Перейти до вмісту

Максимова Катерина Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Катерина Максимова)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Максимова.
Максимова Катерина Сергіївна
Народилася1 лютого 1939(1939-02-01)
Москва, СРСР СРСР
Померла28 квітня 2009(2009-04-28) (70 років)
Москва, Росія
·серцева недостатність
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоРосія Росія
Діяльністьбалерина
Галузьбалет[1], театр[1], акторське мистецтво[1] і педагогіка[1]
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
Знання мовросійська[2]
ЗакладБольшой театр
Роки активності1958 — 1994
РодичіКатя Марголісd
У шлюбі зВасильєв Володимир Вікторович
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР Державна премія СРСР Премія Ленінського комсомолу Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих Державна премія РРФСР імені М. І. Глинки Почесна грамота уряду Російської Федерації Кришталева Турандот
Order of Rio Branco
подяка Президента Російської Федерації
IMDbID 0538790

Катерина Сергіївна Максимова (рос. Екатерина Сергеевна Максимова; 1 лютого 1939, Москва — 28 квітня 2009, Москва)  — російська радянська балерина і педагогиня, що багато років танцювала на сцені Большого театру.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в Москві в 1939 році, закінчила Московське хореографічне училище і в 1958-му поступила у Большой театр, де служила до 1988-го. Її навчала сама Галина Уланова, а Юрій Григорович ставив для неї балети. Тільки поступивши в ДАБТ, вона станцювала Катерину в московській прем'єрі балету Сергія Прокоф'єва «Кам'яна квітка», а згодом виконувала прославлені партії, зокрема Китрі в «Дон Кіхоті», Жізель в однойменному балеті Адана, Одетту-Оділлію в «Лебединому озері», Фригію в «Спартаку».

Останній виступ Катерини Максимової на сцені Большого театру відбувся 1 лютого 1999 року, в день її 60-ліття, в мінібалеті «Сади Вілландрі» на музику Шуберта.

З 1982 року балерина викладала в ГІТІСі класичну спадщину і композицію танцю. У 1996-му вона стала професором цього вишу. З 1998-го Катерина Максимова була балетмейстером-репетитором Большого театру. З нею займалися такі молоді зірки, як Світлана Лунькіна, Галина Степаненко, Маріана Рижкіна, Ганна Нікуліна, Марія Богданович.

У числі нагород Катерини Максимової були премії Ганни Павлової і Маріуса Петіпи (Паризька академія танцю), премія імені Дягилєва, медаль імені Пабло Пікассо, орден Дружби народів і орден «За заслуги перед Вітчизною».

Дружина і постійний сценічний партнер Володимира Васильєва.

Визнання і нагороди

[ред. | ред. код]
  • Золота медаль міжнародного конкурсу артистів балету у Варні (1964)
  • Премія імені Ганни Павлової Паризькій академії танцю (1969)
  • Премія Маріуса Петіпа (1972, Париж)
  • Лауреат премії Ленінського комсомолу (1972)
  • Народна артистка СРСР (1973)
  • Орден Леніна (1976)
  • Орден Трудового Червоного Прапора
  • Державна премія СРСР (1981)
  • Державна премія РРФСР їм. братів Васильєвих (1984)
  • Державна премія Російської Федерації (1991)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (1999)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2008)
  • На її честь названо астероїд 4145 Максимова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Видео
Фотографии
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Максимова_Катерина_Сергіївна&oldid=39778852