Хочу вірити
Хочу вірити | |
|---|---|
| рос. Хочу верить | |
 | |
| Жанр | драма (жанр) |
| Режисер | Микола Мащенко |
| Сценарист | Ігор Голосовський, Микола Мащенко |
| На основі | однойменної повісті Ігоря Голосовського |
| У головних ролях | Олексій Сафонов, Катерина Крупєннікова |
| Оператор | Ігор Бєляков |
| Композитор | Климентій Домінчен |
| Кінокомпанія | Кіностудія імені Олександра Довженка |
| Тривалість | 78 хвилин |
| Мова | російська |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1965 |
| Дата виходу | 29 листопада 1965 (СРСР) |
| IMDb | ID 5045768 |
«Хо́чу ві́рити» (рос. «Хочу верить») — український чорно-білий фільм 1965 року, знятий режисером Миколою Мащенком на Кіностудії імені Олександра Довженка. У головних ролях — Олексій Сафонов і Катерина Крупєннікова. Прем'єра відбулася 29 листопада 1965 року.
Військова драма за мотивами однойменної повісті Ігоря Голосовського.
Агент підпільників Дніпровська Людмила Зайковська, користуючись прихильністю німецьких офіцерів до себе, дізнавалася про таємні операції «третього рейху». У 1942 році нацисти викрили Людмилу та її спільників, але після війни зібрані дані — зіграли проти Людмили, і її ім'я було заплямоване...
Через 20 років, покладаючись на помилкові архівні дані, журналіст Олексій Трофименко пише статтю про зраду Людмили. Але знаходяться свідки, які стверджують про її невиннуватість. Журналіст намагається дізнатися правду...
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Фільм «Хочу вірити». Опубліковано на Youtube — 15 квітня 2018 року |
- Олексій Сафонов — Олексій Трофименко, журналіст
- Катерина Крупєннікова — Людмила Зайковська / Маша Зайковська
- Юрій Лавров — Василь Павлович, редактор газети
- Нікола Попович — Нікола Олексич, лікар
- Анатолій Іванов — Арвід Круміньш, підпільник
- Михайло Мансуров — Михайлов
- Ганна Ніколаєва — Сергєєва, вдова Петра Сергєєва
- Марія Самойлова — тітка Дуся: Євдокія Петрівна, яка працювала у війну санітаркою
- Алла Лєдова — Алла Лєдова, філософ з міркуваннями на тему «Світло місяця»
- Людмила Глазова — Зоя Іванівна, сусідка Людмили, яка виховала Машу
- Уно Лойт — Кернер, німецький офіцер
- Віктор Чекмарьов — завідувач архіву
- Ігор Лєдогоров — Сергій Михайлович, редактор газети Дніпровська
- Петро Вескляров — Кузьма Єгорович Левченко, залізничник, під час війни працював у лікарні Дніпровська
- Раїса Недашківська — Галя Наливайко
- Геннадій Юхтін — Кирило, гість Галі Наливайко
- Світлана Данильченко — Світлана, донька Ніколи Олексича
- Микола Крюков — Семчук Семен Григорович, колишній підпільник
- Людмила Сосюра — Таня, сестра Олексія
- Неоніла Гнеповська — мама Толіка, сусідка Олексичів
- Володимир Волков — Петро Сергеєв
- Микола Рушковський — співробітник газети
- Олег Комаров — Вася, телефоніст
- Сергій Дворецький — гість Галі Наливайко
- Павло Іванов — гість Галі Наливайко
- Борис Андреєв — епізод
- Володимир Давидов — епізод
- Володимир Савельєв — епізод
- Маргарита Кошелева — Рита, працівниця архіву (немає в титрах)
- Борислав Брондуков — гість Галі Наливайко (немає в титрах)
- Віталій Дорошенко — гість Галі Наливайко (немає в титрах)
- Герман Качин — гість Галі Наливайко (немає в титрах)
- Леонід Осика — гість Галі Наливайко (немає в титрах)
- Ада Волошина — гостя Галі Наливайко (немає в титрах)
- Антоніна Лефтій — гостя Галі Наливайко (немає в титрах)
- Микола Засєєв-Руденко — співробітник газети (немає в титрах)
- Лев Перфілов — співробітник газети (немає в титрах)
- Валентин Черняк — співробітник газети (немає в титрах)
- Дмитро Капка — сусід тітки Дусі (немає в титрах)
- Марія Капніст — сусідка (немає в титрах)
- Леонід Тарабаринов — лікар, учень Ніколи Олексича (немає в титрах)
- Микола Гринько — керівник підпілля (немає в титрах)
- В. Пушкаренко — гість Галі Наливайко (немає в титрах)
- Режисер: Микола Мащенко
- Оператор: Ігор Бєляков
- Сценарист: Ігор Голосовський, Микола Мащенко
- Композитор: Климентій Домінчен
- Художник: Олег Степаненко, Едуард Шейкін
- Звукооператор: Юрій Риков
- Монтаж: Наталія Пищикова
- Грим: В. Шикіна
- Костюми: Ольга Яблонська
- Асистент режисера: Н. Шевченко, Г. Зільберман
- Асистент оператора: Фелікс Ржешутек, Б. Лебедєв
Хочу вірити на сайті IMDb (англ.) - «Хочу вірити» [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті kino-teatr.ru (рос.)
- «Хочу вірити» [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті ru.kinorium.com (рос.)
 | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
