Катехізис
.jpg)
Катехизм або катехизис, в релігійній літературі частіше вживається написання катехи́зис та катехи́зм[1] (грец. κατήχησις — повчання, казання) — доступний для всіх підручник з християнської віри, що побудований у вигляді питань-відповідей. Католики, протестанти та православні мають свої особливі катехизми. Вживається також у переносному значенні — основні положення чого-небудь. Так, 1911 року було видано окремою брошурою «Український катехизм», в якому висвітлено основні засади українського національного руху[2].
Власне історія катехизму починається з катехизмів конфесій. З майже величезної кількості катехизмів, які використовувалися в різних християнських церквах з часів Реформації, тут згадуються лише так звані головні катехизми, які набули виняткового значення для окремих конфесій протягом тривалого часу і за межами національних кордонів.
- Великий катехізис Мартіна Лютера під назвою «Deudsch Catechismus» (Віттенберг 1529) — для навчання дітей і простих людей — складається з п'яти основних частин у формі викладу доктрини: Декалог, Символ віри, Молитва Господня, Хрещення і Вечеря Господня (зі сповіддю).
- Малий катехізис Мартіна Лютера під назвою «Енхірідіон». Малий катехізис для звичайного пастора і проповідника (Віттенберг 1529) також містить 44 ненумеровані запитання і відповіді на п'ять основних частин: Декалог, Символ віри, Отче наш, Таїнство Хрещення зі сповіддю і Таїнство Вівтаря.
- Великий і Малий Вестмінстерські катехізиси є важливими конфесійними творами пресвітеріанських церков. Вони були опубліковані в XVII столітті Вестмінстерським синодом. Великий Катехизм містить 196, а Малий 107 запитань і відповідей.
- Другий «Женевський катехизм» Жана Кальвіна під назвою «Le catéchisme de l'Église de Genève» (Женева, 1542) — для вчителів і дорослих — у формі 373 запитань і відповідей розглядає наступні теми: Символ віри, Декалог, Отче наш і Таїнства.
- Гейдельберзький катехизм «Catechismus Oder Christlicher Vnderricht wie der in Kirchen vnd Schulen der Churfürstlichen Pfaltz getriebent» (Гейдельберг 1563), призначений для душпастирів і вчителів, складається зі 128, пізніше 129 ненумерованих запитань і відповідей і має потрійний поділ:
- 1. «Про людські страждання» з подвійною заповіддю любові
- 2. «Про відкуплення людини» з Символом і Таїнствами
- 3. «Про вдячність» з Декалогом і молитвою «Отче наш».
- Церковний катехізис (1553, переглянутий 1572) Англіканської церкви під назвою «Катехизм», тобто «Настанова, яку має вивчити кожна людина перед тим, як її приведе єпископ для затвердження», що містить 25 нечисленних запитань, а також відповіді на них і розпорядження: Symbolum, Dekalog, Vaterunser und Sakramente[3].
- 1554, Катехизм Канізія: латинською мовою, призначений для студентів; німецька версія призначена для широкої громадськості та дітей.
- 1566, Римський катехизм[en], також відомий як «Катехизм Тридентського собору», призначений для духовенства з метою просвіти народу. Передмова Карло Борромео є справжнім трактатом про катехизацію.
- 1597, Катехизм Беларміна, латинською мовою або скорочений виклад християнської доктрини.
- 2-а половина XVII століття, катехизм Боссюе.
- 1904, Acerbo nimis, енцикліка Пія X про викладання християнської доктрини.
- 1906, Катехизм святого Пія Х[en], виданий римською владою і поширений переважно в Італії, але також по всій Католицькій Церкві у відповідь на модерністську кризу.
- 1992, Катехизм Католицької Церкви (ККЦ), виданий Ватиканом.
- 2005, Компендіум ККЦ, написаний за Івана Павла ІІ кардиналом Ратцінгером і оприлюднений Бенедиктом XVI одразу після його інтронізації.
Є дві головні проблеми вибору терміна в українській мові. Перша з них — передача кореня слова (існують варіанти катехі-, катихи- та катехи-). Аналізуючи це питання, львівські мовознавці Олександра Захарків і Зоряна Куньч дійшли висновку, що оптимальним є варіант катехи-.[4]
Друга проблема — питання вибору суфікса. Вживають варіанти -изм, -исм, -зис, -ізис, -изіс, -исіс, -из, проте не всі вони підходять за змістом. Наприклад, термін «катехизис» вживається для означення і «книги-підручника», і самої «науки» та «навчання», термін «катехизм» означає тільки «книгу-підручник» (і в переносному значенні «науку»), а поняття «наука» і «навчання» передаються терміном «катехиза», який є більш адаптованим варіантом того ж катехизису. Слід зауважити, що, крім традицій вживання, терміни «катехизис» і «катехизм» не мають жодного елементу доктринально-семантичних розбіжностей між собою.[1] Всі інші терміни, які походять від того ж кореня, є або калькою, або адаптацією відповідних грецьких форм, і всі вони вживані у православних і в греко-католицьких виданнях.
Різниця в термінології виникла як наслідок запозичення терміна з різних джерел. Таким чином «катехизис» взято безпосередньо з грецької мови, а «катехизм» — з латинської. Відповідно їх вживання також збігається з поділом церкви на грецький та латинський обряди: варіант «катехизис» типовий для православних, а «катехизм» — для католицьких шкіл українського християнства.
Катехіт (катехит) — це слово походить від терміна «катехізис», використовується для позначення особи вчителя, котрий викладає «катехізис».
- ↑ а б Катехизм — катехизис — катехиза. Термінологічно-правописний порадник для богословів і редакторів богословських текстів. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 13 вересня 2011.
- ↑ Трембіцький Анатолій. Напрями релігійно-богословської діяльності членів родини Сіцінських-Січинських: проблеми наукової розробки
- ↑ Wilke, Dirk W.; Reformierte Episkopalkirche in Deutschland, Gerhard (2017). Beach, Foley; Meyer, Gerhard (ред.). Christ-Sein: anglikanischer Katechismus: Begleiter zum Glauben für Einsteiger, Konfirmanden und Mitarbeiter (вид. 1. Auflage). Schwarzenborn: Ordinariat der Anglikanischen Kirche in Deutschland (AKD). ISBN 978-3-9813353-8-5.
- ↑ О. Захарків, З. Куньч. Як правильно: катихизм, катехизм, катихизис, катехізіс, катехиза? // Єдиними устами 4 (2000) 63—71.
- Катехізис [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Катехізис // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 467.
- Катехизис католицької церкви
- Westminster Larger Catechism [Архівовано 22 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Martin Luther's Large Catechism, translated by Bente and Dau by Martin Luther [Архівовано 24 вересня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Maxwell A. «The Racovian Catechism — origin and summary» // «Bible digest», № 45, July 1994 [Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Емельянов В. М. «„Раковский катехизис“. Изложение вероучения христиан-унитариан XVI — XVII вв.» // [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] Портал-Credo.Ru (рос.)
- Каниболотский Д. «Раковский Катехизис с обзором истории унитарианства Польши и Трансильвании, лондонское издание 1818 г.» // Онлайн-дневник LiveJournal (рос.)
- «Раковский катехизис»: перевод Ганяк В. // Сервер Проза.ру [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
| Основні дисципліни |  | |
|---|---|---|
| Допоміжні дисципліни | Християнська етика · Катехізис · Патристика · Християнська антропологія · Метафізика · Космологія · Філософія релігії · Історія релігії · Схоластика · Платонізм · Аристотелізм · Естетика · Історія християнства · Християнська педагогіка · Історія теології · Соціологія релігії · Соціологія сім'ї · Соціологія виховання · Теодицея | |
| Напрямки | ||
