Перейти до вмісту

Катастрофа у Версальському весільному залі

Координати: 31°44′54″ пн. ш. 35°12′59″ сх. д. / 31.748361° пн. ш. 35.216372° сх. д. / 31.748361; 35.216372
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Катастрофа у Версальському весільному залі
Місце колишнього розташування весільного залу
Типтехногенна катастрофа
Причинаобвал будинку
Країна Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцеTalpiotd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата24 травня 2001 Редагувати інформацію у Вікіданих
22:43
Загиблих23 Редагувати інформацію у Вікіданих
Поранених380 Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічні координати31°44′54″ пн. ш. 35°12′59″ сх. д. / 31.748361° пн. ш. 35.216372° сх. д. / 31.748361; 35.216372
Катастрофа у Версальському весільному залі. Карта розташування: Ізраїль
Катастрофа у Версальському весільному залі

Версальський весільний зал (івр. אולמי ורסאי‎‎), що у кварталі Тальпіот, Єрусалим, є місцем найбільшої цивільної катастрофи в сучасній історії Ізраїлю. О 22:43 24 травня 2001 року, під час весілля Керен та Асафа Дрора, значна частина третього поверху чотириповерхової будівлі завалилась. Як наслідок, при падінні через два поверхи загинули 23 людини, серед них 80-річний дідусь нареченого та його 3-річна троюрідна сестра, наймолодша жертва. Було поранено 380 людей включно з нареченою. У неї були важкі поранення тазу, що потребували хірургічної допомоги[1]. Асафу пощастило уникнути серйозних пошкоджень. Він виніс Керен з-під завалів на руках[2].

Катастрофа шокувала суспільство Ізраїлю не лише тому, що це була найбільша будівельна катастрофа в історії країни, але й через те, що подію зафіксували на відеокамеру та показали по місцевому та міжнародному телебаченню[3].

Спроби порятунку

[ред. | ред. код]

Спроби порятунку проводились рятувально-пошуковим підрозділом командування тилу Ізраїлю та резервними підрозділами. Вони почались одразу після обвалу і тривали до 16:00 суботи 26 травня 2001 року. Елі Бір був першим ЕМТ на місці події і запустив ізраїльську систему допомоги при масових інцидентах. Трьох людей витягнули з-під завалів живими, дістали 23 тіла.

Версальський закон

[ред. | ред. код]

Після катастрофи Парламент Ізраїлю прийняв «Версальський закон». Цей закон запровадив спеціальний комітет, відповідальний за лікування людей, поранених у масових інцидентах. Крім того, було скликано офіційний комітет по розслідуванню на чолі з колишнім суддею Вардімосом Зейлером, який відповідав за безпеку громадських місць та будівель.

У жовтні 2004-го трьох власників Версальського залу — Авраама Аді, Урі Нісіма та Ефраїма Адіва було звинувачено у вбивстві та заподіянні шкоди через недбалість. Аді та Адів засуджені до 30 місяців за ґратами, Нісім — 4 місяців громадських робіт[4].

Весільний зал було повністю знесено і до 2007 року місце не використовувалось. Навпроти був меморіальний сад з іменами людей, вказаними на стіні.

У травні 2007, Елі Рон та три інженери, що брали участь у будівництві будівлі були ув'язнені на основі вердикту Єрусалимського окружного суду. Елі Рон отримав 4 роки, Шімон Кауфман і Ден Шеффер 22 місяці, Урі Пессах — 6  місяців[5].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Навпроти місця катастрофи є меморіальний парк, де на стіні викарбувано імена жертв.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Wedding survivors recall night of horror. BBC News. 28.05.2001. Архів оригіналу за 5 вересня 2017.
  2. ↑ Courage of the survivors. BBC News. 26.05.2001. Архів оригіналу за 13 березня 2012.
  3. ↑ 2001: Israel wedding party tragedy. BBC News. 24.05.2001. Архів оригіналу за 12 серпня 2019.
  4. ↑ Lefkovits, Etgar (6.11.2005). Versailles hall owners sentenced. Jerusalem Post.
  5. ↑ Hasson, Nir. Versailles wedding hall engineer jailed for 23 negligent deaths [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.], Haaretz, May 31, 2007.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катастрофа у Версальському весільному залі
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катастрофа_у_Версальському_весільному_залі&oldid=39175371