Кассандр Богран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кассандр Богран
Загальна інформація
Громадянство Франція
Народження23 травня 1997(1997-05-23) (27 років)
Ліврі-Гарган
Спорт
КраїнаФранція
Вид спортутріатлон
КомандаPoissy Triathlond
ТренериЛюдовік Богран
Нагороди
Кавалер ордена «За заслуги»
Олімпійські ігри
Золото Париж 2024 індивідуальний жіночий турнір
Бронза Токіо 2021 змішана естафета
Чемпіонат Європи з тріатлону
Золото Мюнхен 2022 змішана естафета
Суперліга з тріатлону
Золото Лондон 2022 «Arena Games Triathlon»
Золото Лондон 2022 Тріпл Мікс
Бронза 2021 жіночий турнір
Бронза Джерсі 2021 ендуро
CMNS: Кассандр Богран у Вікісховищі
Богран на трасі Євро-2022 у Ніцці
Богран на Чемпіонаті Європи в Кіцбюелі, 2014 рік

Кассандр Богран (фр. Cassandre Beaugrand, 25 травня 1997, Ліврі-Гарган[1]) — французька тріатлоністка. Чемпіонка країни 2014 року, юнацький чемпіон країни 2013 і 2014 року[2], юнацька чемпіонка Європи в естафеті 2013 року, та віце-чемпіонка юнацького чемпіонату світу 2014 року.[3] Переможець світової першості в естафеті 2018 і 2020 років. На літніх Олімпійських іграх 2024 року в Парижі вона стала чемпіонкою в жіночому індивідуальному турнірі.[4]

Ранні роки життя

[ред. | ред. код]

З 2006 по 2011 рік Кассандр Богран представляла клуб зі свого рідного міста «Livry-Gargan Athlétisme», і з того часу її тренував батько Людовік Богран.

Тріатлонна кар'єра

[ред. | ред. код]

У 2012 році Богран стала виступати за клуби «AS Monaco Athlétisme» і «Saint-Raphaël Triathlon», які вона залишила в 2014 році, та перейшла до клубу «Poissy Triathlon», який представляла на престижному Гран-прі Франції з тріатлону.[5] 28 вересня 2014 року Богран брала участь у великому фіналі «Club Championship Circuit» у Ніцці, та виграла як індивідуальний, так і клубний рейтинги, водночас ця гонка виконувала роль чемпіонату Франції.

З 2012 року Кассандр Богран бере участь у змаганнях тріатлону. У віці 15 років вона посіла друге місце на чемпіонаті Європи в Агіласі (1 вересня 2012) у командній естафеті серед молоді (16–17 років). У 2013 році вона виграла срібну медаль на чемпіонаті Франції (1 червня 2013) в юніорській категорії, хоча вона ще була на першому курсі юнацької категорії (кадети , 16–17 років), а також на чемпіонаті Європи в Холтені (27 червня 2013 року виграла золоту медаль у командній естафеті серед молоді. У 2014 році вона виграла свою першу особисту золоту медаль на юніорському Кубку Європи в Картейрі (13 квітня 2014), а на чемпіонаті Європи серед юніорів у Кіцбюелі (20 червня 2014) посіла третє місце. На юніорському чемпіонаті світу в Едмонтоні (29 серпня 2014) Богран завоювала срібну медаль.

У 2013 і 2014 роках Богран також брала участь у змаганнях Світової серії з тріатлону рівня «еліт», хоча все ще знаходилась у молодіжній категорії. На чемпіонаті Франції посіла четверте місце (29 вересня 2013 року), а на Кубку Європи зі спринту в Братиславі виграла срібну медаль (18 травня 2014). На змаганнях в змішаній естафеті, що проходили Гамбурзі (13 липня 2014) стала віцечемпіонкою світу.[3]

У французьких засобах масової інформації в червні 2014 року Богран назвали новою надією Франції на національних і міжнародних змаганнях з тріатлону[6], але Богран вже була відомою на міжнародному рівні з 2013 року, коли вона виграла забіг на 1500 метрів на EYOF (Європейському олімпійському молодіжному фестивалі) 17 липня 2013 року в Утрехті.

Богран також стала чемпіонкою Франції з крос-кантрі 2013 та 2014 років[7], а у 2013 та 2014 роках вона також встановила нові національні рекорди на дистанції 1500 метрів у своїй віковій категорії (юнаки/кадети).[8] 27 жовтня 2014 року Богран також встановив новий молодіжний рекорд на дистанції 10 км (який називається «напівмарафон» або «Voie Royale») у Сен-Дені.[9]

Богран також виступає в Суперлізі з триатлону. Сезон чемпіонату 2018 року вона закінчила на 3-му місці, та була восьмою у 2021 році.[10] Богран виграла перший старт чемпіонату Суперліги з триатлону в сезоні 2022 року в Лондоні, де вона фінішувала попереду Тейлор Спайві та Джорджії Тейлор-Браун[11], однак була усунута з другого старту через поїзку під час несприятливих умов на мотоциклі.[12]

23 квітня 2022 року Богран встановила жіночий рекорд з бігу на «Arena Games Triathlon» на шляху до перемоги в «Arena Games Triathlon London 2022».[13]

Богран показує хороші результати в плаванні. У запливі на 200 метрів її рекорд становить 2 хвилини і 7,25 секунд.[14]

31 липня 2024 року Кассандр Богран виграла золоту медаль у змаганнях з тріатлону на літніх Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, старт на яких проходив у річці Сена. Свою перемогу вона пояснила недавнім переїздом до Англії, де вона тренується в Лафборо, що допомогло їй звикнути до змагань під дощем.[15]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Кассандр Богран тривалий час жила в Антібі, де її тренував батько, і в 2014—2015 роках навчалася в місцевому ліцеї Аудіберті. Її тренувальною базою був місцевий клуб плавання «CN Antibes».

У вересні 2022 року вона переїхала до Лафборо в Англії, і перебуває у стосунках із британським плавцем на відкритій воді Гектором Парду.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Les Sélections Internationales. bases.athle.com. Процитовано 22 серпня 2014. (англ.)
  2. ↑ Cassandre Beaugrand (фр.)
  3. ↑ а б Results (англ.)
  4. ↑ Cassandre Beaugrand wins Olympic triathlon, securing France's sixth gold medal - We Are Wearside (англ.). 31 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  5. ↑ Cassandre Beaugrand (фр.)
  6. ↑ Cassandre Beaugrand, la nouvelle pépite du triathlon français [Архівовано 2014-07-27 у Wayback Machine.] (фр.)
  7. ↑ Cassandra Beaugrand, 2ème titre chez les cadettes au France de cross [Архівовано 2014-10-09 у Wayback Machine.] (фр.)
  8. ↑ Record de France pour Cassandre Beaugrand, minima pour Zurich pour Rénelle Lamote [Архівовано 2014-10-09 у Wayback Machine.] (фр.)
  9. ↑ Championnats de France de semi-marathon: la Voie Royale sacre Theuri et Laubertie (фр.)
  10. ↑ Cassandre Beaugrand » Super League Triathlon. Super League Triathlon (англ.). Процитовано 1 лютого 2022.
  11. ↑ Powell, Megan (4 вересня 2022). BEAUGRAND VICTORIOUS IN LONDON OPENER. Super League Triathlon (брит.). Процитовано 12 вересня 2022.
  12. ↑ Powell, Megan (11 вересня 2022). Georgia Taylor-Brown Battles The Elements In Dominant Munich Display. Super League Triathlon (англ.). Процитовано 12 вересня 2022.
  13. ↑ Cassandre Beaugrand Powers To Win At Arena Games Triathlon London powered by Zwift. Super League Triathlon (англ.). 23 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
  14. ↑ Cassandre Beaugrand: what about her swimsuit and trainings?. ProsWorkout (англ.). 23 квітня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
  15. ↑ Ingle, Sean (31 липня 2024). France's Cassandre Beaugrand wins women's triathlon to delight Paris. theguardian.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2024.
  16. ↑ Cassandre Beaugrand fait sa mue en Angleterre. L'Équipe (фр.). Архів оригіналу за 22 листопада 2022. Процитовано 5 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кассандр Богран
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кассандр_Богран&oldid=43392125