Перейти до вмісту

Каталіна де Ерасо

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каталіна де Ерасо
ісп. Catalina de Erauso Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніісп. Catalina de Herausa y Galarraga[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоAlonso Díaz[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, Alonso Ramírez Díaz de Guzmán[2] Редагувати інформацію у Вікіданих і Antonio de Erauso[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився10 лютого 1592(1592-02-10)[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сан-Себастьян, Країна Басків, Іспанія[6][2]
Помер1650[3][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Cotaxtla Municipalityd, Нова Іспанія[6][2]
КраїнаІспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмандрівник-дослідник, військовослужбовець, черниця, мемуарист, письменник
Знання мовіспанська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих і баскська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникАрауканська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Подорожі Каталіни де Ерасо з 1600 по 1622 роки

Каталіна де Ерасо, відома як La Monja Alférez — «черниця-лейтенант» (1592, Сан-Себастьян, Іспанія — 1650, Котастла, Нова Іспанія) — напівлегендарна іспанська жінка-конкістадор і військовик, мандрівниця-дослідниця, торговка, мемуаристка, яка добилася папського дозволу носити чоловічий одяг.

Народилася в баскській сім'ї, батько і брати були солдатами у місті Сан-Себастьян.[7][8] З чотирьох років виховувалася в домініканському монастирі, щоб прийняти постриг, якщо не вступить у шлюб. 15-літню Каталіну жорстоко побили черниці, що спонукало її на рішучий вчинок — втекти з монастиря, переодягнувшись у чоловічий одяг. Кілька місяців вона мандрувала Іспанією, йдучи в найми до різних людей під ім'ям Франсиско де Лойола.[9]

У Більбао вона записалася юнгою на корабель, який рушав у Новий Світ. Досягнувши міста Консепсьйон у Чилі, вступила в солдати під ім'ям Алонсо Діас Рамірес де Гусман. У Арауканській війні служила під керівництвом кількох капітанів, у тому числі, ймовірно, під керівництвом власного брата, який ніколи цього не дізнався.[9][10]

Каталіна де Ерасо показала свою відвагу в бою, відбивши іспанський прапор в індіанців, за що була призначена лейтенант-губернатором і залишалася на цій посаді п'ять років. Вона добре володіла зброєю, брала участь у багатьох битвах і дуелях. Серйозне поранення змусило її зізнатися у своїй містифікації єпископу Агустину де Карвахалю. Отримавши від нього прощення, вона сховалася в монастирі.

У 1620 році архієпископ Ліми запросив де Ерасо до себе. У 1624 році вона приїхала в Іспанію, де вже добре знали про її сміливість. Діставшись Риму, Ерасо домоглася папської аудієнції і отримала від папи Урбана VIII дозвіл носити чоловічий одяг. Під час свого перебування в Іспанії написала автобіографічну книгу Historia de la monja Alférez, Catalina de Erauso, escrita por ella misma[11]

У 1630 році знову повернулася в Нову Іспанію, щоб зайнятися мирними справами — її мули доставляли вантажі до Веракрусу, а сама вона взяла ім'я Антоніо де Ерасо.[12]

Померла у Котастлі в 1650 році.

Відомий прижиттєвий портрет Каталіни де Ерасо, написаний Франсіско Пачеко у 1630 році.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://aunamendi.eusko-ikaskuntza.eus/artikuluak/artikulua.php?id=eu&ar=39681
  2. ↑ а б в г д е Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #120485664 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
  5. ↑ а б Національна бібліотека Португалії — 1796.
  6. ↑ а б в http://dbe.rah.es/biografias/6728/catalina-de-erauso
  7. ↑ de Erauso, Catalina. Historia de la Monja Alférez (ісп.). Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  8. ↑ Catalina de Erauso. El primer aire de libertad. Euskomedia (ісп.). Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 11 липня 2013.
  9. ↑ а б Jerome R. Adams, Notable Latin American Women: Twenty-nine Leaders (1995, ISBN 0786400226), ch. 5, pp. 45-46.
  10. ↑ Catalina de Erauso. La monja. Euskomedia (ісп.). Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 11 липня 2013.
  11. ↑ Historia de la monja Alférez, Catalina de Erauso, escrita por ella misma. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 21 грудня 2015.
  12. ↑ Goldmark, Matthew (3 квітня 2015). Reading Habits: Catalina de Erauso and the Subjects of Early Modern Spanish Gender and Sexuality. Colonial Latin American Review. 24 (2): 215—235. doi:10.1080/10609164.2015.1040278. ISSN 1060-9164. S2CID 161448980.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каталіна_де_Ерасо&oldid=41132393