Каспер Денгофф

Каспер Денгофф
Каспер Денгофф
пол. Kasper Denhoff
Народився	1 січня 1588 ; Біла Підляська, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер	4 липня 1645 ; Варшава
Країна	Велике князівство Литовське; Річ Посполита
Національність	німець
Діяльність	політик
Титул	граф і князь Священної Римської імперії
Посада	воєвода дерптський
Військове звання	ротмістр
Термін	1627—1634 роки
Попередник	Микола Кишка
Наступник	Готхард Ян Тізенхаузен
Конфесія	кальвінізм; католицтво
Рід	Денгоффи
Батько	Герард Денгофф
Мати	Маргарита фон Цвайлфельн
Брати, сестри	Ернест Магнус Денгофф і Герард Денгофф (воєвода поморський)
У шлюбі з	Анна Олександра Конецпольська
Діти	3 сина і 1 донька
	Герб;
	; ; ;

Каспер Денгофф (*Kasper Denhoff, 1 січня 1588 — 4 липня 1645) — державний діяч, урядник Речі Посполитої.

Життєпис

Походив з німецького шляхетського роду Денгоффів. Другий син Герарда Денгоффа, воєводи дерптського, і Маргарити фон Цвайлфельн.

Дворянин при дворі польського короля Сигізмунда III Вази. Перехід з кальвінізму до католицтва сприяло стрімкій кар'єрі. Належав до придворної партії. 1620 року оженився на представниці магнатського роду Конецпольських. У 1627 році отримав посаду воєводи дерптського. 1629 року стає старостою велюнським (до 1634 року). У 1632 року був послом (депутатом) від Дерпського воєводства на елекційний сейм, де підтримав кандидатуру Владислава IV Вази.

У 1634 році був призначений воєводою серадзьким. Того ж року стає депутатом Коронного Трибуналу (до 1635 року). У 1635 році отримав титул графа Священної Римської імперії. Від імені Владислава IV Вази вів у Відні дипломатичні перемовини щодо одруження короля Речі Посполитої на австрійській ерцгерцогині Цецилії Ренаті, доньці імператора Священної Римської імперії Фердинанда II. В результаті успішних дій Денгоффа Цецилія Рената стала дружиною Владислава IV, а Каспер Денгофф в 1637 році отримав титул князя Священної Римської імперії. У 1639 році був призначений маршалком королеви Цецилії Ренати.

Побудував для себе резиденції в стилі бароко в Крушині під Радомско (1630 року) і Уязді під Варшавою (1636 рік), а також родинну усипальню в священному місці Ясна Гора. 1639 року отримав староства лемборкське, радомсковське, староства болеславське, малощицьке, собовідзьке, клонівське, лайське, 1644 року — сокальське.

Родина

Дружина — Анна Олександра, донька Олександра Конецпольського, воєводи подільського.

Діти:

Анна (1621—1656), дружина Богуслава Лещинського, підканцлера коронного
Олександр (д/н—1671), королівський секретар
Станислав (д/н—1653), староста велюнський і радомський
Зигмунд (д/н—1655), староста бидгощський, сокальський, болеславський

Джерела

Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln, Neue Folge. Vittorio Klostermann, Frankfurt/Main 2002, Band XX, ISBN 978-3-465-03166-6, Tafel 111 u. 117A
Kilian Heck, Christian Thielemann (Hrsg.): Friedrichstein. Das Schloß der Grafen von Dönhoff in Ostpreußen. Deutscher Kunstverlag, München/Berlin 2006, ISBN 3-422-06593-8; S. 13, 16-20, 22-24, 100, 132.
Krzysztof Chłapowski, Starostowie niegrodowi w Koronie 1565—1795 Materiały źródłowe, Warszawa, Bellerive-sur-Allier 2017, s. 263.