Крупенникова Катерина Євгенівна

Катерина Крупенникова
Ім'я при народженні	Катерина Євгенівна Крупенникова
Народилася	15 лютого 1940(1940-02-15) Ленінград, РРФСР, СРСР
Померла	25 червня 2021(2021-06-25) (81 рік) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Національність	росіянка
Громадянство	СРСР  Україна  США  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
IMDb	ID 0472769
Нагороди та премії

Катерина Євгенівна Крупе́нникова (рос. Екатери́на Евге́ньевна Крупе́нникова; нар. 15 лютого 1940, Ленінград, РРФСР, СРСР — пом. 25 червня 2021, Лос-Анджелес, США) — радянська і українська акторка. Заслужена артистка УРСР (1973). Нагороджена орденом «Знак Пошани», медалями.

Життєпис

Народилася 15 лютого 1940 року в Ленінграді у родині інженера.

Малолітній в'язень концтабору «Саласпілс» (1942—1943, Латвія).

Закінчила Театральне училище імені Бориса Щукіна при Державному театрі ім. Є. Б. Вахтангова у Москві (1964).

У 1964—1966 рр. — актриса Московського театру Ленінського комсомолу.

У 1966—2000 р. актриса Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Автор сценарію і продюсер д/ф «Крик» про Чорнобильську катастрофу (США, 1990, реж. К. Давидов).

Член Національної спілки кінематографістів України (1968—2000).

Виїхала до США (2000). Жила в Лос-Анджелесі.

Померла 25 червня 2021 року.

Фільмографія

• «Коли козаки плачуть» (1963, епізод)
• «Хочу вірити» (1965, Людмила Зайковська і її дочка Маша)
• «Два роки над прірвою» (1966, Євгенія Бремер)
• «Карантин» (1968, Оксана)
• «Та сама ніч» (1969)
• «Родина Коцюбинських» (1970, Софія Соколовська)
• «Мир хатам, війна палацам» (1970, Леся)
• «Інспектор карного розшуку» (1971, експерт)
• «Ніна» (1971, Ганна Федорівна)
• «Лаври» (Зінаїда)
• «Тут нам жити» (1972, Клавдія)
• «Випадкова адреса» (1972, мати)
• «Будні карного розшуку» (1973, Кіра)
• «Небо-земля-небо» (1975, Розалія Вікторівна)
• «Жодного дня без пригод» (мати)
• «Прямую своїм курсом» (1974, Маша)
• «Шкіра білого ведмедя» (1979, Ольга)
• «Червоний півень плімутрок» (1975, Семенівна)
• «Народжена революцією» (1977, Вікторія Красовська, 9 і 10 серії)
• «За все у відповіді» (1978)
• «Забудьте слово „смерть“» (1979, Катерина)
• «Київські зустрічі» (1979, новела «Останні дні літа», Майя)
• «Житіє святих сестер» (1982, Секлетея)
• «Якщо ворог не здається...» (1982, Лебедєва)
• «Бухта смерті» (1991)
• «Тупик» (1998)

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 86;
• Жінки України. К., 2001. — С. 230—231.

Посилання

• Yekaterina Krupennikova на сайті IMDb (англ.)
• http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/post/12595/works/ [Архівовано 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Крупенникова Катерина Євгенівнва [Архівовано 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.