum’s inspector Sejer. Crime Fiction Lover (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2019.
  5. ↑ а б Rivertonklubben (2014). Rivertonprisen Tidligere vinnere. Rivertonklubben (норв.). Архів оригіналу за 18 лютого 2019.
  6. ↑ Litteraturpriser - Norden / Fællesnordiske • Glasnøglen. Danske Litteraturpriser (дан.). 1997. Архів оригіналу за 30 квітня 2019.
  7. ↑ Brageprisen 2000 / Åpen klasse: Krim- og spenningslitteratur. Brageprisen (норв.). 2000. Архів оригіналу за 13 липня 2019.
  8. ↑ Svenska Deckarakademin (2002). Bästa översatta kriminalroman. Svenska Deckarakademin (швед.). Архів оригіналу за 6 травня 2019.
  9. ↑ Vold, Kristin (11 грудня 2003). Cappelen-prisen til Fossum. Norsk rikskringkasting AS (NRK) (норв.). Архів оригіналу за 13 липня 2019.
  10. ↑ 2007 Gumshoe Award Winners Announced. Mystery Ink (англ.). 1 травня 2007. Архів оригіналу за 11 липня 2016.
  11. ↑ 2007 Los Angeles Times Book Prizes Awarded. The Los Angeles Times (англ.). 25 квітня 2008. Архів оригіналу за 18 листопада 2018.
  12. ↑ Bergersen, Guro H. (22 серпня 2013). Karin Fossum får Amalie Skram-prisen. Bergens Tidende (норв.). Архів оригіналу за 13 липня 2019.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карін_Фоссум&oldid=34378417