Касанов Паша Намазович
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Паша Намазович Касанов | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 19 січня 1953 (71 рік) | |||||||||||||||||||||||||
| Тавричанка, Надеждинський район, Приморський край | ||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР, Україна | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| «Суднобудівник» | ||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||
Паша Намазович Касанов (нар. 19 січня 1953, Тавричанка, Надеждинський район, Приморський край) — український футболіст. Єдиний півзахисник серед членів «Клубу Євгена Дерев'яги»[1].
Народився 19 січня 1953 року. В дитинстві його родина переїхала до Миколаєва. Футболом займався на дворовому рівні. В 17 років був присутнім на одному з тренерувань дублюючого складу місцевого «Суднобудівника». За браком виконавців, очільник команди запропонував Касанову взяти участь у тренувальному матчі. По його завершенні став набувати футбольної майстерності у дублі миколаївського клубу.
Після вдалого виступу молодих гравців «Суднобудівника» на першості СРСР, у своїй віковій групі, був зарахований старшим тренером Євгеном Лемешком до основного складу. Строкову військову службу проходив у одеському СКА. Після демобілізації отримав пропозиції відразу від трьох клубів: «Колоса» з Нікополя, рідного «Суднобудівника» і вінницького «Локомотива». Паша Касанов розглядав усі пропозиції, але врахувавши всі обставини, став гравцем вінницької команди.
У складі «Локомотива» дебютував проти «Суднобудівника», відзначився забитим м'ячем у ворота колишньої команди. За вінницький клуб виступав протягом наступних 14 сезонів. У 1984 році команда перемогла в українській зоні другої ліги (стала чемпіоном УРСР), тренував тоді команду Юхим Школьников. Ще двічі «Нива» займала другі місця (1981, 1985) і один раз третє (1983). Отримав звання «Майстер спорту СРСР» Разом з Сергієм Шевченком є найкращим бомбардиром клубу в українській зоні другої ліги СРСР (по 127 голів). Рекордсмен вінницької команди майстрів за результативністю у всіх матчах — 142 забитих м'яча (чемпіонат УРСР, перехідні матчі за путівки до першої ліги, кубок СРСР і міжнародні матчі). Провів найбільше матчів за «Ниву» в другій лізі (513).
Більшість сезону 1987 захищав кольори запоріжського «Металурга», який виступав у першій лізі, але наприкінці року повернувся до Вінниці. Останній сезон ігрової кар'єри провів у складі житомирського «Полісся». Наостанок здобув кубок УРСР 1990 року (провів 5 матчів, 1 гол)[2].
Тривалий час працював на різних посадах у вінницькій «Ниві». Влітку 1996 року очолив команду, яка того сезону дебютувала в єврокубках. Фіналіст кубка України у першому раудні здолав естонський «Садам», але нічого не зумів протиставити швейцарському «Сьйону». Згодом і на внутрішній арені справи в подолян погіршилися, й восени наступного року тренера звільнили.
Залишивши клуб, Касанов не облишив футбол — заснував дитячу школу «Світанок». 2008 року був одним з ініціаторів відродження вінницької «Ниви».
- Чемпіон УРСР (1): 1984
- Срібний призер (2): 1981, 1985
- Бронзовий призер (1): 1983
- Володар кубка УРСР (1): 1990
| Сезон | Команда | Ліга | Ігри | Голи |
|---|---|---|---|---|
| 1976 | «Суднобудівник» | D3 | 1 | |
| «Локомотив» (Вінниця) | 18 | 1 | ||
| 1977 | «Локомотив» (Вінниця) | D3 | 42 | 5 |
| 1978 | «Локомотив» (Вінниця) | D3 | 44 | 10 |
| 1979 | «Нива» (Вінниця) | D3 | 34 | 5 |
| 1980 | «Нива» (Вінниця) | D3 | 40 | 11 |
| 1981 | «Нива» (Вінниця) | D3 | 44 | 10 |
| 1982 | «Нива» (Вінниця) | D3 | 46 | 16 |
| 1983 | «Нива» (Вінниця) | D3 | 47 | 27 |
| 1984 | «Нива» (Вінниця) | D3 | 40 | 9 |
| 1985 | «Нива» (Вінниця) | D3 | 40 | 17 |
| 1986 | «Нива» (Вінниця) | D3 | 34 | 4 |
| 1987 | «Металург» (Запоріжжя) | D2 | 27 | 2 |
| «Нива» (Вінниця) | D3 | 2 | 1 | |
| 1988 | «Нива» (Вінниця) | D3 | 48 | 1 |
| 1989 | «Нива» (Вінниця) | D3 | 44 | 11 |
| 1990 | «Полісся» (Житомир) | D3 | 22 | 11 |
| Усього в другій лізі | 544 | 140 | ||
| Усього за кар'єру | 571 | 142 | ||
- ↑ «Клуб Євгена Дерев'яги» [1] [Архівовано 22 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Кубок УРСР 1990 [2] [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Вічна вірність Паши Касанова [Архівовано 27 вересня 2014 у WebCite]
- Ювілей кращого бомбардира вінницького футболу [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Профіль на сайті вболівальників вінницької «Ниви» [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Профіль на сайті Ukr-Football.org.ua
- Профіль на сайті Footballfacts.ru
- Народились 19 січня
- Народились 1953
- Майстри спорту СРСР
- Тренери ФК «Нива» Вінниця
- Українські футболісти
- Радянські футболісти
- Футболісти «Миколаєва»
- Футболісти «Ниви» (Вінниця)
- Футболісти «Металурга» (Запоріжжя)
- Футболісти «Полісся» (Житомир)
- Українські футбольні тренери
- Уродженці Приморського краю
- Клуб Євгена Дерев'яги