Катедер-соціалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Термін «катедер-соціалізм» (тж. «кафедральний соціалізм», «соціалізм з кафедр»; нім. Kathedersozialismus) був переважно полемічним і принизливим терміном для ідей групи політекономістів, які сформувалися наприкінці 19 століття. У 19 столітті зі стратегічних міркувань вони виступали за державну соціальну політику з метою протидії революційній соціал-демократії. Сьогодні цей термін також використовується в історичній науці в ціннісно-нейтральному ключі.

Походження терміну

[ред. | ред. код]

Вчений-юрист і ліберальний політик Генріх Бернхард Оппенгейм використав термін катедерсоціалізм спочатку в статті в National Zeitung за 7 грудня 1871 року[1], а потім у своїй публікації 1872 року Kathedersocialismus, щоб полемічно охарактеризувати професорів політичної економії, які були палко налаштовані. на користь державної соціальної політики на той час.[2] У той час «катетер» було загальноприйнятою назвою столу шкільного чи університетського викладача. Термін натякає на те, що представники академічного соціалізму того часу походили з академічного середовища.

Представники

[ред. | ред. код]

Такі економісти, як Густав фон Шмоллер, Ганс Дельбрюк, Луйо Брентано, Адольф Хельд, Вернер Зомбарт і Адольф Вагнер, були віднесені до групи професорів університетів, визначених таким чином.

Представники цього руху, такі як Густав фон Шенберг та Ервін Нассе, у 1901 році заснували Товариство соціальних реформ (нім. Gesellschaft für soziale Reform). Воно підтримувало заходи із запровадження соціального страхування. Водночас воно намагалося впливати на прихильників реформізму, які в СДПН виступали за трансформацію держави шляхом реформ, а не революції. Однак, згідно з аналізом німецької партійної системи, проведеним М. Райнером Лепсіусом, між буржуазно-конфесійними спільнотами та робітничим рухом існувала «моральна межа», яка призвела до ізоляції робітничого руху від системи.[3]

Шумпетер зазначав, що якість академічного викладання постраждала внаслідок політичного фокусу німецької економічної науки на соціальному питанні та актуальних проблемах соціальної та економічної політики, що зрештою призвело до суперечки щодо оціночних суджень у Асоціації соціальної політики. На думку Шумпетера, мова йшла не стільки про епістемологічну проблему, скільки про те, чи може політичне кредо замінити спеціалізовану економічну кваліфікацію. Однак, асоціація випустила вражаючу серію зі 188 томів, присвячених окремим економічним питанням, в деяких випадках робочими групами або за допомогою приватних науковців.[4]

Роза Люксембург, яка на той час ще була соціал-демократичним політиком, у другому виданні своєї книги «Соціальна реформа чи революція?»[5] зазначила, що ті ж самі «катедер-соціалісти» голосували за продовження соціалістичного закону через кілька років, будучи членами Рейхстагу. Професори, які, до речі, також виступали за захисні тарифи, мілітаризм тощо, «ні на йоту» не сприяли соціальним реформам; відтоді об'єднання також переймалося кризами, картелями тощо.[6]

Оцінки та вплив поняття «катедер-соціалізм»

[ред. | ред. код]

Йозеф А. Шумпетер назвав це позначення «неперевершеною незграбністю»,[7] Роза Люксембург написала: "Ті самі джентльмени, яких ліберал Оппенгейм іронічно називав «катедер-соціалістами».[8] Однак, або саме завдяки цьому, цей термін закріпився як політичне гасло.

Література

[ред. | ред. код]
  • Heinrich Bernhard Oppenheim: Kathedersozialismus. Oppenheim, Berlin 1872 (2. Aufl. 1873)
  • Maurice Block: Die Quintessenz des Kathedersozialismus. F. A. Herbig, Berlin 1878.
  • Adolf Fleischmann: Die Sonneberger Spielwaaren-Hausindustrie und ihr Handel. Zur Abwehr gegen die fahrenden Schüler des Katheder-Sozialismus in der National-Oekonomie. Simion, Berlin 1883
  • Gegen den Kathedersozialismus. Hobbing, Berlin Heft 1, 1909 bis Heft 4, 1911
  • Hans Gehrling: Die sozialpolitischen Anschauungen der deutschen Freihandelsschule, Fischer, Jena 1909 (= Die wissenschaftliche Grundlegung der Sozialpolitik im Prinzipienstreit zwischen Manchestertum und Kathedersozialismus, Phil. Habil. Halle 27. Mai 1909)
  • Gustav Ruhland: Volkswirtschaftliche Grundbegriffe. Dem internationalen Verbande zum Studium der Verhältnisse des Mittelstandes vorgelegt. Eine Orientierungstafel über Freihandel, Sozialismus, Kathedersozialismus und organische Mittelstandsauffassung. Kairos, Berlin 1910
  • Gegen den Katheder-Sozialismus! Bismarck als Leitstern sozialer Erkenntnis. Berlin 1911
  • Paul Kampffmeyer: Vom Kathedersozialismus zum Kathederkapitalismus. Eine Antwort auf Professor L. Bernhards ‚Unerwünschte Folgen der deutschen Sozialpolitik‘. Gerisch & Cie, Ludwigshafen 1913
  • Hans Gehrig: Die Begründung des Prinzips der Sozialreform. Eine literar-historische Untersuchung über Manchestertum und Kathedersozialismus. Fischer, Jena 1914
  • Lujo Brentano: Ist das 'System Brentano' zusammengebrochen? Über Kathedersozialismus und alten und neuen Merkantilismus. Reiss, Berlin 1918
  • Fritz Völkerling: Der deutsche Kathedersozialismus. Verlag die Wirtschaft, Berlin 1959.
  • Werner Krause: Werner Sombarts Weg vom Kathedersozialismus zum Faschismus. Rütten & Loening, Berlin 1962
  • Hans-Jürgen Scheler: Kathedersozialismus und wirtschaftliche Macht. Freie Universität Berlin. 1973 (Berlin, FU, Fachbereich Wirtschaftswiss., Diss. v. 15. Juni 1972).
  • Jürgen Backhaus (Hrsg.): Essays on Social Security and Taxation. Gustav von Schmoller and Adolph Wagner Reconsidered. metropolis: Marburg 1997. ISBN 3-89518-139-0.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Abgedruckt in: Quellensammlung zur Geschichte der deutschen Sozialpolitik 1867 bis 1914, I. Abteilung: Von der Reichsgründungszeit bis zur Kaiserlichen Sozialbotschaft (1867—1881), 8. Band: Grundfragen der Sozialpolitik in der öffentlichen Diskussion: Kirchen, Parteien, Vereine und Verbände, bearbeitet von Ralf Stremmel, Florian Tennstedt und Gisela Fleckenstein, Darmstadt 2006, Nr. 31
  2. ↑ Otto Ladendorf: Kathedersozialisten. Historisches Schlagwörterbuch. Schlagworte. (1906)
  3. ↑ M. Rainer Lepsius: Parteiensystem und Sozialstruktur. Zum Problem der Demokratisierung der deutschen Gesellschaft. In: Demokratie in Deutschland. Vandenhoeck & Ruprecht: Göttingen 1993. ISBN 3-525-35763-X. S. 44.
  4. ↑ Joseph A. Schumpeter, (Elizabeth B. Schumpeter, Hg.): Geschichte der ökonomischen Analyse. Zweiter Teilband. Vandenhoeck Ruprecht Göttingen 1965. S. 980ff.
  5. ↑ Rosa Luxemburg: Sozialreform oder Revolution? 2., durchgesehene und ergänzte Aufl., Verlag der Leipziger Buchdruckerei, Leipzig 1908.
  6. ↑ Rosa Luxemburg: Gesammelte Werke. Bd. 1 1893 bis 1905. Erster Halbband. Dietz Verlag, Berlin 1970, S. 403 Fußnote 6.
  7. ↑ Joseph A. Schumpeter, (Elizabeth B. Schumpeter, Hg.): Geschichte der ökonomischen Analyse. Zweiter Teilband. Vandenhoeck Ruprecht Göttingen 1965. S. 977, Anm. des Herausgebers.
  8. ↑ Rosa Luxemburg: Sozialreform oder Revolution? In: Rosa Luxemburg: Gesammelte Werke. Bd. 1 1893 bis 1905. Erster Halbband. Dietz Verlag, Berlin 1970, S. 403 Fußnote 6.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Катедер-соціалізм