Перейти до вмісту

Катажина Довбор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Катажина Довбор
Katarzyna Dowbor
Катажина Довбор (2016)
Народилася7 березня 1959 (65 років)
Варшава
КраїнаПольща Республіка Польща
Діяльністьжурналістка,
телеведуча,
радіоведуча
Галузьжурналістика
Знання мовпольська
У шлюбі зПйотр Довбор
(розлучення)
Януш Атлас[pl]
(розлучення)
Гжегож Свенткевич
(розлучення)
ДітиМацей Довбор[pl]
Марія Довбор-Бажинська
IMDbID 1282906 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтkatarzynadowbor.com

Катажина Довбор (пол. Katarzyna Dowbor, дошлюбне прізвище пол. Kokocińska; нар. 7 березня 1959 у Варшаві), уродженка Кокоцінська  — польська журналістка і ведуча Telewizja Polska (1983—2013, також починаючи з 2024) і Polsat (2013—2023).

Біографія

[ред. | ред. код]

Родина і освіта

[ред. | ред. код]

Довбор є онукою підполковника Війська Польського Броніслава Ковальчевського[pl][1] і донькою Веслава та Кристини Кокоцінських[2]. Її батько був ентомологом, а мати — реставратором пам'яток і творів мистецтва[3]. Народилася у Варшаві, але дитинство та юність провела в Торуні[4], де її батько очолював Природничий музей[pl] університету Миколи Коперника[5][6]. У неї є брат Томаш, молодший за неї на три роки[7].

Після закінчення 5 загальноосвітньої школи ім Івана Павла ІІ у Торуні вона почала вивчати польську філологію в університеті Миколи Коперника, але незабаром припинила навчання і переїхала до Варшави, де закінчила педагогічну освіту за спеціальністю сексологія у Варшавському університеті, захистивши свою магістерську роботу під назвою «Фактори, що впливають на проституцію серед неповнолітніх»[8].

Під час навчання Довбор входила до Незалежної асоціації студентів[pl], вела культурну рубрику в студентській газеті «Gazeta Strajkowa» та працювала на студентському радіо[9]. Під час першого року навчання вона стала співзасновницею гурту «I з Познані і з Торуня[pl]», у якому була учасницею хору та з яким виступала на національному туристичному обмін студентських пісень[pl][10].

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1982 році почала працювати нп третьому каналі Польського радіо[11]. З 1983 року по 1 травня 2013 року та з січня 2024 року працює на Польському телебаченні (пол. TVP)[12]. У перші роки роботи на TVP вона створювала рубрики в програмі Pegaz[pl] і знімала документальні фільми, героями яких були: Кшиштоф Кольбергер[pl], Міхал Байор[pl], Гражина Шаполовська та Ева Блащик[13]. Незабаром вона дебютувала як ведуча, а також була співведучою Studio Lato, у 1986 році вона стала диктором TVP, а в 1988 році вперше стала співведучою національного фестивалю польської пісні в Ополе[14]. У 1993 році почала працювати у відділі програмування та просування TVP1, а потім стала ведучою TVP і вела програми, серед яких: Алхімія здоров'я та краси, Апетит до здоров'я, Питання до сніданку[pl], Ogrodowa Dowborowa[15]. 1 травня 2013 року припинила співпрацю з TVP[12].

Довбор (2007)

Вона знялася в таких фільмах і серіалах, як «Шлюбна комедія[pl]», «На добре і на погане[pl]», «Велика перерва[pl]», «В лабіринті[pl]», «Маємо що маємо[pl]», «Екстрадиція[pl]» та «Тато[pl]»[16]. Наприкінці 1990-х вона з'явилася в рекламі м'яса Morlina[pl][17]. Також вона рекламувала засіб для догляду за рослинами Substral[18].

У 1994—1998 роках була радником міської ради міста Пясечно[19].

З 1997 року протягом кількох років разом зі Славоміром Свежиньським[pl] вона була співведучою щорічного Фестивалю святкової пісні в Мронгово[20]. Також у 1997 році разом з Анджеєм Салацьким[pl] організовує щорічні Чемпіонати з верхової їзди Star Riding «Art Cup»[21].

У 2005 році вона почала вести власну програму Dowborowe towarzystwo на Польському радіо RDC[pl][19]. У 2013 році разом зі Славоміром Свежиньським[pl] була ведучою фестивалю Disco Hit, організованого Polo TV[pl] у Кобильниці[20]. У 2013 році розпочала співпрацю з Telewizja Polsat[pl], вела програму Nasz nowy dom[pl][22] на його головному каналі. 8 травня 2023 року Polsat оголосив про зміну ведучої програми[23].

У 2018 році разом із письменником Марціном Козьолем[pl] написала серію інтерактивних книжок для дітей про коней Стайня під веселкою». Вона з'являється в них як власниця стайні, а також з'являється в супроводжуючих публікацію фільмах, в яких розповідає про коней і показує, як за ними доглядати.

У липні 2023 року вона почала співпрацювати з Canal+ Domo[pl]. Того ж місяця розпочалася робота над створенням нової програми Dowborowa od nowa[24], в якій розповідала про метаморфози свого будинку. Прем'єра програми відбулася в грудні 2023 року[25][26][27][28]. 27 січня 2024 року вона повернулася до ранкового шоу Питання до сніданку[pl] на TVP2 як одна з ведучих[29].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Вступала у шлюб три рази. У 1978 році вона вийшла заміж за Пйотра Довбора, від якого має сина Мацея[pl] (нар. 1978)[30]. У 1980-х роках вона була заручена з Тадеушем Вінковським[pl][31]. У 1982—1989 роках була дружиною Януша Атласа[pl][32]. Потім вийшла заміж за Гжегожа Свенткевича[33]. Від неофіційних стосунків з Єжи Бачинським[pl] у неї є донька Марія (1999 р.н.)[34].

Довбор страждає на хворобу Грейвса, через це їй довелося видалити щитоподібну залозу[35].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Paweł Więcek (8 вересня 2013). Dziadek nauczył ją patriotyzmu. Katarzyna Dowbor odsłoniła pomnik w Kajetanowie. echodnia.eu (пол.). Процитовано 13 листопада 2014. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |praca= (довідка)
  2. ↑ Centrum Przygotowań do Misji Zagranicznych (пол.). Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
  3. ↑ Dowbor, 2013, с. 83, 334–335.
  4. ↑ Szarłat, 2015, с. 334–335.
  5. ↑ dr Wiesław Kokociński. nauka-polska.pl (пол.). Процитовано 14 грудня 2014.
  6. ↑ Wiesław Arkadiusz Kokociński (1932-2007). uslugi.umk.pl. Absolwent, Nr 12/2007 (пол.). Вересень 2007. Процитовано 13 листопада 2014.
  7. ↑ Dowbor, 2013, с. 77.
  8. ↑ Dowbor, 2013, с. 16, 35, 80, 340–341.
  9. ↑ Szarłat, 2015.
  10. ↑ Szarłat, 2015, с. 25–26, 340–341.
  11. ↑ Szarłat, 2015, с. 340–341.
  12. ↑ а б Twarz TVP zniknie z ekranu? Jej program nie podoba się szefowi. dziennik.pl (пол.). 27 липня 2011.
  13. ↑ Dowbor, 2013, с. 102, 343.
  14. ↑ Szarłat, 2015, с. 110, 115, 336, 345, 348, 360.
  15. ↑ Szarłat, 2015, с. 356–358, 363, 368, 373.
  16. ↑ Dowbor, 2013, с. 104.
  17. ↑ Nowa twarz Morlin (пол.), Media Marketing Polska Magazyn Online, 13 червня 2002, процитовано 9 липня 2019
  18. ↑ Katarzyna Dowbor w reklamie preparatu do pielęgnacji roślin Substral. Press.pl (пол.). Press.pl. Процитовано 9 липня 2019.
  19. ↑ а б Szarłat, 2015, с. 336, 348.
  20. ↑ а б Dowbor, 2013, с. 154–156.
  21. ↑ Dowbor, 2013, с. 122.
  22. ↑ Katarzyna Dowbor wraca do telewizji, poprowadzi nowy program w Polsacie (пол.), wirtualnemedia.pl, процитовано 24 листопада 2017
  23. ↑ Katarzyna Dowbor przestaje prowadzić „Nasz nowy dom” (пол.), www.wirtualnemedia.pl, процитовано 8 травня 2023
  24. ↑ Dowborowa od nowa z wysoką oglądalnością. Polsat może żałować (пол.). kultura.onet.pl. Процитовано 26 січня 2024.
  25. ↑ Nowy program Katarzyny Dowbor. Widzom nie podoba się jedna rzecz (пол.), naTemat.pl, процитовано 26 січня 2024
  26. ↑ "Odetchnęła z ulgą". Dowbor ma nową posadę (пол.), Do Rzeczy, 13 липня 2023, процитовано 14 липня 2023
  27. ↑ Media: Katarzyna Dowbor nie jest już bezrobotna. Odetchnęła z ulgą (пол.), plejadapl, 14 липня 2023, процитовано 14 липня 2023
  28. ↑ Dowbor chwali się nową "przygodą służbową". Musiała wylecieć z Polski (пол.), naTemat.pl, процитовано 14 липня 2023
  29. ↑ Zaskakująca para w 'Pytaniu na śniadanie': Katarzyna Dowbor i dziennikarz Eski (пол.), www.wirtualnemedia.pl, 26 січня 2024, процитовано 26 січня 2024
  30. ↑ Dowbor, 2013, с. 49–51.
  31. ↑ Dowbor, 2013, с. 80.
  32. ↑ Dowbor, 2013, с. 12.
  33. ↑ Dowbor, 2013, с. 145.
  34. ↑ Czas Kobiety - Piotr Kasjas - Google Książki (пол.), books.google.pl, 24 листопада 2017
  35. ↑ Katarzyna Dowbor: O chorobie tarczycy dowiedziałam się przypadkiem (пол.), wyborcza.pl, 10 лютого 2017, процитовано 13 листопада 2023

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катажина_Довбор&oldid=41740880